Ви є тут

Методика навчання спеціальної автомобільної підготовки курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України

Автор: 
Назаркін Олександр Анатолійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U002066
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2.
МЕТОДИКА НАВЧАННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ АВТОМОБІЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ КУРСАНТІВ НА ОСНОВІ
АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Основні принципи, мета і завдання спеціальної автомобільної підготовки
курсантів ВНЗ системи МВС
Професійна надійність правоохоронця передбачає виконання службових обов’язків в
оптимальних режимах у заданий час в екстремальних умовах діяльності. При
виконанні службово-оперативних завдань працівникам органів внутрішніх справ
нерідко доводиться діяти в нестандартних умовах, під впливом ряду негативних
факторів техногенного, природного та соціального характеру, які вимагають
жорсткого напруження психофізіологічних ресурсів організму [131, 135, 137,
142].
Специфіка правоохоронної діяльності полягає в тому, що прийняття самостійних
рішень при виконанні оперативних завдань пов’язане з необхідністю урахування
великої кількості невизначених факторів, обґрунтованого ризику і нестандартного
підходу до вирішення проблемних завдань.
При цьому в реальній оперативній ситуації правоохоронцю часто не дозволяє
адекватно діяти психофізіологічний бар’єр, який виникає під впливом
екстремальних факторів. Це обумовлюється тим, що в процесі навчання курсантів
(в тому числі при автомобільній підготовці) часто використовуються традиційні
методи, які не враховують екстремальність правоохоронної діяльності [138, 139,
140].
Причинами виникнення психофізіологічного бар’єру можуть бути обмежені
можливості людини, нова, несподівана інформація, гострий дефіцит часу на
обдумування рішення, а також певні обмеженості у використанні техніки.
Додатковий психофізіологічний фон додають високе нервово-психічне напруження,
відповідальність за прийняття рішення. Таким чином, особливого значення у
підготовці працівників ОВС до якісного виконання професійних обов’язків набуває
стійкість інтелектуальної діяльності в екстремальних умовах [60, 123].
Слід зазначити, що навички, сформовані для нормальних умов діяльності, в
екстремальній ситуації можуть виступати в ролі гальма на переключення до іншого
роду діяльності. В екстремальному режимі першочергового значення набувають
уміння виконувати функції в ускладнених умовах, творчо застосовувати
узагальнені способи і методи діяльності. Такі уміння являють собою складне
структурне узгодження чуттєвих, інтелектуальних, вольових, емоційних якостей
особистості, які формуються і проявляються у свідомому, успішному здійсненні
системи перцептивних (безпосереднє відображення об’єктивної дійсності органами
чуття), розумових, мнемічних (запам’ятовування), вольових, сенсомоторних і
інших дій, що забезпечують досягнення поставленої мети діяльності в мінливих
умовах. При цьому все більшого значення набувають широта професійної ерудиції
та аналітичні здібності правоохоронців, актуалізуються питання прийняття
самостійних рішень, коли необхідний швидкий аналіз, адекватне ситуації рішення
та його чітка реалізація.
У своїх дослідженнях ми враховували, що психологічний тип поведінки людини у
складній ситуації істотно впливає на надійність професійної діяльності. Можна
виділити п’ять типів реакції людини на екстремальні впливи. Так, наприклад,
напружений тип реагує імпульсивно, судорожними рухами при управлінні кермом та
натисканні на педалі, при цьому увага розсіюється. В поведінці боязливого типу
проявляється страх, розгубленість, він намагається уникнути відповідальних
рішень та дій. Повною загальмованістю діяльності в екстремальній ситуації
характеризується так званий „гальмуючий” тип. Емоційна нестійкість та
безконтрольність поведінки агресивно-безконтрольного типу можуть привести до
зриву діяльності. Діяльність прогресивного типу супроводжується наполегливістю,
високою працездатністю на основі підвищеної мотивації та концентрації сил на
виконання завдання [123, 150, 164]. Безумовно, кожний з цих типів поведінки
правоохоронця буде суттєво впливати на його надійність. Тому дуже велике
значення мають евристичні компоненти мислення.
Таким чином, проблема прийняття і реалізації рішення правоохоронцем виступає як
проблема функціональної надійності спеціаліста, яка може вирішуватись з
урахуванням широкої професійної підготовки, високого рівня соціальної мотивації
та інтелектуальної працездатності в екстремальному режимі діяльності.
З метою оптимізації навчального процесу слід запроваджувати інноваційні форми
навчання з використанням сучасних технічних засобів. Бажано також враховувати
погляди курсантів на процес навчання для того, щоб він був не формальним, а
цікавим, захоплюючим. У зв’язку з цим необхідно визначити можливості тих видів
навчання, які можуть бути ефективними в процесі автомобільної підготовки
курсантів для забезпечення професійної надійності в екстремальних умовах.
Оптимізація змісту навчання повинна забезпечити ефективний розвиток всіх його
елементів: ціннісно-нормативного (формування ціннісних орієнтацій курсантів для
професійної діяльності, забезпечення усвідомлення ними необхідних норм і
правил); пізнавального (забезпечення фахівців системою професійних знань);
діяльнісного (формування і постійне вдосконалення методів, прийомів і форм
професійної діяльності у курсантів); особистісного (що сприяє самоактуалізації,
самовизначенню та самореалізації курсанта).
З метою вироблення навичок адекватно діяти в екстремальних умовах курсанту
важливо побудувати „оперативні схеми мислення”, які повинні бути підтверджені
результатами власної діяльності. Педагогічна практика в галузі автомобільної
підготовки в основному орієнтується на вироблення навичок розв’язання типових
професійних завдань [22, 153, 154]. Проте, важливо формувати новий професійний
тип мислення, тобто формулю