Розділ 2
Семантико-синтаксична структура речень із непоширеними предикатними стійкими
дієслівно-іменними сполуками
Як відомо, структура семантично елементарного простого речення визначається
семантико-синтаксичною валентністю предиката, який детермінує кількісний склад
актантів та їх семантичні функції [52, 137]. Ця конструктивна, організаційна
роль предиката у реченні є загальновизнаною [270; 276; 13; 256; 189; 5; 89;
179; 117; 130; 57; 109; 8; 11; 177] і вповні характеризує його сутність:
предикат функціонує як фіксатор структурної схеми речення, “задає певну
конфігурацію і семантичні типи актантів” [13, 37], уможливлюючи відображення
ситуацій навколишньої дійсності засобами мови.
Універсальність мови як засобу спілкування поряд із тенденціями до спрощення
будови комунікативних одиниць з одночасним збільшенням їх виражальних потенцій
проявляється також у наявності різнотипних функціонально еквівалентних одиниць
та конструкцій, що сприяє урізноманітненню процесу комунікації.
СДІС як аналітичні одиниці вторинної номінації та функціональні еквіваленти
дієслів реалізують власний реченнєвотвірний потенціал, виконуючи у
семантико-синтаксичній структурі речення роль повноцінних предикатів дії,
стану, процесу і якості.
Аналітизм будови досліджуваних предикатних сполук, що проявляється у неповній
десемантизації їх дієслівного компонента, дає їм змогу передати ряд додаткових
характеристик експлікованої предикативної ознаки, значно підвищуючи виражальну
здатність породжених ними конструкцій.
2.1. Семантико-синтаксична структура речень із непоширеними предикатними
стійкими дієслівно-іменними сполуками на позначення дії
Як відомо, предикати дії позначають “діяльність, що породжується
суб’єктом-діячем і ним активно й безпосередньо стимулюється” [53, 93].
Приписана суб’єкту дії предикативна ознака, що характеризується фазовістю свого
існування й залежністю від активного начала для власної реалізації [227, 94,
116], сприяє експлікації різноманітних контрольованих динамічних явищ
навколишньої дійсності.
За сполучувальним потенціалом акціональні предикати посідають перше місце у
системі сучасної української мови, маючи змогу супроводжуватися максимальною
кількістю іменникових синтаксем, що сягає шести компонентів: синтаксеми зі
значенням суб’єкта дії, об’єкта дії, адресата дії, знаряддя / засобу дії, а
також початкового / кінцевого пункту та напряму руху у предикатів зі значенням
руху та переміщення в просторі [53, 94-95].
Характеристику компонентів актантної рамки речень із предикатними СДІС на
позначення дії можна представити у такій послідовності:
Суб’єктна синтаксема: Лівобічна валентність предиката дії передбачає наявність
“діяча”, суб’єкта, який в силу певних обставин стає причетним до творення нової
якості об’єктивної та суб’єктивної дійсності. Наприклад: Лесько ще два роки
сіяв пострах серед панів і орендарів (В. Гжицький). – Поєднуючись зі стрижневим
компонентом реченнєвої структури [89, 339], суб’єкт дії є невід’ємною складовою
семантики речень із акціональними предикатами, оскільки дія поза суб’єктом не
існує і не здійснюється.
Об’єктна синтаксема: Активному діячу протиставляється інший учасник ситуації,
що описується предикатом дії, – об’єкт, тобто субстанція, яка утворюється,
змінюється чи знищується у процесі дії. Будучи “метою, кінцевим результатом
дії” [134, 44], об’єкт знаходиться у сильній правобічній припредикатній
позиції. Наприклад: Повстанці взяли в полон двадцятеро осіб… (З газети). – У
наведеному прикладі дія, виражена неоднослівною предикатною сполукою та
цілеспрямовано здійснювана активним суб’єктом, передбачає творення нової якості
об’єкта дії, а саме – позбавлення його права на волю та надання йому статусу
полоненого з усіма пов’язаними із цим наслідками.
Адресатна синтаксема: Дія, спрямована на об’єкт, може мати свого адресата,
задля якого вона виконується. Наприклад: В актовій залі школи в урочистій
обстановці було проведено вручення атестатів зрілості її випускникам (З
газети); Але він [Богун] і пізніше з усім Вінницьким полком не дав присяги
російському цареві (З журналу). – Синтаксеми зі значенням адресата дії вказують
на особу, на користь (чи на шкоду) якої відбувається виражена акціональним
предикатом дія.
Інструментальна синтаксема: Валентна рамка предикатів дії допускає входження у
неї інструментальних синтаксем у значенні знаряддя та засобу дії. Наприклад: –
Так. Саме на цьому документі я поставив свій підпис подарованою мені
президентом ручкою (З журналу); Транспортування цього вкрай небезпечного
вантажу було здійснено військовою вантажівкою (З газети). – Як основний
морфологічний варіант інструментальної синтаксеми [54, 129] орудний відмінок
вказує на конкретні предмети (як знаряддя дії), а також істоти, механізми й
допоміжні предмети (як засіб дії), використовувані для успішної реалізації
вираженої предикатом дії та досягнення бажаного результату.
Локативні синтаксеми: Пов’язані із семантико-синтаксичною валентністю
предикатів зі значенням руху та переміщення у просторі, які окреслюють напрямок
(кінцевий і вихідний пункти руху) або шлях руху. Наприклад: За помірними цінами
компанія здійснює перевезення вантажів зі столиці до будь-якого міста
Карпатського регіону (З газети); Горе-мандрівники здійснювали перехід
небезпечної ділянки гір за хибним маршрутом (З журналу). – Предметно-просторові
орієнтири доповнюють семантику зазначених предикатів, даючи змогу повноцінно
відобразити ситуацію позамовної дійсності в орієнтаційному плані.
Отже, СДІС на позначення дії як акціональні предикати можуть вибудовувати
речення із максимальною кіль
- Київ+380960830922