РОЗДІЛ 2
процес підготовки майбутніх учителів обслуговуючої праці до організації
самостійної роботи у процесі вивчення художніх ремесел . . . . . . . . . 97
2.1. Умови підготовки майбутніх учителів обслуговуючої праці до організації
самостійної роботи учнів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .97
2.2. Процес підготовки майбутніх учителів обслуговуючої праці до організації
самостійної роботи учнів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .124
2.3. Результативність дослідно-експериментальної роботи . . . . . . . . 153
Висновкидо другого розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. .186
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . 188
ЛІТЕРАТУРА. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . 192
ДОДАТКИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . .216
Вступ
Освіта завжди виступала основним показником рівня розвитку суспільства, а її
зміст відображав педагогічно-інтерпретований досвід людства, накопичений за
весь час його існування. Будь-які зміни у суспільному розвитку впливають на
зміни в освіті.
На сучасному етапі процеси реформування, які активно відбуваються у державі,
перехід від індустріального суспільства до інформаційного, закономірно
призводять до перегляду традиційних тенденцій в системі освіти. Відображенням
цього є оновлений зміст багатьох навчальних предметів та відповідна
переорієнтація основних принципів навчання.
Шкільний предмет „Трудове навчання” є однією зі складових галузі „Технологія”,
яка входить до нового Базового навчального плану загальноосвітніх навчальних
закладів. Нові підходи до змістового наповнення предмета спричинили перегляд
традиційних систем трудового навчання на проектно-технологічну, яка передбачає
реалізацію особистісно-орієнтованого підходу у навчанні учнів. Вона спрямована
на індивідуально-творчий розвиток кожного учня, оскільки під час роботи над
проектом кожна дитина має змогу проявити свої індивідуальні здібності. Саме в
таких умовах самостійна робота учнів виступає визначальним чинником їх
навчальної діяльності та творчих здобутків.
Для успішної реалізації нових програм з трудового навчання вчитель відповідно
повинен мати високий рівень спеціальної фахової та методичної підготовки,
постійно удосконалювати свою педагогічну майстерність. Без цього педагог не
зможе допомогти учневі розвинути його творчий потенціал.
Роль вчителя в контексті нових підходів до змісту трудового навчання полягає у
створенні умов, за яких учень може самовиразитися, визначити оптимальну освітню
і життєву позицію. Саме від учителя, його вмілої та майстерної організації
навчального процесу залежить результат навчання – інтерес учнів до предмета,
бажання плідно й творчо працювати на кожному уроці, швидке опанування всього
програмного матеріалу, досягнення високих результатів, прагнення займатися
різними видами художніх ремесел як на уроках, так і у вільний час.
Сучасні програми з трудового навчання вимагають, щоб учитель володів не тільки
різними видами художніх ремесел, але й умів організовувати та керувати
самостійною роботою учнів на уроках та в позанавчальній діяльності. Тому в
процесі підготовки вчителя, як зазначав Д.О.Тхоржевський, важливо „...не знання
та вміння дати „в запас”, а навчити здобувати їх самостійно у міру потреби
[214, с.2]” сформувати уміння раціонально організовувати власну діяльність та
роботу учнів на уроці.
У Болонській концепції акцентується увага на впровадженні значних обсягів і
різноманітних видів самостійного навчання при підготовці майбутніх фахівців,
від яких вимагаються ґрунтовні знання, вміння і навички, швидко й оперативно
реагувати на зміни в професійному середовищі, суспільстві, вміння самостійно
навчатися протягом усього життя.
Навчальний предмет „Трудове навчання” належить до числа тих, де діти не тільки
проявляють інтелектуальні та розумові здібності, але й практичні уміння,
фантазію тощо, сприймають новий теоретичний матеріал і вчаться здобувати його
самостійно. Від того, наскільки вміло учень зможе організувати свою роботу,
залежить як обсяг здобутих ним нових знань, так і вміння використовувати їх у
незвичних умовах.
Цілком зрозуміло, що в першу чергу необхідно підготувати до самостійної
роботи майбутніх учителів. Питанню удосконалення навчального процесу у вищій
школі присвячені праці А.Алексюка, Т.Алєксєєнко, В.Андрущенка, Є.Антоновича,
Ю.Бабанського, О.Бульвінської, А.Вербицького, М.Дьяченка, Ф.Ільїної,
С.Зінов’єва, Л.Кандибовича, В.Козакова, Н.Тализіної, М.Ярмаченка та ін.
Окремим аспектам змісту підготовки вчителів трудового навчання присвячено
наукові роботи Ю.Бєлової, В.Буринського, І.Голіяд, В.Жигірь, Л.Зарічної,
Н.Знамеровської, Л.Савки, Т.Сиротенко, В.Юрженка та інших.
Однак, незважаючи на численність досліджень щодо підготовки майбутніх
педагогів у вузі, належної уваги формуванню в них готовності до організації
самостійної роботи учнів не надавалося. Аналіз психолого-педагогічної,
методичної літератури та дисертаційних досліджень дозволяє зробити висновок, що
між теорією та практикою формування професійної готовності майбутніх учителів
праці до організації самостійної роботи учнів склалися суттєві суперечності.
Вони полягають у відсутності: певної єдиної накопичувальної системи нових
знань, які інтегрували б зміст спеціальних фахових дисциплін з
психолого-педагогічними; науково-методичної літератури з даної проблеми;
чіткого трактування самого поняття „самостійна робота”, висококваліфікованих
кадрів та зниженні рівня загальної к
- Київ+380960830922