РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених пацієнтів
Матеріалом проведеного дослідження були дані клінічного обстеження і
динамічного спостереження пацієнтів, що знаходилися на амбулаторному і
стаціонарному обстеженні і лікуванні в медично-санітарній частині №7 і
терапевтичній клініці Запорізької обласної клінічної лікарні. Усього нами було
обстежено 151 особу. Дизайн дослідження виглядав таким чином, як представлено в
табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Дизайн дослідження
Показник
Усього обстежено 151 особа
Група
Пацієнти з ГХ у поєднанні з ІХС
Пацієнти з ГХ
Практично здорові особи
Кількість обстежених осіб
88
28
35
Кількість жінок
Кількість чоловіків
83
25
32
Середній вік
48,5
44,7
46,8
Хворі, що лікувалися препаратом Симвастатин
30
Хворі, що лікувалися препаратом Ліпонор
28
Хворі, що лікувалися препаратом Симвастатин + щ-3 ПНЖК
30
Тривалість захворювання у пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС становила від 3,5 до
17,0 років і була в середньому 9,7 років, у пацієнтів з ГХ тривалість
захворювання була від 3,0 до 14,4 років, складаючи в середньому 8,2 роки.
Критеріями включення пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС в дослідження були:
наявність у пацієнта даних анамнезу захворювання, клінічної картини,
інструментальних і лабораторних методів дослідження ГХ I-II стадії (згідно до
Рекомендацій Української асоціації кардіологів з профілактики та лікування
артеріальної гіпертензії, -Київ, 2004 р.);
наявність ІХС, що характеризувалась наявністю стенокардії напруги I-II
функціонального класу;
згода пацієнта на участь у дослідженні.
Критеріями включення пацієнтів з ГХ в дослідження були:
- наявність у пацієнта даних анамнезу захворювання, клінічної картини,
інструментальних і лабораторних методів дослідження ГХ I-II стадії (згідно до
Рекомендацій Української асоціації кардіологів з профілактики та лікування
артеріальної гіпертензії, -Київ, 2004 р.);
- згода пацієнта на участь у дослідженні.
Пацієнти з ГХ у поєднанні з ІХС не включались в дослідження при наявності
одного з критеріїв:
- симптоматичний характер АГ;
- гострий чи перенесений недавно (за 3 місяці до включення в дослідження)
інфаркт міокарду;
- нестабільна стенокардія;
- стенокардія напруги III-IV функціонального класу;
- хронічна серцева недостатність III-IV функціонального класу;
- аритмії, що впливають на гемодинаміку і потребують медикаментозної корекції;
- хронічна ниркова недостатність;
- інша важка соматична патологія, що здатна вплинути на результати дослідження.
Загально-клінічне обстеження пацієнтів проводили у відповідності з
загальноприйнятими стандартами, при цьому вивчали скарги пацієнтів,
анамнестичні дані, дані фізикального обстеження, результати лабораторних
досліджень (загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові з визначенням
вмісту глюкози, електролітів, сечовини, креатиніну, показників функціонального
стану нирок і печінки, параметрів системи зсідання крові і ін.). З метою
виключення симптоматичного характеру АГ, при наявності відповідних показань,
пацієнтам проводили дослідження функціонального стану нирок і ендокринної
системи відповідно до рекомендацій Українського наукового товариства
кардіологів [Рекомендації Українського наукового товариства кардіологів з
профілактики та лікування артеріальної гіпертензії. Посібник до Національної
програми профілактики та лікування артеріальної гіпертензії. – Київ, 1999. – 52
с.]. При цьому проводили інструментальні методи дослідження
(електрокардіографія, холтерівське моніторування АТ і показників
електрокардіограми, велоргометрія, оглядова рентгенографія органів грудної
клітини, ехокардіоскопія, ультразвукове дослідження нирок), консультації
окуліста (з обов’язковим проведенням офтальмоскопії з дослідженням судин очного
дна) і невропатолога.
Серед скарг в процесі збору анамнезу майже у всіх обстежених пацієнтів (95,4%)
відмічались ангінозні болі, 93,2 % пацієнтів скаржилися на задишку
інспіраторного характеру у спокої і помірному фізичному навантаженні, у 46,6%
пацієнтів відмічався набряк нижніх кінцівок і у 34,1% блідість і синюшність
шкіряних покривів. Скарги на головний біль і шум в голові відмічались,
відповідно, у 63,8 % і 56,9 % пацієнтів на ГХ у поєднанні з ІХС. Вказані прояви
серцевої недостатності у 75% пацієнтів купірувались комбінацією інгібітору
ангіотензин-перетворюючого ферменту, b-блокаторів і сечогінних препаратів.
При фізикальному обстеженні блідість шкірних покривів і їх помірна гіперемія,
переважно в області обличчя, була відзначена у 27,6 % пацієнтів. При пальпації,
у 76,8 % пацієнтів на ГХ відзначалося посилення верхівкового поштовху, а у 51,0
% пацієнтів відмічався також зсув його вліво. Перкуторно у 62,7 % пацієнтів на
ГХ відзначалося розширення меж відносної серцевої тупості зі зсувом лівої межі
на 0,5-2 см назовні. Аускультативно, у 78,4 % пацієнтів відзначався акцент II
тону над аортою, а у 14,3 % пацієнтів вислухувався систолічний шум у II
міжребір’ї праворуч від грудини. Електрокардіографічні ознаки гіпертрофії
міокарда лівого шлуночка були виявлені у 61,4 % пацієнтів, а у 7,2 % пацієнтів
спостерігалися різні порушення провідності, такі, як неповна блокада лівої
ніжки, правої ніжки і передньої галузі лівої ніжки пучка Гіса,
атріовентрикулярна блокада I ступеня. Крім того, у 6,18 % пацієнтів на ГХ були
виявлені різні порушення серцевого ритму у виді одиничних суправентрикулярних
чи шлуночкових екстрасистол.
Відповідно до поставленої мети і задач, обстежені пацієнти були розподілені на
такі групи:
- за віком (відповідно до рекомендац
- Київ+380960830922