Розділ 2
матеріали та методи досліджень
2.1. Матеріали досліджень.
2.1.1. Об’єкти досліджень.
У роботі досліджувалися нові похідні N-1;2,2-триметилпропил-N''-ціано-
N'-арилгуанідину, що були синтезовані в Інституті органічної хімії під
керівництвом проф. Л.М. Ягупольського. Ці нові речовини відрізняються від
препарату-прототипу, пінацидила, наявністю атому хлору або фторованої групи в
ароматичному кільці (рис. 1).
Речовина
Радикал
PF-5
R3
PF-10
R2
PF-15
R2, R3
PF-20
R1, R4
Рис. 2.1. Загальна формула фторвмісних похідних гуанідину
У дослідах in vitro були використані ізольовані смужки сечового міхура та
ізольовані кільцеві сегменти аорти щурів. Досліджувані сечові міхури видалялися
у щурів, забитих шляхом цервікальної дислокації, та розміщувалися у
препарувальній чашці зі стандартним буферним розчином Кребса-Хенслейта при
кімнатній температурі. Ізольовані смужки сечових міхурів були виділені із дна
сечового міхура та мали довжину приблизно 10 мм та ширину 4-5 мм. Дослідження
були проведені на 200 дорослих щурах-самках (лінія Wistar), масою 250-350г, які
утримувалися на стандартному раціоні у віварії Інституту фармакології та
токсикології АМН України.
Досліджувані судини видалялися у щурів, забитих шляхом цервікальної
дислокації, та розміщувалися у препарувальній чашці зі стандартним буферним
розчином Кребсу при кімнатній температурі. Фрагменти аорти розрізали на
кільцеві сегменти під кутом приблизно 45о. Ізольовані судинні кільця мали
діаметр приблизно 2 мм і ширину 2-3 мм. Експерименти були проведені на 200
дорослих щурах-самках (лінія Wistar), масою 250-350г, які утримувалися на
стандартному раціоні у віварії Інституту фармакології та токсикології АМН
України.
У дослідах in vivo були використані дорослі щури-самки (лінія Wistar), масою
300-350г, які утримувалися на стандартному раціоні у віварії Інституту
фармакології та токсикології АМН України.
2.1.2. Розчини.
При виконанні досліджень на ізольованих смужках сечових міхурів був
використаний стандартний буферний розчин Кребса-Хенслейта наступного складу:
Таблиця 2.1.
Речовина
Концентрація, ммоль/л
NaCl
118,4
KCl
4,7
CaCl2
2,5
MgSO4
1,2
KH2PO4
1,2
NaHCO3
24,9
глюкоза
11,1
Показник рН стандартного буферного розчину Кребса-Хенслейта складав 7,4.
При виконанні досліджень на ізольованих кільцевих сегментах аорти щурів був
використаний стандартний буферний розчин Кребса наступного складу:
Речовина
Концентрація, ммоль/л
NaCl
120,4
KCl
5,9
CaCl2
2,5
MgСl2
1,2
NaH2PO4
1,2
NaHCO3
15,5
глюкоза
11,5
Показник рН стандартного буферного розчину Кребса складав 7,4.
Дослідження спазмолітичних властивостей експериментальних речовин проводили на
фоні підвищенного тонусу препаратів, який отримували за допомогою попередньої
їх перфузії відповідними гіперкалієвими розчинами, що готувалися еквімолярною
заміною NaCl на KCl.
2.1.3. Реактиви.
Для приготування всіх буферних розчинів Кребсу та Кребсу-Хенслейта
використовували хімічно чисті реактиви (NaCl, KCl, CaCl2, MgSO4, KH2PO4,
NaHCO3, MgСl2, NaH2PO4, глюкоза), які розчиняли у дистильованій воді.
Нові фторвмісні похідні гуанідину та пінацидил були синтезовані в Інституті
органічної хімії НАН України під керівництвом професора
Л. М. Ягупольського та відрізняються від препарату-прототипу, пінацидилу,
наявністю атому фтору або фторованої групи в ароматичному кільці. Глібенкламід,
диметилсульфоксид та диметилацетамід були виробництва „CGmbH”, Німеччина
(постачальник „Хімлабореактив”).
2.2. Методи досліджень.
2.2.1. Методика реєстрації скорочувальної активності ізольованих препаратів
сечового міхура.
Для проведення досліджень використовувалася установка для вивчення
скорочувальної активності ізольованих смужок сечового міхура та кільцевих
судинних сегментів.
Досліди проводилися на ізольованих смужках сечового міхура щурів-самок, що
були закріплені в робочій камері з одного боку до стаціонарного гачка, а з
іншого–до штоку тензодатчика (M. Gopalakrishnan, 2002; C.D. Foster, 1989). Всі
досліди проводилися в ізометричному режимі, смужки були попередньо розтягнені
під дією 250-500 мг пасивного розтягнення. Перед дослідженнями препарати
витримувалися протягом 30 хв при 37о С в стандартному буферному розчині
Кребса-Хенселейта. Робочі розчини аерували газовою суміщу 95% О2 та 5% СО2. За
допомогою автоматичного термостата температура розчину в камері підтримувалась
на рівні 37оС±0,5 оС.
Реєстрація скорочувальної активності ізольованих смужок сечового міхура
здійснювалася за допомогою ізометричних датчиків напруження.
Запис скорочувальної активності смужок сечового міхура здійснювали на папері за
допомогою багатоканального самописця моделі Н3031.
2.2.2. Методика реєстрації скорочувальної активності ізольованих судинних
препаратів.
Досліди проведені на ізольованих кільцевих смужках аорти щурів, що були
закріплені в експериментальній камері з одного боку до стаціонарного гачка, а з
іншого–до штоку тензодатчика. Всі тестування проводили в ізометричному режимі.
Дослідження вазодилататорних ефектів сполук проводили на фоні підвищеного
судинного тонусу препаратів аорти, який отримували за допомогою попередньої їх
перфузії гіперкалієвим розчином Кребса або фенілефріну ( в залежності від мети
експерименту). Автоматичний термостат дозволяв підтримувати температуру розчину
в камері 37оС±0,5 оС. Робочий розчин насичували газовою суміщу 95%О2 та 5% СО2.
перед вимірюваннями препарати, закріплені в експериментальній камері,
витримували протягом 60 хв у нормальному розчині Кребса.
Реєстрація скорочувальної активності ізольованих кільце
- Київ+380960830922