Ви є тут

Модульна організація загальнопедагогічної підготовки майбутніх учителів в умовах коледжу

Автор: 
Мачинська Наталія Ігорівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U003633
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2.
ТЕХНОЛОГІЯ МОДУЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАГАЛЬНОПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ
УЧИТЕЛІВ В УМОВАХ КОЛЕДЖУ
Проаналізовано сучасний стан модульної організації професійної підготовки
майбутніх учителів у педагогічному коледжі, розроблено й теоретично
обгрунтовано принципи відбору змісту, зміст модулів та форми модульної
організації загальнопедагогічної підготовки майбутніх учителів у педагогічному
коледжі; технологію модульної організації педагогічної практики.
2.1. Сучасний стан модульної організації підготовки майбутніх учителів у
педагогічному коледжі
Впровадження модульної технології навчання в практику роботи навчальних
закладів різних рівнів акредитації закладає основу для побудови повноцінної
системи навчання, що характеризується високою ефективністю розвитку і
самореалізації кожного учасника навчального процесу. Експериментальне
впровадження модульної системи навчання здійснюється в Донецькому
експериментальному об'єднанні шкільних модулів АН України [80], в
Івано-Франківському інституті нафти і газу, в Болехівському лісогосподарському
технікумі Івано-Франківської області [112]. Аналіз результатів впровадження
модульно-рейтингової системи навчання в практику різних навчальних закладів
зроблено нами в цьому розділі.
У середніх навчально-виховних закладах м.Дніпропетровська проводиться
експеримент з модульно-розвивального навчання [172], якому передували пошук
різних видів та форм диференціації та індивідуалізації навчання, результатом
якого стало створення власної концепції організації навчально-виховного
процесу. Експериментально-дослідницька робота ведеться у трьох напрямах:
модульно-розвивальна освітня система, валеологічна освіта, лабораторія нових
інформаційних технологій, що охоплює всі ланки діяльності навчально-виховного
процесу середньої школи.
Учителі шкіл усвідомили переваги нового методологічного підходу, де
передбачається диференціація соціально-культурного досвіду на
психолого-педагогічну, навчально-предметну, методично-засобову змістові сфери.
На сучасному етапі педагоги-експериментатори створюють проблемно-модульні
програми з предметів базового компоненту, щонайперше графсхеми навчальних
курсів; матриці соціально-культурного змісту навчальних модулів. Надалі будуть
розроблятися наукові проекти розділів і тем, сценарії інваріантних освітніх
технологій модульних занять і розвивальні міні-підручники до кожного такого
сценарію [172].
Важливими є також організаційно-технологічний зміст модульних занять у школі
(4х20 хв.), графіки модульних занять з предметів на півріччя. Адміністрацією
школи систематично проводиться експертна оцінка ефективності
модульно-розвивальних занять (міні-модулі) порівняно з традиційним уроком за
основними критеріальними показниками [141].
Модульне навчання, на думку В.О.Аніщенко, гуманізує роль учителя на уроці,
гармонізує взаємодію дітей з батьками, посилює і розширює міжпредметні зв'язки,
реально формує рівень практичного застосування знань. Крім того, для дітей
можливий поетапний підхід до розв'язання завдань різної складності, а завдяки
рейтинговій системі оцінювання знань знімається проблема конфліктів [11].
Для вивчення результатів впровадження модульної технології освіти було
проведено дводенний семінар директорів шкіл нового типу області, де
педагогічний колектив школи звітував про перший рік навчання із застосуванням
модульно-розвивальної системи. Протягом цього терміну було виконано програму
пропедевтичного створення умов для переходу школи на модульно-розвивальну
систему, тобто завершено підготовчий етап. За цей час адміністрацією школи та
науковими керівниками здійснено:
- перепідготовку без відриву від шкільної діяльності вчителів, досягнуто
зростання їхньої психологічної та дослідницької грамотності;
- комплексно-діагностичне вивчення інтелектуального та особистісного розвитку
всіх учнів;
- впровадження прогресивної системи шкільного диференціювання - моделі
системної диференціації навчання;
- різнобічне вивчення можливостей педагогічного колективу та адміністрації
школи щодо організації неперервної пошуково-експерементальної роботи;
- адаптацію до соціально-культурних умов мікрорайону оптимальної управлінської
моделі життєдіяльності школи завдяки широким можливостям модульних форм
організації навчальної співпраці педагогів і школярів;
- підготовку до початку широкомасштабної роботи щодо створення інноваційних
програмно-методичних засобів для модульно-розвивальної системи, щонайперше
граф-схем і наукових проектів навчальних курсів для середньої школи та
розвивальних міні-підручників.
Під час проведення другого етапу експерименту - діагностико-концептуального -
були складені граф-схеми і наукові проекти змістових модулів, створені
розвивальні міні-підручники, втілено в життя організаційну модель розвивальної
школи (модульні заняття 2х20, 4х20), ведеться відстеження результатів
експерименту [41].
Заслуговує на вивчення досвід впровадження модульно-рейтингової системи
навчання в практику роботи Івано-Франківського інституту нафти і газу, де вже
декілька років опробовується дана технологія навчання. Викладачі, які взялися
до активного використання вищеназваної технології, підсумовують не тільки
позитивні показники, але й чітко визначають недоліки модульно-рейтингової
системи у підготовці спеціалістів певного профілю [42].
О.Г.Водолазська розглядає причини необхідності розробки модульної системи,
аналізує результати діяльності кафедри теоретичної механіки Краматорського
індустріального інституту в галузі