Ви є тут

Ембріологія деяких видів Rosoideae та Maloideae (Rosaceae) у флорі Українських Карпат

Автор: 
Гасинець Ярослава Степанівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U004277
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТИ, МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ТЕРМІНОЛОГІЯ
Об’єкти досліджень. Об’єктами вивчення були дев’ять видів (Fragaria viridis,
Potentilla aurea, Potentilla obscura, Cotoneaster horizontalis, Crataegus
oxyacantha, Crataegus monogyna, Crataegus corallina, Alchemilla glabra,
Alchemilla flabellata), що належать до п’яти родів родини Rosaceae. Переважна
більшість досліджуваних нами видів природно зростає в Українських Карпатах,
інша частина зустрічається як декоративні види, які широко культивують у парках
та ботанічних садах.
1. Рід Fragaria відноситься до підродини Rosoideae. З восьми дикорослих видів
Fragaria, поширених у Європі й Північній Америці, в Україні зустрічається
чотири, а саме: Fragaria vesca L., F. moschata (Duch.) Weston,
F. viridis, F. campestris Stev. [63]. Найбільш поширеними дикорослими видами в
умовах Українських Карпат є F. vesca та F. viridis. В ембріологічному
відношенні F. viridis, на відміну від F. vesca [27, 38], недостатньо
досліджений. Посилання на даний вид здебільшого знаходимо в працях [56-58,
120], які пов’язані з генетико-селекційними роботами. F. viridis широко
використовується як вихідний матеріал для підбору батьківських пар при
міжвидовому схрещуванні в межах роду Fragaria та є цінною у господарському
значенні рослиною. Карпатські популяції F. viridis не вивчені, а ембріологічні
відомості відсутні.
Fragaria viridis – 2n=14 [67].
Ембріологічне вивчення F. viridis було проведено в двох популяціях:
– околиці м. Ужгорода – 140 м н.р.м.
– околиці села Оноківці, Ужгородський район – 250 м н.р.м.
2. Рід Potentilla належить до підродини Rosoideae. Potentilla aurea є
діагностичним видом субальпійського та альпійського поясів, популяції якого
зростають у межах висот 1500-2000м н.р.м. P. aurea входить до підроду Dynamidum
Fourr., a Potentilla obscura – до підроду Hypargyrium Fourr. [63]. В
систематичному відношенні P. obscura раніше належав до комплексного виду P.
recta L., а зараз виділений у самостійний вид P. obscura. P. aurea в
ембріологічному аспекті малодосліджена [40], а P. obscura не вивчалась зовсім.
Potentilla aurea – 2n=28, 35, 42, 56, 70. Potentilla obscura (P. recta L.
subsp. obscura (Willd.) Reichenb. ex Rothm.) – 2n=28, 42, 56 [67].
Ембріологічне дослідження P. aurea було проведено в трьох популяціях
Рахівського району:
– гора Близниці – 1500 м н.р.м.
– гора Говерла – 1750 м н.р.м.
– гора Піп-Іван Чорногірський – 1900 м н.р.м.
Матеріал для дослідження P. obscura був зібраний з популяції Чорної гори
(Виноградівський район) – 300 м н.р.м.
3. Рід Cotoneaster входить до складу підродини Maloideae. В природі існує
близько 50 видів роду Cotoneaster, серед яких є диплоїди, триплоїди,
тетраплоїди і поліплоїди, ареал яких займає помірні зони Євразії і Північної
Америки [168]. Якщо більшість диплоїдних видів є вічнозеленими, а, отже,
переважно субтропічними, то поліплоїди мають більш широке поширення. В Україні
дико зростають два види Cotoneaster – С. melanocarpus Fisch. ex Blytt. C.
integerrimus Medik., інші широко культивуються в парках та ботанічних садах.
Таким триплоїдним декоративним видом є Cotoneaster horizontalis.
J.S. Sax [168] вказує на те, що рід Cotoneaster має складну генетичну систему.
Його виникнення зумовлено поєднанням ало- і автополіплоїдії, що, на думку
автора, сприяло широкому розповсюдженню видів та вплинуло на спосіб їх
репродукції.
В ембріологічному відношенні C. horizontalis не досліджений. Для всіх інших
видів Cotoneaster вказується на наявність апоміксису без визначення форми.
Автор [168] зробив припущення, що для диплоїдних видів Cotoneaster характерне
виключно статеве відтворення, а для поліплоїдів – апоміксис, який є
стабілізуючим фактором його видів.
Cotoneaster horizontalis – 2n=51, 68 [67]. Матеріал був зібраний в ботанічному
саду Ужгородського національного університету.
4. Рід Crataegus. Ареали видів роду Crataegus є типовими для областей північної
півкулі, зокрема Північної Америки, де їх нараховують більше 350 видів [84]. В
Україні 26 видів Crataegus зростають у дикому стані, з них понад 20 видів
випробувано в культурі [43].
У таксономічному відношенні рід Crataegus є одним із найбільш поліморфних родів
у межах родини Rosaceae. Генезис підродини Maloideae, до якої належить рід
Crataegus, пов’язаний з ало- і автополіплоїдією. На відміну від інших підродин
Rosaceae – Spireoideae, Rosideae, Prunoideae, у яких основне число хромосом
становить n=7, 8 і 9, для Maloideae гаплоїдному набору відповідає n=17, зрідка
n=16, що на думку багатьох дослідників [125, 130, 168, 181], обумовлено
алополіплоїдією, яка в подальшому супроводжувалась автополіплоїдією.
Поєднання ало- і автополіплоїдії сприяло не тільки інтенсивному видоутворенню в
межах роду Crataegus, але і широкому розповсюдженню видів та вплинуло на спосіб
їх репродукції [168, 181].
Діагностування видів за певними морфологічними ознаками, які б могли слугувати
критерієм для визначення й надання статусу виду в межах роду Crataegus,
утруднюється міжвидовою гібридизацією, наслідком якої є внутрішньовидова
мінливість, що, як правило, створює труднощі і навіть унеможливлює
диференціювання великої кількості гібридного матеріалу на конкретні види в
межах роду.
Рід Crataegus представлений диплоїдними, триплоїдними й тетраплоїдними видами.
Літературні відомості [128-131, 149] вказують на наявність у видів роду
Crataegus як статевого, так і апоміктичного способу репродукції, але ці
відомості є тільки припущеннями, оскільки автори не спостерігали процесу
запліднення.
Crataegus oxyacantha, Crataegus monogyna і Crataegus corallina є