РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Об’єкт досліджень і методи впливу на нього
Дослідження проведені на базі гідрогеологічної режимно-експлуатаційної станції
об'єднання "Трускавецькурорт" і лабораторії експериментальної бальнеології
Інституту фізіології ім.О.О.Богомольця НАН. Об'єктом досліджень служила вода
"Нафтуся" свердловини 21-Н Трускавецького родовища.
Зробивши порівняльний аналіз недоліків та переваг описаних у літературному
огляді способів мікробної депривації питтєвої води, ми зупинили свій вибір на
двох: УФ-опромінення та ультрафільтрація. При розгляді можливого застосування
даних методів мікробної депривації мінеральної води "Нафтуся" перш за все
бралися до уваги такі фактори:
Вплив на хімічний склад води;
Ефективність знезаражування;
Можливий вплив на бальнеоактивність;
Складність технічного обслуговування;
Економічна ефективність.
В наших еспериментах мікробну депривацію води "Нафтуся" здійснювали шляхом її
опромінення ультрафіолетовим світлом на установці 11 ЧВО-2-001. Доза
опромінення становила 15 мДж/см2 . Для порівняння інші порції тієї ж води
очищали з допомогою ультрафільтрації через мембранні сита. Головною перевагою
цього методу є відсутність будь-яких реагентів, що негативно впливають на
довкілля. Крім того, метод ультрафільтрації забезпечує ефективну очистку води
не тільки від мікроорганізмів, а й від макромолекул забруднень, залежно від
величини пор фільтру [109]. Нами використовувалась ультрафільтраційна установка
“Каскад” з величиною пор фільтру 50 нм, який пропускає ОР "Нафтусі",
молекулярні маси котрих за даними гель-хроматографії не перевищують 2000
дальтон, і затримує мікрофлору як алохтонну, так і сапрофітну.
2.2. Оцінка фізіологічної активності води "Нафтуся"
Дослідження проведено у чотирьох серіях експериментів на щурах.
В першій серії задіяно 33 щурі лінії Вістар обох статей масою 200-250 г, з них
9 отримували через зонд щоденно впродовж 3 тижнів нативну воду "Нафтуся"
(еталонна група) в дозі 1,5% від маси тіла, 8 - "Нафтусю", попередньо піддану
дії УФ-опромінення, 8 - воду, позбавлену мікрофлори шляхом фільтрування.
Натомість решта 8 щурів служили контролем, отримуючи за аналогічною схемою
водопровідну воду.
Після завершення курсу тваринам під уретановим наркозом (1,2 г/кг
внутрішньоочеревинно) робили лапаротомію, надрізали жовчний проток і фіксували
в ньому тоненький поліетиленовий катетер. Реєстрацію жовчовиділення проводили,
збираючи в мікропіпетки місткістю 0,1-0,2 мл жовч впродовж 30 хв. Після
завершення гострого досліду щурів декапітували, забирали печінку і зважували
її.
В жовчі визначали концентрацію холатів та холестерину за реакцією з хлорним
залізом [56], розраховували швидкість їх екскреції (на 1г печінки).
В другій серії задіяно 32 щурі лінії Вістар обох статей масою 370-415 г,
розділених на чотири групи. Тривалість курсу напоювання - 2 тижні.
Після завершення курсу тварин знову поміщали у плексигласові клітки, збирали
добову сечу, визначали в ній концентрацію іонів натрію і калію методом
полум'яної фотометрії, кальцію - методом рефлометрії з використанням арсеназо
ІІІ, магнію - з використанням колгаміте, уратів - уриказним методом і
креатиніну - за реакцією Яффе (метод Поппера). Із надрізаного кінчика хвоста
брали пробу крові для визначення концентрації креатиніну [102].
На основі отриманих даних розраховули діурез, салурез, швидкість гломерулярної
фільтрації, канальцеву реабсорбцію води.
Наступної доби тварин декапітували, забирали наднирники і робили з них
мазки-відбитки з метою вимірювання під мікроскопом товщини гломерулярного,
фасцикулярного і ретикулярного шарів кори.
В третій серії дослідження проведене на 23 щурах-самках масою 200-240 г, теж
розділених на 4 рівноцінні групи. Тривалість напоювання 5 днів, двічі на день з
перервами 5 годин.
Фізіологічну активність "Нафтусі" оцінювали за впливом її курсового прийому на
основні системи захисту організму від чужорідних агентів - імунну,
мікросомальну монооксигеназну і канальцеву секреторно-транспортну, виходячи з
нової концепції механізму лікувально-профілактичної дії "Нафтусі", а також на
стан ліпопероксидації та системи антиоксидантного захисту (АОЗ),
білково-азотистий і ліпідний обміни, морфо-функціональний стан кори
наднирників.
При цьому в перший день після завершення курсу напоювання щурам вводили
інтрагастрально водопровідну воду в дозі 20 мл/кг, а інтраперитонеально -
фенолрот в дозі 1 мг/кг, розчинений в 2 мл дистильованої води, і поміщали їх в
індивідуальні плексигласові станки на 2 години для збору сечі. Наприкінці
другої години форсували залишкове випорожнення сечового міхура. Реєстрували
об'єм сечі, визначали вміст в ній фенолроту методом спектрофотометрії при
довжині хвилі 262 нм [283], іонів натрію і калію - методом полум'яної
фотометрії [102]. На другий день збирали сечу впродовж 10 год, в котрій
визначали вміст 17-кетостероїдів за кольоровою реакцією з м-динітробензолом
[56], після чого впорскували щурам в порожнину очеревини розчин нембуталу в
дозі 25 мг/кг і визначали тривалість сну в боковому положенні [85]. На третій
день брали проби периферичної крові (шляхом надрізу кінчика хвоста) для
підрахунку вмісту лейкоцитів, лейкограми і оцінки фагоцитарної активності
нейтрофілів [20,41,192]. На четвертий день щурів сакрифікували шляхом
декапітації, збирали кров, в сироватці котрої визначали вміст альбумінів,
глобулінів, сечовини, креатиніну, білірубіну, загальних ліпідів, загального
холестерину, холестерину альфа-ліпопротеїнів, молекул середньої маси (МСМ),
активність альфа-амілази, алан
- Київ+380960830922