Розділ 2
МЕТОДИКА І ТЕХНІКА ПОСТАНОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ КОРОТКОТРИВАЛИХ ФРОНТАЛЬНИХ
ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ
2.1. Методичні особливості організації та проведення короткотривалих
фронтальних лабораторних робіт з фізики
2.1.1. Організаційні складові проведення короткотривалих фронтальних
лабораторних робіт
Практична придатність засвоєних учнями фізичних знань, умінь і навичок
першочергово залежить від тих факторів, які мають можливість у повній мірі
забезпечити раціональність поєднання вивчення теоретичного матеріалу з
практичною діяльністю учнів. Відповідно кожний вид проведеного експерименту
сприяє вирішенню конкретних навчальних завдань і жодним з них нехтувати не
можна. На жаль, на даний час чітких критеріїв відбору навчального експерименту,
які дозволили б визначити місце і роль кожного з них у формуванні фізичної
грамотності особистості не існує. Це в свою чергу нівелює діяльність вчителя,
яка трансформується в індивідуальному знаходженні та обґрунтуванні місця кожної
форми з метою максимальної реалізації позитивних проявів навчального
експерименту в системі викладання фізики. Відповідно на сучасному етапі
розвитку фізичної освіти актуальною залишається проблема підвищення ролі
самостійного експерименту учнів. У даному аспекті на особливу увагу
заслуговують короткотривалі лабораторні роботи, досліди і спостереження,
ефективність від проведення яких вдається досягнути в тому випадку, коли
вчитель належним чином володіє організаційними складовими і знайомий з
методичними прийомами їх постановки.
Короткотривалі фронтальні лабораторні роботи з фізики ми розглядаємо як один із
важливих і необхідних видів активної діяльності школярів. Основна мета КФЛР –
встановити сутність вивченого явища, закону, процесу, залежності, принципу дії
приладу чи методу вимірювання фізичної величини. КФЛР дозволяють вчителеві
безпосередньо керувати мисленням школярів, концентрувати їх увагу на головному,
конкретизувати зміст матеріалу. Правильно організовані КФЛР сприяють формуванню
в учнів основних понять, законів, теорій; розвитку вмінь спостерігати за
протіканням фізичного явища, помічати його основні аспекти; розвивають мислення
учнів; привчають їх експериментальним шляхом самостійно шукати відповідь на
поставлене питання, формують уміння і навички користування вимірювальними
приладами, привчають свідомо використовувати знання в повсякденній діяльності,
переборювати труднощі, що виникають при проведенні дослідів, аналізувати
отримані результати експерименту, робити висновки і узагальнення. Необхідність
тісного зв`язку практичних і розумових дій учнів обумовлюється поетапністю
проведення КФЛР. Внаслідок чого висновки, зроблені на окремих фазах, у
кінцевому випадку мають змогу бути узагальненими і систематизованими на цьому ж
уроці. Потребуючи небагато часу на проведення, збільшуючи кількість вправ з
приладами, необхідних для формування стійких практичних навичок, такі роботи
значно підвищують ефективність викладання фізики в цілому, підготовлюючи учнів
до проведення більш складних експериментів під час лабораторних робіт та робіт
фізичного практикуму. Ретельно виконуючи короткотривалу фронтальну лабораторну
роботу, учні оволодівають елементарними навичками експериментування: вмінням
організувати своє робоче місце, зібрати установку, спостерігати, виконувати
вимірювання з допомогою шкільних приладів, проводити елементарні розрахунки,
оформляти аналітичні і графічні результати дослідів, робити висновки. КФЛР
ознайомлюють учнів з окремими методами наукових досліджень, є ефективним
засобом формування системності засвоєних наукових понять і перспективним
методом навчання учнів раціонального мислення.
У практиці розробки КФЛР велике значення має підбір навчального матеріалу для
дослідження, який повинен чітко відповідати основним принципам дидактики:
науковості, систематичності, послідовності, доступності, наочності,
індивідуальному підходу до учнів в умовах колективної роботи, розвиваючому та
особистісно-орієнтованому навчанню, органічному зв`язку теорії з практикою.
Причому фронтальний метод їх проведення дозволяє пов`язати за допомогою КЛР
демонстраційні досліди вчителя, програмні лабораторні роботи, роботи фізичного
практикуму, домашні експериментальні завдання, теоретичний матеріал в єдину
цілісну систему, спрямовану на ґрунтовне вивчення основ фізичної науки. Як
зазначалось вище, не менш важливим елементом якісної організації лабораторного
експерименту з фізики виступає систематичність проведення КФЛР. Адже при
систематичному виконанні формули, явища і закони, які до цього здавались учням
розрізненими, відокремленими, стають цілком конкретними: з`ясовується багато
таких деталей, про які учні раніше не мали жодного уявлення, а, між іншим, вони
сприяють засвоєнню складних, прикладних питань фізики. Спостереження нових, під
час несподіваних ефектів, збуджує пізнавальну активність учнів, викликає гостре
бажання розібратись у сутності фізичного явища. При цьому в одних випадках
учителю корисно запропонувати учням уважно спостерігати за тим, що
відбувається, в інших – намагатись передбачити результат досліду; самостійність
виконання даних експериментів лише посилює їх практичну доцільність. Таким
чином, зіткнення теорії і досліду, яке виникає при виконані КФЛР не лише сприяє
засвоєнню навчального матеріалу, але й певним чином розвиває мислення учнів,
надаючи йому діалектико-матеріалістичні риси і активний характер. Приступаючи
до систематичного проведення КФЛР, учитель попередньо знайомить учнів з
вимогами і правилами їх постановки; пояснює порядок видачі обладнання та
викона
- Київ+380960830922