РОЗДІЛ 2
Аналіз стану і процесу відновлення основних фондів
на підприємствах міського транспорту
2.1. Дослідження та оцінка функціонування підприємств у нових умовах
господарювання
Серед основних проблем економічного розвитку будь-якого міста особливе місце
займають проблеми міського транспорту. До таких проблем можна віднести,
наприклад, безперервне збільшення транспортних потоків, зростання витрат на
транспортне будівництво і утримання міського транспорту в бюджеті великих міст,
необхідність удосконалення систем громадського міського транспорту, пошуку його
оптимальної структури. Формування нової транспортної інфраструктури пов'язано з
необхідністю вирішення проблем, що виникли останнім часом насамперед у великих
містах. По-перше, зростання чисельності приміського населення спричиняє
збільшення обсягу міського автомобільного руху, появу транспортних пробок. У
той же час, підвищення вкладень у будівництво вулиць і швидкісних автострад
частіше збільшує обсяг руху, ніж зменшує транспортні пробки.
Другою істотною причиною є економічна проблема міст, особливо їхньої
центральної частини, де звичайно зароджуються, перерозподіляються і гасяться
міські пасажироперевезення. Автотранспорт забруднює навколишнє природне
середовище токсичними компонентами: до 25% - солями свинцю, до 50% - оксидом
вуглецю. У 24 великих містах України, в першу чергу в Києві, Харкові, Одесі,
Севастополі шкідливі викиди в атмосферу внаслідок роботи автотранспорту
перевищують 50% від їхнього загального обсягу [81].
Разом з тим використання громадського транспорту має досить значну перевагу в
порівнянні з особистим. У першу чергу це більш висока провізна вартість,
особливо в піковий час і при рухові в центральній частині міст. У громадського
транспорту менше витрати на безпеку руху і захист навколишнього середовища.
Слід зазначити, що вартість втрати навколишнього середовища від громадського
транспорту в 10 разів менше, ніж від легені частки автомобіля [82]. Витрати на
страхування одного індивідуального автомобіля приблизно в 10 разів більше в
порівнянні з громадським транспортом. Нарешті, при русі й стоянці громадський
транспорт у 15 разів забезпечує економію міського простору в порівнянні з
індивідуальним транспортом.
На наш погляд, необхідність розвитку громадського міського транспорту в містах
України не повинна викликати сумнівів, оскільки всі негативні фактори, що
впливають на розвиток міського середовища, які є наслідком значного росту парку
індивідуального транспорту, уже мають місце в країні і викликають цілком
справедливі нарікання жителів. Несвоєчасне вирішення цієї важливої проблеми для
будь-якого міста незабаром вплине на його соціальне середовище, якість життя,
його інвестиційну привабливість.
Аналіз транспортного забезпечення міст України, проведений за останні 10 років,
свідчить, що міські пасажироперевозки стали сприятливою сферою діяльності для
підприємництва. У даний час цими перевезеннями займаються різні комерційні
структури, а також індивідуальні приватні перевізники [83,84,85]. У певних
економічних умовах пасажироперевозки можуть бути вигідним бізнесом, чому
насамперед сприяє те, що перевізники (крім підприємств міського
електротранспорту), можуть самі регулювати тарифи, працювати тільки в години
пікових навантажень і на найбільших пасажироємких маршрутах. Крім того, такі
перевезення обмежують поїздки пільгових пасажирів. Усі ці фактори дають
приватним перевізникам переваги в перевезенні пасажирів перед міським
електротранспортом. Як свідчить аналіз, вони останнім часом значною мірою
монополізують ринок перевезень.
Виходячи з вищесказаного проаналізуємо обсяг перевезених пасажирів по м.
Харкову пасажирським транспортом за 1996-2003рр. на підставі даних,
представлених у табл. 2.1.
Таблиця 2.1.
Загальна чисельність перевезених пасажирів по м. Харкову, млн. чол.
Види
транспорту
Роки
1996
1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003
Метро
219,4
226,8
221,1
232,1
233,1
235,8
246,8
262,9
Автобус
31,2
34,6
40,3
33,0
28,6
53,7
59,7
69,1
Тролейбус
95,7
116,7
199,5
232,0
127,1
157,3
168,7
145,8
Трамвай
76,1
93,2
180,9
216,6
122,1
159,2
158,6
136,4
Всього:
422,4
471,3
642,4
713,7
510,9
606,0
633,8
614,2
Дані табл. 2.1. свідчать, що загальна чисельність перевезених пасажирів має
загальну тенденцію до зростання у 2003р. щодо 1996р. це зростання склало
145,4%. При цьому більш стійка тенденція збільшення загального обсягу
перевезених пасажирів спостерігається в метрополітені - 119,8% і автобусних
перевезень - більше у 2,2 раз. Що ж стосується перевезень пасажирів
електротранспортом, то тут динаміка характеризується значною нестабільністю.
Особливий інтерес має аналіз платних перевезених пасажирів за цей же період на
підставі даних табл. 2.2.
Таблиця 2.2.
Чисельність платних перевезених пасажирів по м. Харкову, млн. чол.
Види
транспорту
Роки
1996
1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003
Метро
169,2
142,9
139,3
151,1
156,8
158,7
169,8
187,2
Автобус
17,6
12,9
17,3
16,5
15,8
40,0
47,0
54,7
Тролейбус
37,6
41,6
54,9
68,8
74,8
88,2
81,9
77,2
Трамвай
29,6
33,2
49,7
64,3
71,8
89,2
77,0
66,9
Всього:
253,7
230,6
261,2
300,7
319,2
376,2
375,7
386,0
Дані табл. 2.2 показують, що чисельність платних перевезених пасажирів по місту
має стійку тенденцію до зростання у 2003р. щодо 1996р. це зростання склало
152,5%. Питома вага кількості платних пасажирів стосовно загальної чисельності
перевезених пасажирів у 2003р. становить 62,8%. При цьому на представлених
видах транспорту вона не рівноцінна. Найбільша питома вага пл