Розділ 2
Реалізація принципів консолідації та індивідуалізації при виконанні податкового
обов’язку
2.1. Місце принципу консолідації та принципу індивідуалізації в системі
принципів оподаткування
Характеристика принципів оподаткування передбачає досить змістовний аналіз
проблем як принципів взагалі, так і забезпечення їх впливу в системі правового
регулювання тих чи інших видів суспільних відносин. Дослідження особливостей
дієвості та правового забезпечення принципів оподаткування передбачає
з’ясування їх змістовних рис як принципів взагалі, так і особливостей,
притаманних виключно правовим принципам. Безумовно, що деяка специфіка
обумовлюється і галуззю регулювання – своєрідністю відносин оподаткування.
Дослідження принципів оподаткування, на наш погляд, неможливе без аналізу
численних думок та поглядів фахівців, як в галузі загальної теорії права, так і
у галузі оподаткування, норм законодавства, на базі чого і можна побудувати
спробу дійти до певних висновків, пропозицій. Це можливо зробити, виходячи з
чіткого розуміння змісту та властивостей принципів оподаткування й принципів
податкового права. Для цього необхідно визначитися з тим, що ми розуміємо під
принципами права взагалі.
Поняття та зміст категорії принципу базується на першоджерельному філологічному
підході. Термін „принцип” у перекладі з латинського (principium) означає
основу, першоджерело, керівну ідею, основне правило поведінки, вихідне
положення якого-небудь явища (вчення), організації, діяльності тощо. Так, у
античних філософів поняття принципу асоціювалось з вираженням необхідності або
закону явищ [94[133] Див.: Философский словарь /Под ред. И.Т.Фролова. – 4-е
изд. – М.: Политиздат, 1981., с.294][133, c.294]. Так, поняття „принцип”
філософськими школами Древньої Греції ототожнювалося з уявленням про
першооснову, джерело, першопричину, субстанцію, елемент; як засади, першооснови
принципи означають непохитне, єдине – те, з чого виникають речі та явища
[95[123] Сухарев И.Б. Категория “принцип” и ее методологическая роль в научном
познании (историко-философский анализ). –Новосибирск: Новосиб. гос. ун-т им.
Ленинского комсомола, 1986., с.2][123, c.2].
В одному з найбільш досконалих досліджень щодо змісту поняття та системи
принципів І.Б.Сухарєва наголошувалося на тому, що заслуга постановки проблеми
побудови єдиної системи людських знань, одним із аспектів якої філософ
розглядав завдання побудови системи принципів належить Фіхте. Цей вчений, не
тільки порушив питання співвідношення принципу і закону, а і вперше вдало
подолав їх протиставляння, логічно поєднав ці конструкції. Те, що в рамках
наукового вчення розкривається ним як закони пізнання, обертається у висхідні
принципи окремих наук, при цьому достовірність одних прямо залежить від
достовірності інших і навпаки [96[123] Сухарев И.Б. Категория “принцип” и ее
методологическая роль в научном познании (историко-философский анализ).
–Новосибирск: Новосиб. гос. ун-т им. Ленинского комсомола, 1986., с.14][123,
c.14]. В подальшому ці напрямки були змістовно розвинуті, але найбільший
якісний крок стався в працях Гегеля. В його роботах, наголошує І.Б.Сухарєв,
“принцип” уперше набуває статусу методологічної категорії [97[123] Сухарев И.Б.
Категория “принцип” и ее методологическая роль в научном познании
(историко-философский анализ). –Новосибирск: Новосиб. гос. ун-т им. Ленинского
комсомола, 1986., с.17][123, c.17]. Розкриваючи діалектику логічного підгрунтя
і результату, Гегель, як вказує Т.О.Урекенов, приходить до висновку про
„саморозвиток принципу як форми й закону мислення” [98[131] Урекенов Т.О.
Генезис понятия “принцип” и проблема начала /Ред. кол. журнала „Вестн. Акад.
наук Казах. ССР”. – Алма-Ата, 1987., с.5]
[131, c.5].
Концептуальні положення загальної ідеї принципів знаходяться в центрі побудови
і особливостей правового впливу на суспільні відносини. В окремих дослідженнях
акцентується увага на тому, що принципи – це сфера правосвідомості, правової
ідеології й науки; інші ж не уявляють юридичних засад поза безпосереднім
вольовим змістом достатньо широкого чинного права [99[7] Див.: Бобров Р.Л.
Основные проблемы теории международного права. – М.: Междунар. отношения,
1968;[73, c.21-29] Лукашева Е.А. Принципы социалистического права //Сов.
государство и право. –1970. –№6. – С.21-29;[116] Синюков В.Н. Понятие и
принципы права: Курс лекций по теории государства и права: В 2-х ч. –Ч.1. –
Саратов: Изд-во Сарат. юрид. ин-та, 1993;[152] Явич Л. С. Право развитого
социалистического общества: Сущность и принципы. – М.: Юрид. лит., 1978.
–287с.][7; 73, c.21-29; 116; 152]. Однак, однією із найбільш досконалих є
позиція С.М. Братуся. Так, він підкреслює, що основні принципи права
відбиваються у специфіці суспільних відносин, що регулюються відповідною
галуззю права. Для виявлення таких принципів має значення не лише
логіко-формальний аналіз текстів законів, а й практика (адміністративна,
господарська, судова), глибокий науковий пошук. З'ясування принципів галузі
права дозволяє правильніше застосовувати її норми, краще розуміти їх суть і
соціальне призначення [100[9] Братусь С.Н. Предмет и система советского
гражданского права: Учеб. пособие. – М.: Госюриздат, 1963, с.31.][9, c.31].
Важливо мати на увазі, що принципи упорядкування соціальних відносин виникають,
як правило, задовго до появи системи права й законодавства. Принципи
стабільності, справедливості, рівності полягають у фундаменті фактично всіх
засобів регулювання суспільних відносин майже всіма соціальними нормами. В
специфічних
- Київ+380960830922