Ви є тут

Соціально-педагогічні умови формування професійної мобільності майбутніх менеджерів-аграріїв.

Автор: 
Кожемякіна Наталія Іванівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
3407U000285
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ III
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ТЕХНОЛОГІЯ
ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ-АГРАРІЇВ

Експериментальна технологія представлена у вигляді структурно-функціональної моделі педагогічної технології формування професійної мобільності майбутніх менеджерів-аграріїв у системі вищої школи (див. рис. 3.1). Характеристика експериментальної технології формування професійної мобільності майбутніх менеджерів-аграріїв буде подана на основі аналізу педагогічної технології як системи (принципи, компоненти, умови функціонування), а також її змістових і процесуальних компонентів; порівняння рівнів сформованості професійної мобільності майбутніх менеджерів-аграріїв на констатувальному і прикінцевому етапах експерименту.

3.1. Узагальнена характеристика педагогічної технології як системи: принципи, компоненти, умови функціонування

Запропонована експериментальна технологія формування професійної мобільності майбутніх менеджерів-аграріїв є комплексом науково-методичних дій, спрямованих на активізацію навчально-пізнавальної діяльності студентів, на розвиток у них професійно-важливих особистісних якостей, а також готовності до професійно-комунікативної діяльності. У цьому контексті виникає необхідність узагальненої характеристики технології як системи, що розглядатиметься через визначення принципів, компонентів і умов її функціонування.
Так, технологія (від. грецьк. tehne - мистецтво, майстерність + logos - вчення, слово) означає вчення про майстерність, вміння фахівця [50, с. 56]. З історії розвитку суспільства відомо, що цей термін виник у зв'язку з

технічним прогресом. Тому, визначення технології було спочатку зорієнтоване лише на діяльність у виробничій сфері, коли об'єктом технології стали природні матеріали. Так, у науковій літературі (І. Зайнишев, Є. Полат) поняття "технологія" розглядається як система знань про способи і засоби обробки та якісне перетворення об'єкта. У зазначеному контексті технологічний процес завжди передбачає певну послідовність операцій із використанням необхідних засобів (матеріалів, інструментів) і умов. До суттєвих ознак технологій в даному випадку відносять стандартизацію процесу і можливість його відтворення дотично заданих умов.
Рівень підготовки фахівців у будь-якій галузі залежить від обраної педагогічної технології. Намагання педагогів-науковців поглибити уявлення про педагогічні факти, явища, процеси призвели до активізації дослідницького інтересу до питань визначення в цьому плані "змістової техніки". В результаті до "науки про майстерність" - саме так може бути представлено дослівний переклад поняття "педагогічна технологія" (з грецької - teche-loges). Сучасні дослідження В. Безпалька, Б. Блума, М. Кларіна, Н. Тализіної довели безперечні переваги цієї процесуальної частини вивчення будь-якого системного феномена. Так, М. Кларк уважає, що початковий зміст педагогічної технології зводиться до "застосування у сфері освіти винаходів, які є частиною технології нашого часу" [70, с. 78].
Поняття "педагогічна технологія" в різних його варіантах налічує понад 300 формулювань, залежно від того, як автори уявляють структуру і компоненти освітнього процесу. Розглянемо деякі з них: змістова техніка реалізації навчального процесу [10]; послідовний і безперервний рух взаємопов'язаних між собою компонентів, етапів, станів педагогічного процесу і дій його учасників [11]; науково обґрунтована педагогічна система, що гарантує досягнення певної навчально-виховної мети через чітко визначену послідовність і відбір методик, спроектованих на здійснення проміжних цілей і наперед визначений кінцевий результат [191].
Отже, педагогічна технологія функціонує і як наука, що досліджує найраціональніші шляхи навчання, і як система способів, принципів і регулятивів, застосовуваних у навчанні, і як реальний процес навчання.
У зв'язку з цим правомірним є розмежування таких понять, як "освітня технологія", "педагогічна технологія", "технологія навчання", оскільки кожне з них має свою ієрархію цілей, завдань, змісту. Освітня технологія - це технологія, що відображає загальну стратегію розвитку освіти, єдиного освітнього простору. Вона призначена для прогнозування розвитку освіти, її конкретного проектування і планування, передбачення результатів, а також визначення відповідних освітнім цілям стандартам. Педагогічна технологія - своєрідна конкретизація методики, проект певної педагогічної системи, що реалізується на практиці; змістова техніка реалізації навчально-виховного процесу; закономірна педагогічна діяльність, що реалізує науково-обгрунтований проект навчально-виховного процесу і має вищий рівень ефективності, надійності, гарантованого результату, ніж традиційні методики навчання й виховання. Технологія навчання - це тип технології, який моделює шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах відповідного навчального предмета, теми.
Головна проблема, яка має бути вирішена за допомогою технології, - керованість процесом навчання. Знання технології навчання полягає у вивченні всіх елементів навчальної системи і в проектуванні процесу навчання таким чином, щоб діяльність педагога із сукупності певних дій перетворилася в цілеспрямований процес. Розуміючи "сукупність" цих знань як систему, більшість авторів (В. Беспалько, О. Долженко, В. Куклін, О. Околелов, А. Савельєв, В. Шатуновський та ін.) ведуть мову про технологію навчально-виховного процесу.
Виходячи з поширеного застосування дефініції "педагогічна технологія" в педагогічній науці й практиці були започатковані спеціальні дослідження, в яких здійснено аналіз доробку за цим ключовим поняттям. Так, В. Башарін дійшов висновку, що, незважаючи на досить фундаментальний аналіз вищезазначеного, проведеного, зокрема, Т. Сакомото (Японія), Н. Таланчук (Росія), все ж доцільно дотримуватись класичного розуміння, яке подано в міжнародних довідникових джерелах. А саме: поняття "педагогічна техн