Формування готовності до професійного іншомовного спілкування у майбутніх менеджерів зовнішньоекономічної діяльності

РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ДО ПРОФЕСІЙНОГО ІНШОМОВНОГО СПІЛКУВАННЯ
2.1. Зміст, структура, показники та рівні готовності майбутніх менеджерів
зовнішньоекономічної діяльності до професійного іншомовного спілкування
XXI століття, на думку аналітиків ЮНЕСКО, повинно стати століттям високо
кваліфікованої професіоналізації. Взаємозалежний світ, який постійно
оновлюється, призводить до змін системи освіти, адекватних тим, які
відбуваються у науковій дійсності, передбачає збагачення існуючого змісту
освіти професіоналізацією, що існує поряд із зазначеними освітніми тенденціями:
фундаменталізацією, інформатизацією, диференціацією, інтегра-цією,
плюралізацією світової спільноти.
Проблему, яка пов’язана із професійною підготовкою майбутніх менеджерів,
досліджували І.Герасімова, С.Кожушко, С.Коломієць, О.Леонтьєв, Є.Пассов,
О.Тарнопольський та багато інших.
У своїх працях вони наголошували, що дотепер немає жодного вітчизняного
дослідження, у якому б детально розглядалися теоретичні та практичні підвалини
професійної іншомовної підготовки у вищому навчальному закладі економічного
профілю. Водночас потреба в її розробці набуває особливої актуальності
сьогодні, коли прагнення України увійти до міжнародної економічної спільноти
вимагає наявності великої кількості професійно підготовлених фахівців.
Розробка системи засобів формування готовності до професійного іншомовного
спілкування у майбутніх менеджерів зовнішньоекономічної діяльності у вищих
навчальних закладах вимагає розгляду таких питань:
виявлення структурних компонентів зазначеної готовності;
визначення показників і рівнів сформованості кожного структурного компонента
готовності до професійного іншомовного спілкування;
розробка завдань для контрольних зрізів;
проведення контрольних зрізів;
аналіз одержаних результатів.
Аналіз наукових праць з розглядуваної проблеми засвідчив, що на сьогоднішній
день накопичено значний теоретичний та експериментальний матеріал щодо
формування готовності особистості до різних видів діяльності (О.Бикова,
О.Бойко, С.Воробйова, В.Івашковський, К.Макагон, П.Матвієнко, Н.Мойсеюк,
С.Радченко, О.Томас та ін.). Науковці використовують різні підходи до вирішення
даної проблеми, пропонуючи систему різноманітних завдань, розробляючи
лінгводидактичні напрямки формування готовності до того чи іншого виду
діяльності. Проте не у кожному науковому дослідженні розглядаються компоненти,
показники та рівні сформованості згаданої готовності.
Адже, перш ніж формувати ті чи інші уміння та навички, готовність до
професійного іншомовного спілкування зокрема, необхідно виявити та
проаналізувати зміст даного поняття, його структурних компонентів та їхніх
ознак, виявити у студентів рівень володіння мовними знаннями, мовленнєвими
уміннями та навичками.
Саме тому метою даного розділу є характеристика змісту поняття „готовність”,
розгляд структури, показників та рівнів готовності майбутніх фахівців сфери
бізнесу та менеджменту зовнішньоекономічної діяльності до професійного
іншомовного спілкування.
Дослідження у галузі психолінгвістики (М.Жинкін, О.Леонтьєв, О.Лурія)
дозволяють стверджувати, що для повноцінного спілкування людина повинна мати
певні вміння: швидко і правильно орієнтуватися в умовах спілкування, правильно
планувати своє мовлення, знайти адекватні засоби для передачі його змісту. Сам
мовленнєвий процес науковці визначають як творчий, оскільки одну і ту саму
думку різні люди передають по-різному.
У процесі навчання іноземної мови елементи майбутньої професійної діяльності
поєднуються з мовленнєвими явищами, які виступають не тільки як засіб
комунікації, але й як спосіб ознайомлення студентів з новою для них реальністю.
У результаті цього поряд із оволодінням іноземною мовою відбувається засвоєння
професійних знань та формування здібностей розуміти менталітет носіїв іншої
мови. З соціально-психологічної точки зору особистість студента повинна бути
готова до засвоєння нової інформації й міжкультурного спілкування та
взаєморозуміння. Ця готовність виявляється у таких якостях майбутнього
фахівця:
– усвідомлення власної ідентичності та презентація її, тобто це здатність
індивіда зрозуміти, що власне сприйняття колег по бізнесу зумовлене професійно
значущими факторами і колективним менталітетом; це також означає здатність
індивіда показати свій світ представникам іншої країни іноземною мовою;
– рольова дистанція: це здатність особистості абстрагуватися від власної
позиції (ролі), подивитися на неї збоку, розуміючи при цьому, що є й інші
сприйняття світу і що стереотипи іншого світу відносно до нього такі ж
природні, як і його власні;
– емпатія: здатність індивіда ввійти в ситуацію іншої особи (у нашому випадку
представника іншої професійної спільноти), намагання зрозуміти його; у розвитку
цієї якості велику роль відіграють афективні, а не пізнавальні процеси,
оскільки поза мовним середовищем це відбувається через тексти, фільми,
картини;
– здатність особистості не боятися зустрічі з представником іншої країни, не
уникати її, а вступати в контакт, витримуючи суперечливі очікування та вимоги.
Тому саме на заняттях з іноземної мови необхідно давати студентам таку
можливість зустрічі з представником іншої культури і розвивати здатність
аналізувати й обговорювати своє сприйняття.
Проблему готовності до будь-якої дії досліджували педагоги і психологи. При
цьому перші акцентують увагу на виявленні факторів і умов, дидактичних і
виховних засобів, які забезпечують можливість цілесп