РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ СПОСОБУ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ
2.1. Сутність поняття спосіб життя населення
Соціально-економічне значення поняття “спосіб життя населення” при розробці
стратегії соціально-економічного розвитку країни і її регіонів не є достатньо
значущим. Таке становище є результатом надання пріоритетності показникам
економічного характеру на протязі багатьох років. Тим не менш, з набуттям
сталого соціально-економічного розвитку країни і її регіонів, показники
соціального характеру стали відігравати значно більшу роль. Показники оцінки
“способу життя населення” відносяться до найважливіших та провідних показників
соціального характеру. Актуальність підтверджується аналізом показників, що
традиційно включаються до складу оцінки способу життя населення. Аналіз
показників доцільно проводити на рівні регіонів країни, спираючись на існуючі
статистичні дані за 2002-2003 рр.
Так, на рис. 2.1 подано показник кількості членів домогосподарств, що палять
[103].
Рис. 2.1. Кількість членів домогосподарств, які палять у 2002-2003 рр.
Дані, зображені на рис. 2.1 свідчать, насамперед, про неузгодженість соціальної
і економічної політики в країні. Це призвело до постійного зростання частки
населення, що палить, яке, в свою чергу, призводить до підвищення рівня
захворюваності населення.
Показник “раціональне харчування” у період, що аналізується, навпаки мав
незначну тенденцію до зростання.
На рис. 2.2 зображені значення показника “раціональне харчування” у 2002-2003
рр. [103].
Рис. 2.2. Значення показника “раціональне харчування” по регіонам країни у
2002-2003 рр.
Це пояснюється, насамперед, незначним підвищенням рівня середньомісячної
заробітної плати в країні у 2003 р. в порівнянні з 2002 р. Таким чином,
визначається залежність в динаміці розвитку між показниками рівня і способу
життя.
Показник “забезпеченість населення закладами культури” характеризує прагнення
населення до всебічного розвитку особистості з одного боку та здатністю держави
забезпечити потреби такого характеру.
На рис. 2.3 зображено динаміку значень показника “забезпеченість населення
закладами культури” по регіонам країни у 2002-2003 рр. [103].
Рис. 2.3. Значення показника “забезпеченість населення закладами культури” у
2002-2003 рр.
Згідно рис. 2.1, 2.2, 2.3 значення більшості показників у 2003 році мають
негативні тенденції розвитку. Так, значення показника “забезпеченість населення
закладами культури”, незважаючи на зменшення кількості населення країни,
зменшилося. В той же час, значення показника “поширеність наркоманії на 100
тис. населення” зменшилося, але загальний показник досі залишається дуже
високим. Показник раціональне харчування навпаки має тенденцію до збільшення.
Проте, на тлі темпів економічного зростання та незбалансованого харчування
більшої частини населення України цей показник має бути дещо вищим.
Таким чином, виникає необхідність у розробці як визначення самого поняття
“способу життя населення”, так і підходів до його оцінки.
Проблемою визначення поняття “способу життя населення” займався цілий ряд
вчених, серед яких, перш за все, слід назвати таких: Плахтій Д.П., Мочерний
С.В., Римашевська Н.М., Мандибура В.О. [78, 39, 85, 67] та інші. До питань, що
залишаються невирішеними відносяться наступні:
склад видів життєдіяльності людини, що повинні включатися до способу життя
населення;
визначення способу життя населення;
предметна причетність способу життя населення;
характер взаємозв’язку з синонімічними термінами.
Перш за все, визначимось із взаємозв’язком поняття “способу життя населення” з
синонімічними термінами.
На практиці термін “спосіб життя населення” використовується поряд з такими
термінами як образ, стиль, умови, уклад, тощо. Всі терміни, що перелічені вище
мають схожі значення, використовуються в однакових наукових сферах, але мають
деякі суттєві відмінності. Розглянемо їх більш детально.
У соціологічному словнику термін “стиль життя” характеризується як
“соціально-психологічна категорія, що виражає певний тип поведінки людей” [98,
с. 178].
В цій роботі підкреслюється зв'язок між стилем й образом життя через
психологічний аспект. Крім цього, підкреслюється, що “за змістом ця категорія
вужче категорії образ життя” [98, с. 178].
Ця думка підтверджується ще одним визначенням поняття “стиль життя”, що
характеризує стиль життя як поняття, яке “конкретизує образ життя, розкриває
його особливості, типи поведінки індивіду або соціальних груп, їх риси, манери,
звички, смаки, схильності” [56, с. 63].
Крім цього, Крянев Ю.В. та Кузнєцов В.О. підкреслюють соціальну
диференційованість стилю життя [56, с. 63].
Таким чином, можна зробити висновок про тісний взаємозв'язок між поняттями
“стиль” та “образ” життя населення.
Тим не менш, найчастіше спосіб життя населення асоціюється з його здоров’ям.
Виходячи з цього, можна зробити висновок що більш детальний розгляд терміну
“здоров’я” допоможе більш чіткіше визначити сутність поняття “спосіб життя
населення”.
Щодо визначення терміну “здоров’я”, то серед вчених немає єдиною думки стосовно
цього питання. Перш за все, це викликане тим, що поняття, яке аналізується
останнім часом набуло більш широкого значення.
Розглянемо перш за все суто медичні визначення поняття “здоров’я”.
У Великій медичній енциклопедії, здоров’я визначається як “стан організму
людини, коли функції всіх його органів і систем врівноважені з зовнішнім
середовищем і відсутні будь-які хворобливі зміни” [154].
В рамках цього визначення поняття “здоров’я” особливо наголошується на ролі
збалансованості внутрішнього стану людини з її зовнішнім оточенням.
Для под