РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ФОРМУВАННЯ ДІАЛОГІЧНИХ УМІНЬ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ В ІГРАХ ЗА СЮЖЕТАМИ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ
2.1. Стан проблеми формування діалогічних умінь дітей в іграх за сюжетами художніх творів у практиці дошкільних закладів освіти
Програма експериментальної роботи передбачала проведення пошуково-розвідувального етапу дослідження з метою вибору арсеналу експериментальних завдань, відпрацювання процедури збирання інформації. Після цього переходили до проведення констатувального етапу експериментальної роботи, в процесі якого з'ясовували рівні сформованості діалогічних умінь старших дошкільників. На формувальному етапі перевірялася ефективність запропонованої методики формування діалогічних умінь старших дошкільників в іграх за сюжетами художніх творів; виявлялися педагогічні умови організації мовленнєвої роботи; визначалися зміст та послідовність роботи. На контрольному етапі було подано порівняльну характеристику рівнів сформованості діалогічних умінь у дітей старшого дошкільного віку в іграх за сюжетами художніх творів, дані статистичної обробки одержаних результатів дослідження.
Зауважимо, що процес навчання діалогу включає такі етапи формування основних умінь репліціювання, вдосконалення діалогічних умінь. До першого етапу входять формування вмінь репліціювання та навчання вживання штампів у діалогічному мовленні. Процес навчання репліціювання включає в себе оволодіння ініціативними (питальними, репліками ствердження, збудження) та реактивними репліками (репліками-відповідями, репліками-підтвердженнями, репліками-сумнівами). Необхідно оволодіти штампами діалогу, що використовуються для вираження привітання, спілкування, пропозиції, згоди, відмови, подяки або відповіді на неї.
Другий етап вдосконалення діалогічного мовлення реалізується за допомогою мовленнєвих ситуацій, що розглядають як спосіб піднесення мовного матеріалу або організації вправ (О.Леонтьєв). Використання мовленнєвої ситуації в навчально-виховному процесі передбачає необхідність детального опису її конструктивних та змістових ознак. Особливої актуальності в цьому процесі набуває інтегральне вміння діалогічного спілкування, не пов'язане з будь-якою конкретною ситуацією.
Методика формування діалогічних умінь старших дошкільників в іграх за сюжетами художніх творів включала два етапи: репродуктивний та творчий, для кожного з яких було визначено мету, пріоритетну лінію, напрями (літературно-мовленнєвий, комунікативно-творчий, ігровий) та форми роботи.
Зазначимо, що діалогічне мовлення розвивають на спеціальних заняттях і у вільному спілкуванні, коли дитина вступає в діалог з вихователем або з іншими дітьми впродовж усього часу її перебування в дитячому садку. Повертаючись додому, вона продовжує діалог зі своїми домашніми.
Вважаємо за доцільне зупинитися на організованих та самостійних формах організації роботи щодо навчання дітей дошкільного віку діалогічного мовлення. З-поміж організованих форм роботи щодо навчання діалогічного мовлення можна виокремити ігри-заняття - фронтальні та підгрупові, бесіди. Було виділено два центральних завдання, які розв'язували у грі: мовний розвиток, тобто розвиток мовленнєвої уваги, фонематичного слуху, дихання, артикуляційного апарату як основи оволодіння всіма сторонами мови; розвиток зв'язного мовлення, що передбачає налагодження ігрової та мовленнєвої взаємодії з однолітками. В процесі гри орієнтували дітей перш за все на осмислену сторону мовлення, так, щоб у них виникав образ ігрового персонажа, те, як він діє; вчили слухати співбесідника.
Дитина вчиться переводити свій реальний життєвий досвід в ігровий умовний план, ставити перед собою ігрові завдання і розв'язувати їх. Ігрова діяльність дітей старшого дошкільного віку має бути спрямована на формування вмінь спільно вибудовувати і розвивати сюжет, розуміти партнерів по грі та узгоджувати свої дії з їхніми. З цією метою вихователь може використовувати: спільний почерговий переказ казки або оповідання, у певний момент змінюючи розповідача, за необхідності нагадуючи подальший розвиток подій; спільне придумування казки або оповідання, що пізніше використовують як ігрові сюжети. Важливо, щоб залучені до реалізації цього завдання симпатизували один одному, мали приблизно однаковий рівень розвитку діалогічного мовлення, ігрової діяльності; спільно розігрували сюжет казки або оповідання. Це є необхідною умовою збагачення досвіду елементарної рольової поведінки.
З метою визначення стану роботи щодо формування діалогічних умінь старших дошкільників у сучасній практиці роботи дошкільних закладів освіти було проведено анкетування педагогів, проаналізовано чинні програми навчання та виховання, плани навчально-виховної роботи вихователів дошкільних закладів.
В експериментальній роботі брали участь 300 вихованців старших груп дошкільних закладів (12 груп, 6 з яких склали експериментальну групу і 6 - контрольну), 150 з них - у формувальному експерименті. До анкетування було залучено 250 вихователів дошкільних закладів Автономної Республіки Крим та Донецької області, батьків.
Базою дослідження виступили дошкільні заклади №№ 6, 27, 29 м. Ялти, №№ 15, 19, 23, 37 м. Євпаторії, дошкільні заклади "Сонечко", "Дружба", "Дзвіночок" м. Саки, №№ 53, 64 м. Краматорська Донецької області.
Передусім був проведений пошуково-розвідувальний етап дослідження, який передував констатувальному експерименту. Головною метою цього етапу було уточнення завдань експерименту і висунутої на основі теоретичного дослідження гіпотези, розробка критеріїв та показників, за якими визначалися рівні сформованості діалогічних умінь старших дошкільників. Дослідження охоплювало перевірку раціональності обсягу роботи та обґрунтування вибору контингенту досліджуваних, арсеналу експериментальних завдань, відпрацювання процедури збирання інформації. Під час цього етапу дослідження було розроблено низку експериментальних завдань, які добиралися до кожного критерію та показника.
Перейдемо до висвітлення