РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Матеріали
Предметом дослідження були хворі з ВІЛ-інфекцією/СНІДом, хворі з неспецифічними
захворюваннями легень (НЗЛ), медичний персонал клініки СНІДу Інституту
епідеміології та інфекційних хвороб ім.Л.В.Громашевського АМН України (ІЕІХ) і
пульмонологічних відділень Центру невідкладної пульмонології НАН України
(ЦНП).
Матеріал для дослідження: кров, мокротиння та бронхо–альвеолярні змиви (БАЗ)
від хворих з ВІЛ-інфекцією/СНІДом та НЗЛ; мокротиння від медичного персоналу
клініки СНІДу і пульмонологічних відділень; історії хвороб та анкети
ВІЛ-інфікованих осіб і хворих з НЗЛ, проби повітря та змиви з об’єктів довкілля
у лікувально-профілактичних закладах.
Дані про характер і обсяг проведених досліджень наведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Обсяг проведеної роботи (2001-2006 рр.)
Проведені дослідження
Кількість проаналізованих
даних
всього
в т.ч. власні дослідження
Обстежено мокротиння, БАЗ на наявність цист P.сarinii від: - хворих з
ВІЛ/СНІДом
- хворих з НЗЛ
- медичного персоналу
250 осіб
500 осіб
15 осіб
150 осіб
300 осіб
Загальне число обстежених на пневмоцистоз включаючи одно-, дво-, багаторазові
обстеження: - хворих з ВІЛ/СНІДом
– хворих з НЗЛ
750 осіб
1045 осіб
300 осіб
590 осіб
Продовження табл. 2.1.
2
Визначена інтенсивність виділення цист P.carinii в мокротинні, БАЗ від:
хворих з ВІЛ/СНІДом
– хворих з НЗЛ
156 осіб
283 особи
100 осіб
200 осіб
Узагальнені дані:
„Анкет ВІЛ-інфікованої особи”
– „Анкет хворого з НЗЛ„
250 анкет
350 анкет
Визначено клінічну стадію ВІЛ-інфекції
250 осіб
Визначено код контингенту обстежених
250 осіб
Визначено число СД4+ лімфоцитів
201 особа
Підготовлено і досліджено на пневмоцистоз мазків мокротиння, БАЗ від:
хворих з ВІЛ/СНІДом
– хворих з НЗЛ
2250 мазків
3000 мазків
1350 мазків
1800 мазків
Підготовлено і проглянуто з підрахуванням кількості цист P.carinii в мазках
мокротиння від:
хворих з ВІЛ/СНІДом
– хворих з НЗЛ
1395 мазків
1665 мазків
800 мазків
1100 мазків
Відібрано і оброблено для постановки ПЛР на пневмоцистоз кров від:
хворих з ВІЛ/СНІДом
– хворих з НЗЛ
10 проб
11 проб
Відібрано і оброблено для постановки ПЛР і мікроскопічного дослідження на
пневмоцистоз:
проб повітря
– змивів з обґєктів довкілля
64 проби
32 проби
Продовження табл. 2.1.
Досліджено в ПЛР на пневмоцистоз проб:
крові від хворих з ВІЛ/СНІДом
крові від хворих з НЗЛ
повітря, змивів з обґєктів довкілля
10 проб
11 проб
32 проби
2.2. Методи досліджень
Для виконання цієї роботи застосовувалися епідеміологічні, мікробіологічні,
імунологічні, молекулярно-біологічні (ПЛР) методи досліджень. Отримані цифрові
матеріали піддавалися статистичному опрацюванню.
2.2.1. Епідеміологічний метод. Для вивчення епідеміологічних аспектів
пневмоцистозу у ВІЛ-інфікованих та осіб з неспецифічними захворюваннями легень
було визначено інфікованість пневмоцистами, інтенсивність виділення цист
P.carinii з мокротиння у цих груп хворих та чинники, які зумовлюють рівні цих
показників. Для цього було проведено дослідження мокротиння та БАЗ на наявність
цист P.carinii отриманих від ВІЛ–позитивних хворих з різним шляхом ураження
ВІЛ, які мали симптоми бронхіту або інші розлади дихальної системи,
ВІЛ–негативних хворих з НЗЛ і медичних працівників клініки СНІДу і
пульмонологічних відділень.
Забір мокротиння і БАЗ проводився персоналом в умовах відповідного стаціонару
у пеніцилінові флакончики з консервуючою рідиною такого складу: 40 %-вий
формалін – 1,8-2,0 г, 96є-ний етанол – 5,0-5,2 г, мертіолят – 0,0018-0,0020 г,
хлорид натрію – 0,85 г, дистильована вода – до 100,0 г [75].
Для визначення чинників, які можуть впливати на рівні зараженості хворих
пневмоцистами і кількість виділених цист збудників в мокротинні були розроблені
„Анкета хворого з НЗЛ” (додаток Г) та „Анкета ВІЛ-інфікованої особи” (додаток
В), куди увійшли питання про наявність тих чи інших факторів, що можуть
зумовити вплив на екстенсивні та інтенсивні показники, а саме: для
ВІЛ–негативних хворих з НЗЛ (стать, вік, клінічний діагноз, тяжкість перебігу,
початок захворювання, наявність в анамнезі виробничих шкідливостей та звички
паління), для ВІЛ–позитивних пацієнтів (стать, вік, код, клінічна стадія
ВІЛ–інфекції, рівень СД4+ лімфоцитів в 1 мкл крові)
Дані анкет із анамнезу життя і хвороби отримували із історій хвороб і
амбулаторних карт осіб, які перебували на лікуванні в клініці СНІДу ІЕІХ, ЦНП,
ІФІП, міській клінічній лікарні м.Білгород-Дністровського Одеської області.
Був проведений епідеміологічний аналіз даних анкет і рівнів інфікованості
пневмоцистами, що дозволило науково обгрунтувати систему заходів з виявлення і
профілактики пневмоцистозу у ВІЛ–інфікованих осіб в умовах епідемії СНІДу та
ВІЛ–негативних хворих з неспецифічними захворюваннями легень.
2.2.2. Дослідження мокротиння і БАЗ. Для полегшення діагностики пневмоцист в
мокротинні і БАЗ нами було вдосконалено метод лабораторної діагностики
пневмоцист, а саме - розроблено метод подвійного забарвлення мазків барвником
Романовського та водним розчином толуїдинового синього. Цей метод дозволив
одночасно визначати оболонку і внутрішню структуру збудника. Мокротиння і БАЗ
від хворих забирали в умовах лікувально-профілактичного закладу в пеніцилінові
флакони з 3-4 м