РОЗДІЛ 2
ГАЛУЗЕВА СПЕЦИФІКА ТІНІЗАЦІЇ ВУГІЛЬНОЇ ГАЛУЗІ
2.1. Систематизація видів тіньової діяльності у вугільній галузі
Розроблення дійових заходів щодо нейтралізації впливу чинника тінізації на
діяльність вугледобувних підприємствах з метою покращання їхнього фінансового
стану неможливе без попередньої систематизації способів отримання тіньових
прибутків у процесі вуглевидобутку.
Розглядаючи проблеми тіньової економіки на рівні конкретної галузі,
пропонується перейти до поняття “тіньова економічна діяльність”, що
здійснюється окремими суб’єктами тіньових відносин у різних секторах економіки
в межах або під прикриттям легальної економічної діяльності і передбачає
фактично неконтрольоване суспільством виробництво, розподіл, обмін та
споживання товарно-матеріальних цінностей і послуг. У процесі цієї діяльності
суб’єкти тіньової діяльності під час її здійснення вступають у тіньові
відносини, що виникають між індивідами, котрі мають певний економічний статус,
з метою задоволення матеріальних та статусних потреб не передбаченими
офіційними нормами способами.
Згідно із запропонованою схемою тіньової економіки (див. стор. 43), тіньова
економічна діяльність в процесі вуглевидобутку класифікується за двома
загальними напрямками:
неофіційна тіньова діяльність, пов’язана із видобутком суспільно необхідного
енергоносія – вугілля, яка здійснюється несанкціонованими способами й
суб’єктами виробничої діяльності, котрі не мають на таку діяльність офіційного
дозволу;
прихована тіньова діяльність, яка відображає численні господарські порушення,
котрі мають місце на офіційно зареєстрованих вугледобувних підприємствах різних
організаційно-правових форм власності.
Залежно від джерел формування тіньових доходів тіньова діяльність на вугільних
шахтах може бути систематизована наступним чином:
виробнича або продуктивна діяльність, пов’язана із виробництвом і рухом готової
продукції (видобутком вугілля) і безпосередньо впливає на обсяг офіційного
валового внутрішнього продукту, бо її результатом є формування тіньової валової
доданої вартості, що є частиною тіньового валового внутрішнього продукту,
створеного у країні;
невиробнича або фіктивна діяльність, тобто не пов’язана з виробництвом товарів,
яка здійснюється шляхом перерозподілу фінансових і матеріальних активів шляхом
фінансових махінацій, фіктивних договорів, хабарництва й т.д. Така діяльність
безпосередньо начебто не змінює загальної величини ВВП, бо не створює
додаткової вартості, однак може суттєво впливати на внутрішню структуру
перерозподілу доходів й опосередковано впливати на обсяги випуску продукції, а
отже, і на обсяги валової доданої вартості (ВДВ), створеної підприємством.
Загальна схема тіньової економічної діяльності у вугільній галузі із
визначенням її основних видів, секторів приналежності суб’єктів її здійснення
та спонукальних мотивів, що визначають їхню участь у тіньових відносинах,
подана на рис.2.1.
Як бачимо, серед секторів тіньових відносин, у межах яких здійснюється тіньова
економічна діяльність у процесі вуглевидобутку окремими суб’єктами, виділені
наступні господарські одиниці:
офіційно зареєстровані вугледобувні підприємства, до складу яких належать
структурні підрозділи (шахти) державних вугледобувних підприємств (колишніх
холдингових компаній) і вугледобувні підприємства недержавної форми власності;
офіційно незареєстровані суб’єкти підприємницької діяльності, які займаються
видобутком вугілля без регламентованого дозволу (підприємці, що в процесі
видобутку вугілля використовують механізовану техніку та
Рис. 2.1. Схема тіньової економічної діяльності у вугільній галузі
найману працю, і мешканці поселень, які видобувають вугілля вручну для власних
потреб або на продаж).
Головною метою здійснення всіх видів тіньової діяльності як офіційними так і
неофіційними суб’єктами підприємництва є мінімізація витрат. Так суб’єкти
неофіційної виробничої та невиробничої тіньової діяльності (домогосподарства та
незареєстровані підприємства) намагаються уникнути витрат на реєстрацію
підприємницької діяльності, отримання ліцензій та дозволу й знизити
собівартість добутого вугілля за рахунок уникнення податкових платежів.
Суб’єкти прихованої фіктивної і продуктивної тіньової діяльності (сектор
офіційно зареєстрованих підприємств) окрім того, що мають на меті зменшити
податкове навантаження (шляхом приховування частки отриманого прибутку й виплат
заробітної платні «в конвертах») в особі найманих працівників намагаються за
рахунок підприємства дещо покращити свій добробут (крадіжки й шахрайство).
Механізми отримання тіньових доходів визначаються перш за все організаційно
правовою формою господарювання вугледобувних підприємств. Тому, розглядаючи
фіктивні та продуктивні види тіньової діяльності, необхідно визначити
притаманність окремих їх різновидностей підприємствам різних форм власності.
Систематизація видів фіктивної тіньової діяльності залежно від
організаційно-правової приналежності підприємств, на яких вона здійснюється,
подана на рис. 2.2.
Невиробнича, тобто фіктивна тіньова діяльність вугледобувних підприємств
переважно пов’язана з фальсифікацією облікових та бухгалтерських, прибуткових
та витратних документів, шахрайством у сфері матеріально-технічного постачання,
оприбуткуванням поставленої продукції, оплатою праці, укладенням фіктивних угод
і т. і.
Рис. 2.2. Види фіктивної тіньової діяльності, що здійснюються на вугледобувних
підприємствах різних форм власності
Серед секторів приналежнос