РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Предмети досліджень
Нами досліджено різні види клінічного матеріалу від 737 здорових та хворих
осіб різних вікових категорій (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Відомості про предмети досліджень
Контин-гент
Кіль-
кість
людей
Вік
Досліджуваний
матеріал
Джерело
одержання
Діти
427
2 міс –
5
років
Слиз носоглотки
7 дитячих дошкільних
закладів (5 – м.Києва,
2 – Київської області)
Діти
20
1 міс –
15 років
ліквор
Київські міські дитячі клінічні лікарні № 1 та № 12
Діти
65
6 міс –
6 років
Парні проби сироваток крові та сечі
Київська міська дитяча клінічна лікарня № 1
Дорослі
хворі
225
50 – 70 років
мокрота
Інститут фтизіатрії та пульмонології ім.Ф.Г.Яновського, Київська міська СЕС,
Київські МКЛ № 4 та № 17
Обстежено 427 дітей віком 2 міс - 5 років з чотирьох організованих колективів
дитячих дошкільних закладів та трьох дитячих будинків м.Києва і Київської
області (м.Вишневе, м.Ворзель) в період з 2000 по 2005 роки. З метою
встановлення рівня носійства H.influenzae матеріалом для бактеріологічного
дослідження був слиз із носоглотки. Забір слизу здійснювали шляхом внесення
стерильним ватним тампоном до задньої стінки глотки та шляхом проведення 2-5
обертів по слизовій перед обережним видаленням з ротової порожнини. Обстеження
проводили у весняно-літній та осінній періоди.
В реакції латекс-аглютинації та коаглютинації досліджено ліквор 20 дітей,
госпіталізованих з діагнозами гнійний бактеріальний менінгіт (14 осіб) та
гостра пневмонія (6 дітей), етіологічно не розшифрованими при бактеріологічному
дослідженні. Вік обстежуваних дітей коливався від 1 міс. до 15 років. З 20 осіб
18 дітей (90,0 %) були віком до 6 років, з них – 16 (88,9%) дітей належали до
ясельної групи.
Обстежено 65 дітей віком від 6 місяців до 6 років, які госпіталізовувалися з
підозрою на пневмонію в період з 2001 по 2004 роки. Досліджувалися парні проби
сироватки крові на визначення специфічних антитіл до H.influenzae типу b в
розгорнутій реакції аглютинації, та двократно сеча дітей на виявлення антигену
даного збудника в реакції латекс- і коаглютинації. Перший забір матеріалу, як
крові, так і сечі, проводився в 1-2 день перебування в стаціонарі, повторний
через 5-10 днів від моменту надходження до стаціонару.
У роботі використано також референс-штами бактерій роду Haemophilus, отримані
з Музею патогенних для людини мікроорганізмів Інституту епідеміології та
інфекційних хвороб ім.Л.В.Громашевського АМН України, та клінічні штами
гемофільних бактерій, отримані з різних джерел та виділені з мокроти дорослих
осіб старшого та похилого віку, хворих на гострі і хронічні бронхолегеневі
захворювання (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Відомості про мікроорганізми, використані у роботі
Мікроорганізми
Кіль-кість
штамів
Джерело одержання
Референс-штами
H.influenzae “a”
Музей патогенних для людини
мікроорганізмів
ІЕІХ ім.Л.В.Громашевського
H.influenzae “11b”
H.influenzae “8d”
H.influenzae “f”
Бактеріологічна лабораторія
ЦСЕС МОЗ України
H.influenzae ATCC 49247
Музей патогенних для людини
мікроорганізмів
ІЕІХ ім.Л.В.Громашевського
H.influenzae ATCC 10211
H. parainfluenzae 1193
E.coli ATCC 35218
- « -
E. coli SS O 55
- « -
E. cloacae LI 186
- « -
K.pneumoniae NCTC 50/55
- « -
S. aureus Cowan I
- « -
S. aureus АТСС 6538
- « -
Клінічні штами
H.influenzae і H.parainfluenzae
38
Інститут фтизіатрії і пульмонології ім.Ф.Г.Яновського
H.influenzae
145
Київська міська СЕС
H.influenzae
Київська МКЛ № 17
H.influenzae
Київська МКЛ № 4
H.influenzae
35
Д.м.н.А.В.Шапіро, ІЕІХ
ім. Л.В.Громашевського
З метою розробки оптимальних методів довгострокового зберігання клінічних
штамів гемофільних бактерій проводили дослідження чотирьох типів стабілізуючих
середовищ для ліофілізації з використанням чотирьох еталонних штамів
H.influenzae серотипів a, b, d, f та штамів різних видів гемофілів.
2.2. Методи досліджень
2.2.1. К у л ь т и в у в а н н я б а к т е р і й р о д у H a e m o p h i l u
s.
Культивування гемофілів проводили на грітому шоколадному агарі та грітому
шоколадному агарі за Левінталем, які містять необхідні ростові фактори Х і V та
5 % кров’яному агарі з використанням дисків з сапоніном в якості стимулятора
росту гемофілів. Вирощені на протязі 18-24 год інкубації при 37°С в умовах
підвищеного вмісту СО2 (в ексикаторі зі свічкою) чисті культури перевіряли на
однорідність морфології, тинкторіальні властивості та відсутність росту на
простих поживних середовищах без додавання крові. Мазки, зроблені з однотипних
колоній, фарбували за Грамом в модифікації Калини [13]. Виявлення в забарвлених
препаратах дрібних грамнегативних кокобацил було першим етапом підтвердження
виділення представників роду Haemophilus.
Агар з грітою кров’ю за Левінталем готували наступним чином: поживний агар (рН
7,3-7,4) розплавляли та охолоджували до 60°С. Асептично додавали 10 – 15 %
дефібринованої баранячої крові. Ретельно збовтували і ставили в киплячу водяну
баню ще на 3 хвилини. Після цього агар збовтували і ставили у водяну баню при
70-80°С на 2 години. Потім для просвітлення агару його фільтрували через 4 шари
марлі в стерильних умовах в сушильній шафі при 70-80°С протягом 20-30 хвилин і
розливали в чашки Петрі [13].
2.2.2. В и з н а ч е н н я п о т р е б и в X і V ф а к т о р а х р о с т у.
Потребу в Х та V факторах росту у досліджуваних бактерій визначали за допомогою
комерційних дисків з X та V факторами (виробництва LACHEMA, Чехія). Чашки Петрі
з агаром Мюллер-Хінтона засівали досліджуваною добовою культурою. Асептично
розкладали на поверхні агару діагностичні диски так, щоб відстань між ними була
не менше 2 см. Інку
- Київ+380960830922