РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ОРГАНІЗАЦІЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ НАВЧАННЯ
В УМОВАХ ГРУПОВОЇ РОБОТИ УЧНІВ
2.1. Загальні питання організації і проведення експериментальної роботи
Для перевірки висунутої наукової гіпотези дослідження було проведено
педагогічний експеримент в умовах звичайного навчального процесу у викладанні
предметів природничо-математичного циклу на базі ЗОШ І – ІІІ ступенів № 37 м.
Харкова протягом 2001–2003 навчальних років.
Вибіркову сукупність склали учні паралелі сьомих класів (загальною кількістю
138 чоловік), з яких три класи були визначені як експериментальні ( 82 учня ) і
два – як контрольні ( 56 учнів ).
Достовірність результатів, які були одержані в ході експерименту, обумовили
такі фактори:
вибірка складалась із учнів однієї паралелі;
і в експериментальних, і в контрольних класах навчання проводилося за однією
програмою, вивчався однаковий за змістом і об’ємом навчальний матеріал;
у всіх класах використовувались однакові методики діагностики якості
навчально-пізнавальної діяльності школярів.
У процесі констатувального етапу педагогічного експерименту вивчалися реальні
навчальні можливості кожного учня.
Під реальними навчальними можливостями ми розуміли не тільки наявні знання і
спеціальні вміння, але і відповідне ставлення до навчання, навички навчальної
пізнавальної діяльності, рівень працездатності, вихованості почуття обов’язку і
відповідальності в навчанні, що розглядається в їхній органічній єдності,
тобто, єдність внутрішніх і зовнішніх умов, які опосередковані особистістю і
визначають її потенціал в галузі навчальної діяльності [11, c.122; 12, c.53].
Провідними методами дослідження були обрані такі:
а) педагогічні спостереження з метою:
- виявлення рівня сформованості знань учнів (навченості) з предметів
природничо-математичного циклу;
оцінки рівня сформованості у школярів інтелектуальних умінь аналізу, синтезу,
узагальнення;
оцінки рівня сформованості навчальних умінь та рівня самостійності мислення;
виявлення рівня фізичної працездатності учнів;
виявлення пізнавальних інтересів школярів; наполегливості в навчанні,
дисциплінованості; відношення до навчання, групової роботи;
виявлення наявності або відсутності у школярів симптомів хвилювання в
залежності від ситуації;
оцінки рівня сформованості комунікативних умінь;
б) анкетування різних видів з метою:
виявлення предметної спрямованості пізнавальних інтересів учнів;
аналізу найбільш значущих суджень, що характеризують негативне ставлення до
предметів природничо-математичного циклу;
діагностики рівня пізнавальних інтересів учнів;
вивчення відношення учнів до навчання, групової роботи;
виявлення причин позитивного або негативного ставлення школярів до групової
роботи;
виявлення типів сприйняття учнем групи;
вивчення міжособистісних відносин у колективах контрольних і експериментальних
класів;
з’ясування видів допомоги, які отримує дитина в навчальній діяльності;
з’ясування рівня наполегливості, вольових зусиль, які проявляють школярі в
навчально-пізнавальній діяльності;
з’ясування адекватності самооцінки школярами своїх навчальних можливостей із
відповідною оцінкою вчителів;
з’ясування загального рівня хвилювання та об’єктів, які є для школяра основними
джерелами хвилювання;
в) опитування з метою:
отримання первинної інформації для визначення рівня сформованості реальних
навчальних можливостей учнів;
з’ясування утруднень, з якими зіштовхуються школярі в їхній
навчально-пізнавальній діяльності та причин, що їх породжують;
г) метод бесіди:
зі шкільним лікарем, учителями, батьками з метою уточнення стану здоров’я
окремих учнів та визначення рівня їхньої фізичної працездатності;
з учнями з метою уточнення констатуючих даних;
д) аналіз продуктів навчально-пізнавальної діяльності учнів з метою перевірки
рівня сформованості навчальних вмінь;
е) метод діагностичних контрольних робіт письмового характеру, тестування за
шкільним тестом розумового розвитку (ШТРР) з метою більш глибокої оцінки:
знань, умінь і навичок учнів з математики та фізики;
сформованості інтелектуальних умінь аналізу, синтезу, узагальнення;
рівнів сформованості самостійності мислення і навчальних умінь учнів.
ж) непараметричні методи математичної статистики з використанням критерію
(хі-квадрат) для порівняння розподілу об’єктів двох вибірок за рівнями реальних
навчальних можливостей учнів експериментальних і контрольних груп, для
кількісного аналізу отриманих результатів [74, c. 96].
Ми використовували розподіл учнів експериментальних і контрольних класів на
три категорії відповідно їхнім рівням реальних навчальних можливостей. Значення
статистики критерію обчислювалось за формулою:
(2.1),
де і - об’єм вибірок з експериментальних і контрольних класів відповідно;
- число об’єктів - вибірки, що попали в категорію .
Значення , яке було отримано з експериментальних даних, порівнювалося з
критичним значенням , що визначалося за допомогою таблиць із степенями свободи
(де - кількість обраних категорій) з урахуванням прийнятого рівня значущості .
Результати порівняння давали змогу прийняти або відхилити нульову гіпотезу.
Для з’ясування рівня навчальних можливостей учнів, нами використовувалися
методики Ю.К.Бабанського і І.М.Чередова, адаптовані до умов експерименту [11;
373].
Параметрами діагностики реальних навчальних можливостей учнів було визначено
научуваність (сприйнятливість до засвоєння знань і способів навчальної
діяльності) та навчальну працездатність за І.М.Чередовим [373].
Результати діагностичних вимірів учителів-предметників за критеріями, що
характеризують ці параметри, було доповнено нашими спостереженнями й
узагальнено та проаналізовано з метою розробки
- Київ+380960830922