РОЗДІЛ 2
ПРИРОДНІ УМОВИ ТА МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Територія північно-західного регіону (ПЗР) України є частиною
Східно-Європейської рівнини. Для них характерними є ряд спільних рис. Перш за
все – це поділ на рівнинну і височинну частини, що сформувалися на магматичних,
метаморфічних і осадових геологічних породах, як таких, що залягають на різних
глибинах після відкладання на магматичних породах продуктів минулих зледенінь
(кінцевих морен), або прилягаючих до моренних територій з південного сходу
лесових чи лесоподібних відкладів еолового походження [22, 30, 57, 87, 90].
Положення басейну р. Західний Буг – складової ПЗР України
Згідно з фізико-географічним районуванням України територія української частини
басейну р. Західний Буг знаходиться у двох фізико-географічних зонах:
лісостеповій і зоні мішаних лісів (Українське Полісся) [88, 89]. Положення
басейну р. Західний Буг з його притоками на фоні фізико-географічних одиниць
регіону показано на рис. 2.1 і у табл. 2.1, а саме: у межах ПЗР України
знаходяться Західне і Мале Полісся, область Волинської Височини, до яких від
південного сходу прилягають Західно-Подільська височина, Розточчя, Побужжя.
Саме з останнього беруть свій початок ріка Західний Буг і його притоки (в межах
України).
Ріка Західний Буг – права притока другого порядку р. Вісла – впадає у р. Нарев
з лівого берега за 37,8 км до злиття Нарева з Віслою на території Польщі.
Довжина р. Західний Буг становить 772 км (на території України – 401 км), площа
басейну становить – 73470 км2.
Басейн ріки пролягає з південного сходу на північний захід територіями трьох
держав: України (27,4 % його загальної площі), Польщі (49,2 %) і Білорусі (23,4
%), на відрізку 363 км є природним кордоном між цими державами (200,6 км –
кордон між Україною і Польщею, 162,4 км – Білорусь - Польща).
Таблиця 2.1
Фізико-географічне районування території басейну р. Західний Буг
Природна зона
№ фізико-географічної області
Фізико-географічна область
№ фізико-географічного району
Фізико-географічний район
Лісостепова
Західно-Подільська
Подільське горбогір’я
ІІ
Мале Полісся
Буго-Стирський
Грядове Побужжя
Ратинський
ІІІ
Розточчя і Опілля
Розточчя
ІV
Волинська височина
Надбузький
Мішаних лісів (Українське Полісся)
Волинське Полісся
Турійський
Ковельській
Верньоприп’ятський
По українській частині басейну ріка Західний Буг протікає територією двох
областей: Львівської і Волинської. Витоки цієї ріки починаються біля села
Верхобуж (Львівська обл.) на північній окраїні Поділля на висоті біля 311 м над
рівнем моря. В районі с. Перетоки (616 км від гирла) Західний Буг перетинає
кордон між Львівською і Волинською областями. Біля с. Мовники (594 км від
гирла) ріка виходить на кордон між Польщею і Україною. Кордон з Білоруссю
Західний Буг перетинає на 380 км від гирла в районі с. Пулемец, а гирло
знаходиться при впадінні у Зегжинське озеро на території Польщі (79 м н.р.м.).
Загальне падіння 235 м. Середній ухил ріки – 0,3 0/00. Основні притоки з
української сторони: Полтва (60 км), Рата (75 км), Солокія (88 км), Луга (84),
Студянка (26), Неретва (35), Золотуха (33,7 км), Піщатка (28,2 км).
Останні дослідження геологічної будови долини Бугу дають підставу робити
припущення, що у геологічному минулому на цій території було дві річкові
системи,
з’єднані між собою. Очевидно, верхня його частина була складовою басейну
Чорного моря (як частина басейну Дністра), нижня – сформувалась після відступу
льодовиків. Останній покривав цю територію 170 тис. років тому [91, 92].
Західний Буг є однією з не багатьох рік Європи, долина якого зберегла і до
нашого часу свій природний характер. Як видно з рис. 2.1., басейн його
знаходиться у межах таких фізико-географічних областей: Волинського Полісся,
Волинської височини, Малого Полісся, Розточчя і Західного Поділля.
Західний Буг на Волино-Подільській височині пролягає у підніжжя масивного
Колтовського узгір’я (висотою 420 м н.р.м.). Вода виклинюється зі щілин
вапнякових відкладів, утворюючи потоки значних розмірів [22]. Після с. Верхобуж
русло випрямлене і перетворене у меліоративний канал для осушення Колтовської
низовини. Від міста Сасів Західний Буг протікає по заболоченій низовині, після
якої переходить на північну окраїну Поділля. Тут же долина ріки раптово
звужується до 1 км. Біля Білого Каменя подільській відтинок верхів’я Західного
Бугу закінчується і переходить у низовину Побужжя. Це – місцевість боліт і
луків. По ній ріка, меандруючи, протікає протягом майже 100 км у
північно-західному напрямку.
Біля м. Буськ до Західного Бугу впадає річка Полтва, яка бере початок на схилах
гряди Розточчя. Від Кам’янки Бузької Західний Буг тече на північ. В околицях
міста Добротвір побудовано дамбу для водоймища однойменної теплової
електростанції. У подальшому ріка несе води по впадині Побужжя до м.
Червоноград.
В околицях Червонограда до Бугу впадає ріка Рата, витоки якої починаються у
Польщі, але там знаходиться лише 4% її басейну. Основна її частина розташована
на території України.
Біля Червонограда до Західного Бугу впадає ріка Солокія, яка бере початок на
Люблінській височині (60% її басейну знаходиться на території Польщі, решта –
на Україні).
Після Червонограда Західний Буг тече територією лесової Волинської височини.
Тут він приймає води річок Студянка і Луга, які, як і русло Західного Бугу
меандрують у вузьких долинах. З польської (протилежної) сторони на цій ділянці
Західного Бугу до нього впадають річки Варежанка і Гучва. Північні частини
басейнів цих річок є південною межею середньої теч
- Київ+380960830922