Ви є тут

Інтелектуальна власність в глобальній торговій системі

Автор: 
Єременко Андрій Валерійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
3406U001346
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
Світовий ринок об’єктів ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ та механізми його регулювання
Особливості світового ринку об’єктів інтелектуальної власності
Подальший розвиток світової економічної системи пов’язаний з її глобалізацією,
яка є багатостороннім процесом, основними рушійними силами якого виступають
технологічний прогрес, розвиток міжнародної інфраструктури, революційні зміни в
інформаційних технологіях та лібералізація торгівлі й міжнародних зв’язків.
Зазначені фактори мали безпосередній вплив на соціальний і економічний розвиток
усіх країн світу. Перш за все це позначилось на зростанні обсягів світової
торгівлі товарами та послугами, темпи зростання якої в усіх регіонах світу за
останні тридцять років перевищували темпи зростання ВВП. Так, в останню чверть
ХІХ ст. обсяги світової торгівлі зросли в 2,1 разу [130, с.75]. У 1990-х рр.
темпи зростання ВВП у цілому в світі становили 2,9%, а темпи зростання світової
торгівлі – 7,9% [43, с.39].
Іншим важливим наслідком глобалізації є різке зростання економічної,
господарської і соціальної ролі інтелектуальної власності, якій властива
концентрація переважно творчої, інноваційної, новаторської праці, що лежить в
основі оригінального, а не репродуктивного виробництва. Саме інтелектуальна
діяльність формує прогрес людства, а сукупність національних виробничих
можливостей у різних галузях створюють світову економіку сфери інтелектуальних
послуг, функціонування якої визначається специфікою її продукції, умовами
виробництва, обміну і споживання.
Ринок інтелектуальної власності розвивається швидкими темпами та приносить
значні прибутки провідним компаніям та країнам світу. Завдяки ІВ на цьому ринку
створені та охороняються певні ринкові зони одержання надприбутку. Характерними
особливостями світового ринку об’єктів ІВ на відміну від традиційних ринків
товарів та послуг є високий рівень монополізації, який віддзеркалює прагнення
ТНК до довгострокового закріплення на ринках за допомогою іноземного
патентування, що створює умови для стабілізації експорту товарів та формування
попиту на ліцензії; висока норма прибутку у зв’язку з можливою різницею між
собівартістю та ціною ліцензії, яка визначається розміром майбутнього доходу
покупця прав [195, с.104].
Формування світових ринків приводить до зростання технологічного обміну.
Сьогодні обсяг світового ринку наукомісткої продукції оцінюється в $2,5 трлн.,
причому 39% припадає на США, 30% – на Японію та 16% – на Німеччину [126, с.1].
Сукупний обсяг світового ринку технологій у 2003-2004 рр. оцінюється в $1,5
трлн., що становить близько 20% від загальносвітового експорту товарів та
послуг [112, с.5]. При цьому частка України у структурі експорту роялті і
ліцензійних послуг у 2003 р. становила 0,1% ($4,2 млн.), а імпорту – 2,1%
($29,9 млн.) [171, с.275].
Важливою попередньою умовою поширення наукових знань, передачі технологій є
регулювання прав на об’єкти ІВ, яке набуває особливого значення для
підприємств, установ, що прагнуть закріпити свої позиції на зовнішньому ринку.
Регулювання світового ринку об’єктів ІВ сприяє підвищенню
науково-технологічного рівня і конкурентоспроможності продукції і внаслідок
цього подальшому розвитку міжнародної торгівлі.
Показовим в цьому відношенні є такий показник інноваційної діяльності, як
експорт високих технологій. У 2001 р. за цим показником найвищі позиції
посідали: Таїланд та Велика Британія – 31% експорту промислових товарів,
Нідерланди та США – 32%, Ірландія – 48%, Малайзія – 57%, Сінгапур – 60% та
Фінляндія – 70%. Серед лідерів тут присутні і країни, що розвиваються, які
останнім часом мали значні державні витрати на освіту, сферу НДДКР, а також на
соціальні програми. Тому в цих країнах експорт високих технологій за останні
десять років зростав швидше, ніж у розвинених країнах. Так, в Індонезії він
зріс у 13 разів, у Китаї і Гонконгу – у 20 разів, у Філіппінах – у 70 разів,
тоді як у розвинених країнах приблизно у 1,5-2 рази [186, с.274-277]. Обсяги
експорту американської ІВ зросли тільки з 1986 по 1995 р. у 3,5 разу, а
позитивне сальдо торгового балансу в цій галузі перевищило $20 млрд. [130,
с.87].
Однією з умов зростання світового ринку об’єктів ІВ є наявність ефективної
системи регулювання торговельних відносин в галузі операцій з ІВ і, перш за
все, забезпечення її охорони. Надійний рівень цієї охорони стимулює наукові
дослідження та практичне використання досягнень науки і техніки, а також
міжнародний обмін ними.
За останні два десятиліття різко зросла і продовжує збільшуватися частка
інтелектуальної праці у загальному обсязі товарів і послуг в міжнародному
обігу. Швидкими темпами розвиваються передові наукомісткі галузі – створення
електронно-обчислювальних машин та їх програмного забезпечення,
телекомунікаційного устаткування, продукції біотехнології і фармакології. Нові
розробки значно підвищили і значущість традиційних галузей. Одночасно
розширилася торгівля контрафактними виробами, що пов'язано, насамперед, з
удосконаленням технічних можливостей щодо підробки засобів індивідуалізації,
програмних продуктів, а також засобів запису і відтворення звуку та
зображення.
Зростання обсягів світового ринку об’єктів ІВ призвело до поширення співпраці
країн в галузі ІВ та приведення національних законодавств у відповідність до
міжнародних вимог. Треба зазначити, що протягом останніх двох десятиліть
відбувається значне збільшення числа країн, що приєдналися до міжнародних угод
у сфері регулювання прав інтелектуальної власності. Так, у 2003 р. були
зареєстровані 52 акти про приєднання або