РОЗДІЛ 2
ЮРИДИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОТРИМАННЯ ПРАВИЛ БЛАГОУСТРОЮ ТЕРИТОРІЇ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ ..................................................... 114
2.1. Адміністративно-правова характеристика відповідальності за порушення Правил благоустрою території населених пунктів ..................................... 114
2.2. Проблеми взаємодії та координації між органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, правоохоронними органами та органами самоорганізації населення щодо благоустрою населених пунктів ................ 142
2.3. Напрями вдосконалення діяльності із забезпечення благоустрою населених пунктів ......................................................................................... 163
Висновки до розділу 2 ...................................................................... 179
ВИСНОВКИ ................................................................................. 182
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................ 187
ДОДАТКИ ................................................................................... 209
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АМ України - Асоціація міст України;
АР Крим - Автономна Республіка Крим;
ВР України - Верховна Рада України;
ДАІ - Державна автомобільна інспекція;
Держкомлісгосп України - Державний комітет лісового господарства України;
Держкомприродресурсів України - Державний комітет природних ресурсів України;
Держводгосп України - Державний комітет України по водному господарству;
Держкомзем України - Державний комітет України по земельних ресурсах;
Держжитлокомунгосп України - Державний комітет України з питань житлово-комунального господарства;
КМ України - Кабінет Міністрів України;
КУпАП - Кодекс України про адміністративні правопорушення;
Мінагрополітики України - Міністерство аграрної політики України;
Мінбуд України - Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України;
Мінприроди України - Міністерство охорони навколишнього природного середовища України;
Мінтранс України - Міністерство транспорту та зв'язку України;
МВС України - Міністерство внутрішніх справ України;
МНС України - Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;
МОЗ України - Міністерство охорони здоров'я України;
РНК - Рада Народних Комісарів;
РРФСР - Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка;
СРСР - Союз Радянських Соціалістичних Республік;
УРСР - Українська Радянська Соціалістична Республіка;
ЦК ВКП(б) - Центральний комітет Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків);
ЦК КПРС - Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу.
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Перехід України до ринкової економіки наприкінці ХХ століття викликав кризу управління суспільством. Шлях виходу з неї вбачався у формуванні сучасної й ефективної системи державного управління, що складає основу адміністративної реформи, в ході реалізації якої плануються серйозні зміни у господарській діяльності держави, зокрема у її житлово-комунальній ланці.
Багатоманітність форм власності і господарювання в нових умовах життя виявила неспроможність ефективно працювати житлово-комунальному господарству України, яке базувалося на віджилих радянських командно-адміністративних засадах. З метою його реформування та адаптації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу, забезпечення потреб населення та господарського комплексу якісними житлово-комунальними послугами відповідно до встановлених державних норм і стандартів 24 червня 2004 р. був прийнятий Закон України "Про загальнодер-жавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки". Однак, нинішній стан населених пунктів України має численні істотні відмінності і особливості, що проявляються в рівнях їх соціально-економічного розвитку, у неузгодженості окремих законодавчих та нормативно-правових актів з містобудівним законодавством, у недостатньо чіткій визначеності загальнодержавної стратегії. Спостерігається надмірна концентрація населення і виробництва у великих містах, уповільнений розвиток більшості середніх і малих міст, селищ. Допускається стихійна забудова населених пунктів без урахування їх історичних та географічних особливостей. Загальнодержавною проблемою населених пунктів, особливо міст, є погіршення санітарно-гігієнічної та епідеміологічної ситуації.
Недостатня вивченість специфіки регулювання відносин у сфері благоустрою населених пунктів, брак належної уваги відповідних державних органів до вирішення багатьох повсякденних проблем, пов'язаних з функціонуванням цієї сфери, нерідко призводять до таких явищ, які провокують поглиблення антисоціальних проявів у суспільстві, гальмують процеси державотворення. Спостерігається загрозлива тенденція зростання кількості правопорушень у сфері благоустрою, що пояснюється багатьма факторами, насамперед, відсутністю належного контролю, повільною розбудовою державних і громадських інститутів профілактики. Настала гостра необхідність вжиття дієвих заходів для забезпечення неухильного виконання загальнообов'язкових приписів, які діють у цій важливій соціально-економічній галузі. Держава в сучасних умовах, використовуючи можливості органів влади і управління та завдячуючи ініціативам громадськості, починає розвивати цивілізовані відносини у сфері благоустрою населених пунктів.
Розпочато усування прогалин у чинній нормативно-правовій базі, що сприяє регулюванню відносин у цій сфері. Так, 6 вересня 2005 р. прийнято Закон України "Про благоустрій населених пунктів", який визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів.
Серйозні практичні кроки, які робляться на шляху вирішення актуальних проблем регулювання відносин у сфері благоустрою населених пунктів, заслуговують належного наукового узагальнення й аналізу. Відповідною теоретичною базою для такого аналітичного осмислення ста
- Київ+380960830922