Розділ 2
особливості початкового етапу розслідування порушення статутних правил
взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності
відносин підлеглості
2.1. Типові слідчі ситуації, побудова слідчих версій та планування на
початковому етапі розслідування
Слідча ситуація – це нова категорія криміналістичної тактики, саме тому її
поняття викликає дискусію і в криміналістиці відсутнє її однозначне визначення.
Як зазначає В.П. Бахін, обставини перебігу розслідування злочину – слідча
ситуація, формуються під впливом багатьох об’єктивних та суб’єктивних факторів,
а тому у визначенні слідчої ситуації відображаються різні сторони цього явища –
об’єктивного існування і результатів його пізнання [19, с. 189].
М.О. Селіванов вважає, що слідча ситуація впливає на методику розслідування
злочину значно більше, ніж криміналістична характеристика, що і належить
враховувати в процесі планування розслідування по кримінальній справі [261,
с. 58].
На думку Р.С. Бєлкіна, слідча ситуація – це складна система взаємозв’язків, що
створюють конкретні обставини роботи слідчого та процес розслідування справи
загалом. Це існуюча на даний момент реальність, обстановка, в умовах якої
проходить процес розслідування [150, с. 501].
На наш погляд, слід погодитися з твердженням М.В. Салтевського [254,
с. 301–304], В.К. Лисиченка, Н.І. Клименко, П.Д. Біленчука, що, з одного боку,
слідча ситуація – це об’єктивна реальність, складовими якої є матеріальні та
ідеальні джерела, а з іншого – це пізнана суб’єктом доказування об’єктивна
реальність, яка існує на даний момент. У пізнавальному аспекті слідча ситуація
– це оціночна категорія, а в інформаційному – це сукупність матеріальних та
ідеальних джерел, які виникають на конкретний момент розслідування злочину
[152, с. 263–264].
Таким чином, слідча ситуація – це реальна обстановка, а не лише її інформаційна
модель. На думку С.Н. Чурилова, слідча ситуація – це та доказова та допоміжна
інформація про злочин, якою володіє слідчий на даний момент розслідування [312,
с. 20–21]. Це не інформація про її джерела, а самі джерела інформації, її
конкретні носії з їх кількісними і якісними характеристиками, це сукупність
умов та обставин, в яких проходить процес доказування, слідча ситуація є
об’єктом впливу суб’єкта розслідування в процесі з’ясування її
інформаційно-процесуальних компонентів. А тому впливати можна не на інформацію,
а на джерела її отримання [310, с. 99–106].
Результати розслідування особливостей нестатутних взаємовідносин між
військовослужбовцями показали, що на початковому етапі слідчі ситуації
переважно залежатимуть саме від джерел інформації про злочин та змісту
матеріалів, які слугують підставою для порушення кримінальної справи. На нашу
думку, типовими джерелами інформації про порушення статутних правил
взаємовідносин між військовослужбовцями є: 1) особи, зацікавлені в отриманні
правового захисту (потерпілі, їх родичі, друзі тощо); 2) особи, які, відповідно
до своїх службових обов’язків, зобов’язані повідомити військового прокурора про
злочин (командири військових частин, медичні працівники тощо); 3) представники
громадськості (комітету солдатських матерів); 4) матеріали розслідування інших
злочинів, учинених військовослужбовцями, а також проведення прокурорських
перевірок.
М.П. Яблоков зазначає, що розподіл слідчих ситуацій на індивідуальні та типові
в межах їх класифікації матиме суттєве методичне значення для розробки окремих
криміналістичних методик, у яких типова слідча ситуація є найвищим ступенем
наукової абстракції [329, с. 24–25].
У процесі проведеного нами дослідження розглянутих військовим судом
кримінальних справ про порушення статутних правил взаємовідносин між
військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості виявлені слідчі
ситуації, типові для початкового етапу розслідування.
Аналіз та подальша типізація слідчих ситуацій здійснювалися залежно від
наявності або відсутності достовірної інформації про основні обставини
вчиненого злочину та про осіб, причетних до вчинення порушення статутних правил
взаємовідносин між військовослужбовцями.
Таким чином, виділені три типові слідчі ситуації, характерні для початкового
етапу розслідування: 1) слідча ситуація, що характеризується наявністю
інформації про основні обставини вчиненого злочину й особу, яка його вчинила та
не заперечує своєї причетності до злочину (23,4 %); 2) слідча ситуація, що
характеризується наявністю інформації про особу злочинця, який заперечує свою
причетність до вчиненого злочину (42,5 %); 3) слідча ситуація, що
характеризується наявністю інформації про подію злочину, водночас лишаються
невідомі обставини вчинення злочину, не встановлені особи, які причетні до його
вчинення, потерпілий ухиляється давати правдиві показання тощо (34,1 %).
Прикладному значенню наведених типових слідчих ситуацій та їх науково
емпіричному обґрунтуванню сприятиме стисла характеристика окремо кожної слідчої
ситуації. Розглянемо слідчу ситуацію, що характеризується наявністю інформації
про основні обставини вчиненого злочину й особу, яка його вчинила та не
заперечує своєї причетності до злочину. Ця слідча ситуація є найбільш
сприятливою для розслідування. Робота слідчого з доказування обставин вчиненого
злочину й вини конкретної особи або групи осіб суттєво полегшується, оскільки
відомо коло осіб, які володіють інформацією про вчинення злочину. За умов, коли
кримінальна справа надійшла за підслідністю від органу дізнання, у матеріалах
справи є достатньо повні показання про обставини злочину, осіб, які його
вчинили, показання свідків з числа військо
- Київ+380960830922