розділ 2).
Апроксимацію сезонного ходу характеристик кліматичних полів приземної
температури та атмосферних опадів у регіоні Волино-Подільської висьчини
проведемо за напівемпіричним модельним співвідношенням (2.15) із врвхуванням
річної та напіврічної гармонік (див розд.2).
Приземна температура повітря. На основі отриманих залежностей кліматичної норми
температури приземного повітря nrm{Т} від висоти місцевості над рівнем моря h,
географічних координат (j, l) та побудованої напівемпіричної моделі оцінки
стану кліматичного поля середньорічної приземної температури повітря на
території регіону Волино-Подільської височини нами отримано модельні оцінки
кліматичних середньорічних норм температури.
Фактичні значення кліматичних норм середньорічної приземної температури повітря
в регіоні ВПВ за період 1971-2000рр та їх модельні розрахунки наведено у табл.
4.2.
Таблиця 4.2.
Фактичні значення та модельні розрахунки за співвідношенням (4.1) кліматичних
норм середньорічної приземної температури повітря в регіоні ВПВ за період
1971-2000рр.
Станція
Фактичне значення, єС
Модельні розрахунки, єС
±s, єС
Бережани
7,20
7,26
1,93
Броди
7,46
7,27
1,98
Володимир-Волин.
7,26
7,02
2,00
Дубно
7,37
7,20
2,01
Жмеринка
7,20
7,22
1,99
Затишшя
8,90
9,0
1,92
Кам. - Подільський
7,83
8,12
1,92
Кам’янка Бурська
7,58
7,36
1,96
Луцьк
7,34
7,03
2,02
10
Любашівка
8,35
8,73
1,96
11
Львів
7,18
6,93
1,94
12
Мог. - Подільський
8,87
9,03
1,93
13
Нова Ушиця
7,53
7,68
1,96
14
Рава Руська
7,37
7,08
1,95
15
Рівне
7,03
6,90
2,03
16
Тернопіль
6,70
6,98
1,96
17
Хмельницький
7,08
7,21
1,99
18
Чортків
7,25
7,39
1,93
19
Шепетівка
6,86
6,86
2,04
20
Ямпіль
6,88
7,17
2,00
Розглянемо, наскільки надійно напівемпірична модель (4.1) (без застосування
гармонік) описує середньорічне кліматичне поле nrm(Т).
На рис.4.13 зіставлено емпіричні дані кліматичних норм температури у регіоні
ВПВ за період 1971-2000 рр. з результатами модельних розрахунків (4.1): по осі
абсцис відкладені результати модельних розрахунків, по осі ординат – емпіричні
дані, які відповідають тим же станціям.
Як видно з рис.4.13 лінійна напівемпірична модель (4.1) задовільно описує
кліматичні норми середньорічних значень температури приземного повітря
(коефіцієнт кореляції складає ~ 0,95).
Рис. 4.13 Кореляційний зв’язок між фактичними та розрахованими за модельним
співвідношенням (4.1) середньорічними значеннями приземних температур в регіоні
ВПВ.
На рис.4.14 наведено співставлення фактичних і модельних кліматичних норм
середньомісячної приземної температури повітря для 20 метеостанцій регіону ВПВ
для екстремальних місяців року (січня, квітня, липня та серпня).
Рис.4.14. Співставлення фактичних і модельних кліматичних норм середньомісячної
приземної температури для 20 метеостанцій ВПВ (зміщення від середньої лінії на
±s, точки – фактичні дані).
Як видно з рисунку 4.14, запропонована нами напівемпірична модель (4.1) дає нам
можливість задовільно апроксимувати стан регіональних кліматичних полів
середньомісячної приземної температури в даному випадку для
фізико-географічного регіону Волино-Подільської височини.
Середньоквадратичне відхилення модельних оцінок кліматичних норм
середньомісячної температури приземного повітря від її емпіричних значень для
регіону ВПВ складає: у січні – 0,22єС, квітні – 0,13єС, липні – 0,19єС і у
жовтні – 0,18єС.
Проаналізуємо наскільки точно можна описати сезонно-географічний розподіл поля
температури за допомогою напівемпіричної моделі (2.15).
На рисунку 4.15 зіставлено сезонний хід фактичних та модельних значень норм
температури приземного повітря у регіоні ВПВ за період 1971-2000 рр.
Рис.4.15. Сезонний хід фактичних (1) та модельних (2) значень норм тем ператури
приземного повітря у регіоні ВПВ за період 1971-2000 рр., 3 – ±s модельних
оцінок.
Як бачимо, результати моделювання сезонного ходу кліматичних норм приземної
температури повітря в регіоні Волино-Подільської височини можна вважати
задовільними (коефіцієнт кореляції між фактичними значеннями та модельними
оцінками для наведених станцій складає ~0,94±0,03).
Атмосферні опади. На основі отриманих залежностей інтенсивності атмосферних
опадів nrm{Р} від висоти місцевості над рівнем моря h, географічних координат
(j, l) (див. табл. 4.1) та запропонованої схеми побудови напівемпіричної моделі
стану кліматичних полів (4.1) для території регіону ВПВ отримано модельні
оцінки кліматичних середньомісячних норм інтенсивності атмосферних опадів.
Співставлення фактичних і модельних кліматичних норм середньомісячної
інтенсивності атмосферних опадів для 20 метеостанцій регіону ВПВ для
екстремальних місяців року приведено на рис.4.16.
Рис.4.16. Співставлення фактичних і модельних кліматичних норм середньомісячної
інтенсивності атмосферних опадів для 20 метеостанцій ВПВ (зміщення від
середньої лінії на ±s, точки – фактичні дані)
Як видно з рис.4.16, апроксимацію стану регіональних кліматичних полів
середньомісячної інтенсивності атмосферних опадів можна вважати задовільною.
Середньоквадратичне відхилення модельних оцінок кліматичних норм
середньомісячної інтенсивності атмосферних опадів від емпіричних даних складає
у липні – 0,5мм/дб, а у січні, квітні та жовтні – 0,17±0,3 мм/дб.
Проаналізуємо наскільки точно можна описати сезонно-географічний розподіл поля
атмосферних опадів за допомогою запропонованої напівемпіричної моделі (4.2) (із
врахуванням суперпозиції річної та напіврічної гармонік та емпіричного річного
значення інтенсивності атмосферних опадів для кожної вибраної станції).
На рис
- Київ+380960830922