РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Експериментальна частина роботи виконана на кафедрі ветеринарно-санітарної і радіологічної експертизи Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького протягом 2002-2005 років.
Відповідно до мети, визначено мінеральний склад раціону тварин дослідного господарства "Ямниця" Тисменецького р-ну Івано-Франківської обл: коренебульбоплодів, соковитих, зернових, концентрованих, грубих кормів та води. Мінеральний склад рослинних кормів та води досліджували за методикою Прайса [1976] на атомно-абсорбційному спектрофотометрі ААS-30.
У зв'язку із встановленими попередніми дослідженнями у кормах нестачі кобальту і йоду та пониженим вмістом їх у крові відгодівельного молодняку дочірнього підприємства "Ямниця" розроблено суміш, складовими якої були гумат натрію (300-500мг/голову), та мікроелементи у формі хелатних сполук з амінокислотою метіоніном, складовими якої були метіонати: кобальту (0,03 мкг/мл) і йоду (0,05 мкг/мл). З метою дослідження розробленої суміші та її впливу на фізіологічний стан тварин, якість яловичини виробленої в умовах нестачі мікроелементів, а саме кобальту та йоду у кормах і з'ясування ефективності застосування розробленої суміші проведено дослідження у господарстві - дочірнє підприємство "Ямниця". У господарстві підібрано 75 голів бугайців-аналогів за живою масою та віком, чорно-рябої породи, заключного періоду відгодівлі. Перед проведенням досліджень тваринам забезпечили за складом кормів ідентичний раціон. Після підготовчого періоду проведено клінічний огляд тварин, зважування та досліджено фізіологічні і біохімічні показники крові.
Сформовано чотири дослідні групи і одна контрольна (по 15 голів у кожній), схема проведення досліду представлена у табл. 2.1).
Під час проведення експерименту досліджували морфологічні та біохімічні показники крові бугайців (кров відбирали з яремної вени після ранкової годівлі через дві години). Інтервал досліджень - кожні три місяці протягом експерименту. Для отримання цільної крові у пробірки вносили 0,025 мл гепарину.
Таблиця 2.1
СХЕМА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДУ
ГрупиКількість голів у групі Характер годівліКонтрольна15основний раціон (ОР)І дослідна15ОР + гумат натрію 400мг/ головуІІ дослідна15ОР + метіонат кобальту 0,05 + метіонат йоду
0,03 мг/кг ж.м + гумат натрію 300мг/ головуІІI дослідна15ОР +метіонат кобальту 0,055 + метіонат йоду
0,04 мг/кг ж.м + гумат натрію 400мг/ головуІV дослідна15ОР + метіонат кобальту 0,06 + метіонат йоду
0,05 мг/кг ж.м + гумат натрію 500мг/ голову
У цільній крові визначали:
- кількість еритроцитів спектрофотометрично на спектрофотометрі Specord M 400 за методикою Є.С.Гаврилець, М.В. Демчука (1966)
- вміст гемоглобіну - за Г.В.Дервізом та А.І. Воробйовим (1959)
- концентрацію йоду, кобальту за методикою Прайса (1976) на атомно-абсорбційному спектрофотометрі ААS-30 (Бріцке М. Є., 1980).
Для отримання сироватки кров інкубували протягом 1 години у термостаті при температурі 370С, після чого відділяли сироватку шляхом центрифугування при 2500об/хв.
У сироватці крові визначали:
- загальний білок - з біуретовим реактивом за методом Делекторської Л.М. і ін. (1959);
- співвідношення білкових фракцій (%) шляхом електрофорезу на пластинах 7,5 % поліакриламідного гелю (ПААГ). Зафарбовували фореграми 1 % розчином амідочорного 10Б. Знебарвлення фону проводили в 7 % оцтовій кислоті. Вміст білкових фракцій визначали прямим скануванням пластин (ПААГ) на аналізаторі фореграм АФ-1 при довжині хвилі 610 нМ [ ];
- концентрацію вільних сульфідних груп білків амперометричним титруванням (Соколовський В.В., 1962);
- вміст загального глутатіону за методикою Вудварда і Фрея мікрометодом в модифікації М.С. Чулкової (1955);
- активність аспартатамінотрансферази (К.Ф.2.6.1.1.) і аланінаміно-трансферази (К.Ф.2.6.1.2.) за методом Райтмана і Френкеля в модифікації Капетанакі К.Г. (1962).
Через 90 та 180 днів проведення експерименту у господарстві провели контрольний забій (по три тварини з кожної групи).
Ветеринарно-санітарну експертизу і якісні показники туш та внутрішніх органів проводили згідно "Правил ветеринарного огляду забійних тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса і м'ясних продуктів" (2002). При цьому визначали:
- вгодованість туш за ГОСТом 779-87 "М'ясо-яловичина в півтушах і четвертинах";
- органолептичні показники м'яса на різних стадіях зберігання згідно ГОСТу 7169-79 "М'ясо. Методи відбору зразків і органолептичні методи визначення свіжості";
- фізико-хімічні властивості м'яса згідно ГОСТу 23392-78 "Методи хімічного і мікроскопічного аналізу";
- рН екстракту м'яса рН-метром ЛПУ-01;
- калорійность м'яса за В.А. Макаровим (1987).
Отримані результати оброблені статистично (Плохінський М.В., 1969).
В представленому матеріалі наводяться наступні показники біометрії:
Кількість досліджень - n;
Середня арифметична величина - М;
Середня квадратична похибка - m;
Показник вірогідності різниці відносно початкового рівня - Р.
Метою наших досліджень було виявити вплив збагачення раціонів гуматом натрію в поєднанні з хелатними сполуками кобальту та йоду на морфологічні та хімічні показники якості м'яса. Для проведення дослідів в ДП "Ямниця" Івано-Франківської області було відібрано за методом пар-аналогів п'ять груп молодняку по 15 голів кожна. Через три, шість та дев'ять місяців проведення досліду проводили контрольні забої молодняку по 3 голови з кожної групи для визначення динаміки росту та розвитку молодняку, змін морфологічного та хімічного складу м'яса при годівлі раціонами, збагаченими гуматом натрію в поєднанні з хелатними сполуками кобальту і йоду.
Контрольній групі тварин згодовували основний раціон, загальноприйнятий в господарстві на даний момент.
Першій дослідній гр