РОЗДІЛ 2
ДІАГНОСТИКА РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО МЕНТАЛІТЕТУ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ
Діагностика рівня сформованості професійного менталітету державних службовців
відбувалася у процесі констатувального експерименту за наступною
структурно-логічною схемою: проводилася діагностика стану сформованості
професійного менталітету сучасних державних службовців, на базі чого виявлялися
особливості проявів у державних службовців головних детермінант української
ментальності; встановлювалися фактори, що впливають на рівень сформованості їх
професійного менталітету, а також причини, що призводять до професійної
деформації державних службовців.
Зазначимо, що у науковій галузі державного управління не існує методик
діагностики рівня сформованості професійного менталітету державних службовців,
однак достатньо широко розвинуто методику оцінювання професійно важливих
якостей державних службовців. Сьогодні існує декілька теоретико-методологічних
підходів до визначення професійно важливих якостей державних службовців, а
саме: спеціальний (який обґрунтований теорією державної служби та діючими
професійно-кваліфікаційними характеристиками посад державних службовців);
соціально-психологічний (дотримання системності і цілісності при визначенні
індивідуально-психологічних особливостей особистості, характерологічний підхід
при вивченні особистих якостей, професіоналізму та ділового потенціалу
керівника); професійно-педагогічний (системне визначення і формування
професійно значущих рис особистості, особливості процесів виховання і
самовдосконалення, розвитку соціального інтелекту, підвищення кваліфікації
керівників); інформаційний (вивчення здатності до сприйняття, розпізнавання,
прогнозування та прийняття рішень); комплексний (вивчення комплексу ділових,
особистісних і спеціальних якостей, а також врахування умов, причин і факторів
формування цих якостей тощо).
Спеціальний підхід до визначення професійно важливих якостей державних
службовців полягає в тому, що різні їх соціально-психологічні характеристики,
знання і навички, якими вони повинні володіти для успішного виконання своїх
службових обов’язків, визначаються кваліфікаційними чи посадовими вимогами.
Останні зумовлюються змістом і умовами роботи в органах державної влади та
місцевого самоврядування. При цьому особистісно-ділові, розумові, професійні
якості державних службовців, на думку багатьох вчених (А. Ананьєв, О. Коржова,
І. Прімишев) мають оцінюватися за такими напрямками, як: а) мисленеві
здібності: системність мислення, динамічність та гнучкість, нестандартність; б)
розумові здібності: пам’ять, якість і форма запам’ятовування, уважність,
здатність формулювати свої думки; в) інтелект: знання, профіль та рівень
освіти; г) комунікативні здібності: ефективність спілкування з громадянами,
гнучкість, передбачення реакції громадян на рішення та пропозиції, ведення
переговорів; д) особистісні якості: відповідальність в прийнятті рішень,
ініціативність, адаптивність, мотивація, готовність до навчання, здатність
витримувати довгострокові психоемоційні навантаження [3; 92; 179].
В сучасній психології накопичився досить значний арсенал валідних та надійних
методів, спрямованих на вивчення різних особливостей психіки людини. О. Чебикін
вважає використання більшості таких методів недостатньо ефективним з наступних
причин: по-перше, через неможливість багатьох кадрових служб, установ мати в
складі професійного психолога; по-друге, відсутність чітких законодавчих
документів, які б регламентували використання психологічного тестування у
системі професійного відбору; по-третє, неопрацьованість системного підходу до
використання різних методик у комплексі для підвищення якості отриманих даних;
по-четверте, можливості певної “неофіційної” підготовки фахівців до діагностики
окремими тестами, що знижує об’єктивність результатів тестування. Переважна
частина кадрових служб акцентує свою увагу при відборі кандидатів на посади
державних службовців на формальних даних про особу, тобто наслідках співбесіди
та аналізі певних анкетних відомостей. В той же час відомо, що для отримання
необхідних даних про кожну особу, які можна виявити за кілька годин
психодіагностичним тестуванням, знадобиться безпосереднє спілкування щоденно по
4-5 годин з нею не менше 6 місяців [239].
Психодіагностика особистісних та професійно важливих якостей при фаховому її
забезпеченні дозволяє провести комплексний аналіз професійного менталітету
державних службовців. Більшість психодіагностичних програм подаються переважно
у вигляді бланкових методик чи серії виокремлених тестів, які спрямовані на
вивчення особливостей психіки людини і завдяки яким можна діагностувати
професійні (знання, вміння, навички, досвід), ділові (організаторські,
відповідальність, ініціативність та інші), морально-психологічні
(саморегуляція, чесність, психічна стійкість), інтегральні (що характеризують
авторитет, загальну культуру, мову, мислення) якості і всебічно враховують
особливості професійної діяльності державних службовців.
В умовах ринкової економіки персонал державної служби постійно знаходиться у
розвитку і визначається, крім політичних і економічних чинників, зростанням
ролі науки в організації управління, значним використанням сучасних
інформаційних технологій, що вимагає новітньої підготовки, формування нового
типу державного службовця.
Важливого значення набуває оцінювання готовності управлінського персоналу до
прийняття рішень в умовах зростаючої свободи дій. Але треба звернути увагу і на
такі особливості праці державного службовця, як рутинність, регламентова
- Київ+380960830922