РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи дослідження
Вивчаючи вплив екзаменаційного стресу на соматичне здоров'я ліцеїстів та використовуючи фізичні вправи для його профілактики, ми визначили масив методів дослідження, які найкращим чином відповідають поставленій меті й завданням. Дослідження здійснювалось за допомогою таких методів:
1) теоретичний аналіз і узагальнення наукових джерел;
2) анкетування;
3) психологічне тестування;
4) педагогічне тестування фізичної підготовленості;
5) визначення індивідуального рівня соматичного здоров'я;
6) визначення фізичної працездатності, спірографії й електрокардіографії за допомогою комп'ютерних програм CARDIOLAB і SPIROCOM+;
7) медико-біологічні методи;
8) моніторинг захворюваності;
9) педагогічне спостереження;
10) педагогічний експеримент;
11) методи математичної статистики.
Теоретичний аналіз і узагальнення джерел літератури.
Проаналізовано 286 джерел науково-методичної літератури, серед яких 25 іноземних, 14 праць - власні дослідження.
Вивчення науково-методичної літератури з теорії й методики фізичного виховання, психофізіології, психології, педагогіки, психодіагностики і медицини дало змогу визначити психофізичні особливості ліцеїстів, розкрити імунобіологічні і функціональні реакції організму на психоемоційний стрес, виявити та застосувати теоретико-методичні напрямки протекторного впливу. Водночас це дало можливість розкрити зміст основних понять, встановити особливості фізичного розвитку та фізичної підготовленості, ставлення ліцеїстів до занять фізичними вправами; вивчити вплив занять фізичними вправами на імуннобіологічні властивості організму, з'ясувати підходи програмування урочних та позаурочних форм занять фізичними вправами.
На основі системного аналізу й узагальнення даних літератури були визначені об'єкт, предмет, сформульовані мета й завдання дослідження, розроблено структуру експериментального дослідження.
Анкетування проводилось з метою вивчення ставлення ліцеїстів до уроку фізичної культури та до занять фізичними вправами, мотивів, що спонукають до рухової діяльності, місця фізичної культури і спорту в суспільному житті підлітків, стилю життя сучасної молоді, виявлення самооцінки фізичного розвитку та соматичного здоров'я. Анкетування було особистісним та анонімним. Анкета заповнювалась у присутності дослідника без лімітування часу. За характером процедури анкетування було групове.
Анкета для визначення ставлення ліцеїстів до фізичної культури та способу життя складалась з 36 запитань. Їх зміст передбачав отримання інформації про ставлення учнів до уроку фізичної культури та фізичних вправ взагалі, виявлення самопочуття під час виконання вправ, мотивів відвідування занять, об'єм самостійних занять фізичними вправами, значення фізичної культури в суспільному житті сучасних підлітків, стиль життя юнаків та дівчат, відношення до свого здоров'я та впливу на нього фізичних вправ (Додаток Б).
Педагогічне тестування фізичної підготовленості. В основі методики визначення рівня фізичної підготовленості було використано обов'язковий комплексний тест оцінки стану фізичної підготовленості, передбачений програмою школи-ліцею. Оцінювався рівень розвитку м'язової сили, швидкісних здібностей, спритності, витривалості, гнучкості та швидкісно-силових якостей.
У юнаків рівень м'язової сили визначався за результатами підтягування з вису на перекладині; швидкісних здібностей - в умовах бігу на 60 м; спритності - "човникового" бігу 49 м; витривалості - кросового бігу на 3000 м; гнучкості - нахилу вперед з положення сидячи; швидкісно-силових якостей - стрибка у довжину з місця.
У дівчат м'язову силу визначали, використовуючи підтягування з вису лежачи; швидкість під час бігу на 30 м; спритність в умовах "човникового" бігу 49 м; витривалість завдяки бігу на 2000 м; гнучкість шляхом виконання нахилу вперед з положення сидячи; швидкісно-силові якості під час стрибка у довжину з місця (Додаток В).
Отримані кількісні показники оцінювались за 12-бальною шкалою оцінки рівня фізичної підготовленості школярів 9-12 класів, яка подана в журналі "Директор школи", 2002.
Психодіагностика. За методикою Айзенка (цитовано по В.І.Розову, 2005) ми визначали тип темпераменту юнаків і дівчат. Для цього використали опитувальник, який складався із 57 запитань. Оцінюючи відповіді згідно із згаданою методикою, був виявлений рівень нейротизму, інтроверсії та екстраверсії, що дало змогу визначити кожному ліцеїсту один з чотирьох типів темпераменту: сангвінік, флегматик, холерик та меланхолік. Відповідно до методики визначався також рівень відвертості учнів (Додаток А).
Для визначення показників, які характеризують стресовий стан, було проведено опитування ліцеїстів за методикою самооцінки Спілберга-Ханіна щодо оцінювання рівнів особистісної та реактивної тривожності (цитовано за В.І.Розовим, 2005).
Шкала реактивної (табл.2.1) та особистісної тривожності (табл.2.2) (Спілберга-Ханіна). Інструкція: Прочитайте уважно кожне з наведених запитань і закресліть цифру справа в залежності від того, як ви почуваєтеся в даний момент. Над запитанням довго не задумуйтесь, оскільки правильних або неправильних відповідей немає.
Таблиця 2.1
Шкала ситуативної тривожності
ПитанняНі, не зовсім
такМабуть
такВірноЦілком вірно1. Я спокійний12342. Мені нічого не загрожує12343. Я в напрузі12344. Я відчуваю співчуття12345. Я відчуваю себе вільно12346. Я прикро вражений12347. Мене хвилюють можливі негаразди12348. Я відчуваю себе відпочившим12349. Я насторожений123410. Я відчуваю внутрішнє задоволення123411. Я впевнений у собі123412. Я нервую123413. Я не знаходжу собі місця123414. Я напружений ("накручений в собі")123415. Я не відчуваю напруги і скованості123416. Я задоволений123417. Я заклопотаний123418. Я занадто збуджений і мені ніяково123419. Мені радісно123420. Мені приємно1234
Під час аналізу результатів с
- Київ+380960830922