Ви є тут

Економічний критерій підвищення ефективності технічних засобів транспортного обслуговування на залізничних переїздах

Автор: 
Тройнікова Олена Миколаївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
3406U002500
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ТРАНСПОРТНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ
НА ПЕРЕЇЗДІ
2.1. Існуючі методи оцінки
Дослідження, проведені в п. 1.2, свідчать про доцільність і можливість оцінки
ефективності транспортного обслуговування на залізничних переїздах за
економічним критерієм [40,42-44,48,53,60,72,85,112,115,129,133-145].
Оцінка повинна відповідати рівню вимог, які ставляться на сьогоднішній день до
економічних оцінок [67,70,46,47,69,75,79,81,82,90-92] ефективності й безпеки на
залізничних переїздах.
Наукові публікації з розглянутої теми, як правило, залишають
техніко-економічний аспект транспортного обслуговування на залізничних
переїздах поза науковою увагою або розглядають його, не акцентуючи економічного
значення. Тому об'єктами даного дослідження були в основному службові матеріали
[1,20,27,42,54,58,64] і часткові методики [47,48], що використовуються для
визначення економічної ефективності заходів науково – технічного прогресу або
для техніко-економічного обґрунтування використання технічних засобів на
залізничних переїздах.
Дослідження виконувалися з урахуванням таких методичних рекомендацій з
визначення економічної ефективності заходів науково - технічного прогресу на
залізничному транспорті, які відповідають новим ринковим відносинам, що
встановилися в Україні [79,81,82,86,87,91,92].
Дослідження дозволяють зробити такі висновки:
1. Основним узагальнюючим показником, що характеризує доцільність застосування
технічних засобів огороджування переїздів, є економічний ефект, у якому
відображаються окремі показники економічної ефективності: зміна числа
дорожньо-транспортних подій і сумарних втрат часу від простоїв автотранспорту,
енергоємності й матеріалоємності технічних засобів; вирішення соціальних і
екологічних завдань;
2. Економічний ефект на всіх етапах застосування технічних засобів
огороджування переїздів визначається як перевищення вартісної оцінки
результатів над вартісною оцінкою сукупних витрат ресурсів за розрахунковий
період;
3. Нові умови господарювання вимагають зміни методів розрахунку економічної
ефективності науково-технічного прогресу, а міжнародна господарська інтеграція
- приведення оцінки економічної ефективності відповідно до оцінок,
застосовуваних у світовій практиці.
У минулому широко застосовувалися оцінки економічної ефективності впровадження
автоматичної переїзної сигналізації замість ручного способу керування
пристроями огороджування. Особливість цих оцінок була у визначенні зміни
сумарних втрат часу від простоїв автотранспортних засобів, а також часу
закритого положення переїзду за рахунок впровадження автоматичного способу
керування пристроями огороджування переїздів [71].
Прив'язка до конкретних умов у цих методиках здійснювалася на підставі
хронометражних спостережень, виконаних методами економіко-математичної
статистики. При цьому, якщо протягом доби спостерігалася різка зміна
інтенсивності руху через переїзд автомобільного або залізничного транспорту, то
визначалися усереднені значення вихідних кількісних величин.
Економічна ефективність визначалася у вигляді річного економічного ефекту за
формулою
, (2.1)
де (2.2)
річний економічний ефект за рахунок скорочення простоїв автотранспорту і
ускорення оберту рухомого складу, що приводить до збільшення швидкості руху
потягів по ділянці, на якій розташований переїзд, грн /рік;
- експлуатаційні витрати на утримання системи, грн/рік;
- кошторисна вартість будівництва пристроїв огороджування переїзду, грн;
0,15 - коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.
Існуючі оцінки окремих показників економічної ефективності пристроїв
огороджування мають такі недоліки
[40,42-44,48,53,56,60,72,85,112,115,129,133-145]:
1. Не враховуються фактори, що істотно впливають на економічну ефективність
пристроїв огороджування. Зокрема не враховується матеріальний збиток від
дорожньо-транспортних подій, залучення в них людей, вантажів і технічних
засобів; не враховується матеріальний збиток від погіршення екології поблизу
переїзду та ін.;
2. За базову систему огороджування переїзду приймався ручний спосіб керування
шлагбаумом і переїзними світлофорами, що у цей час практично не
застосовується;
3. Визначення сумарних втрат часу від простоїв автотранспорту перед закритим
переїздом здійснювався спрощеними методами, що допускають надмірні
погрішності;
4. Математичний опис методу [36] не дозволяє гнучкого й універсального його
застосування для різних випадків порівняння технічних засобів пристроїв
огороджування переїздів;
5. Порівняння варіантів застосування технічних засобів пристроїв огороджування,
старого (порівняння з ручним керуванням) і нового (порівняння з переїздами,
оснащеними автоматичною переїзною сигналізацією), здійснюється на підставі
показників одного року, без аналізу зміни їх протягом розрахункового періоду;
6. Порівняльна економічна ефективність визначається як різниця наведених витрат
по базовій і новій техніці, у той час як у сучасних умовах основного значення
набуває окремий показник загальної ефективності – прибуток.
Основним недоліком розглянутих оцінок є й те, що в них не знаходить
відображення найважливіша функція пристроїв огороджування - забезпечення
безпеки руху транспорту в місцях перетинання транспортних потоків. Цей недолік
може бути усунутий при використанні показників, які кількісно і якісно оцінюють
стан безпеки переїздів, у тому числі враховуючий реальний матеріальний збиток
від дорожньо-транспортних подій на переїзді, залучення в н