Розділ II. Процесуальне забезпечення набуття права приватної власності на землю.....................................................92
2.1. Порядок придбання та передачі земельних ділянок громадянами
та юридичними особами..............................................92 2.2. Права та обов'язки суб'єктів в процесі набуття права приватної
власності на землю.....................................................111 2.3 Правові наслідки порушення порядку набуття права приватної
власності на землю....................................................138
ВИСНОВКИ...........................................................................153 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................159
ВСТУП
Актуальність теми. Проведення в Україні земельної реформи призвело до закономірного закріплення в нашій країні права приватної власності на землю, як основної ознаки плюралізму форм земельної власності. Відновлення права приватної власності на законодавчому рівні після тривалої перерви пов'язане з кардинальними змінами в як суспільно-політичному житті країни, так і з вимогами розвитку ринкових відносин.
Конституцією України встановлено, що земля в межах території України є об'єктом права власності Українського народу (ст. 13) і що вона є основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави, право власності на землю гарантується державою, набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14). Це свідчить про те, що право власності на землю є важливим фактором забезпечення приватних інтересів членів суспільства.
Закріплені Основним законом України положення щодо ролі і статусу земельної власності носять загальний характер і потребують конкретизації у законодавчих актах. Це стосується і питання щодо правового забезпечення прозорого і чіткого земельно-правового порядку набуття права приватної власності на земельну ділянку.
Незважаючи на досить активне дослідження різних аспектів права приватної власності на землю в дисертаційних роботах, на монографічному рівні, в наукових статтях, що підтверджує центральне місце цього права серед інститутів земельного права, очевидно, що у вітчизняній юридичній літературі немає чіткого концептуального вивчення проблем земельно-правового порядку набуття права приватної власності на землю. Відсутність у земельно-правовій науці чіткого визначення поняття земельно-правового порядку набуття права приватної власності на землю є свідченням того, що національне земельне право та законодавство знаходиться в стадії постійного розвитку, що обумовлено необхідністю його безперервного вдосконалення, в тому числі у сфері земельно-процесуальних відносин.
Важливим також є той факт, що реалізація земельних прав Українським народом шляхом набуття права приватної власності на земельну ділянку тісно пов'язане з гарантіями цього права. Це обумовлено тим, що виникнення права приватної власності на земельну ділянку у однієї особи водночас є підставою припинення права власності на цю ділянку у іншої особи (попереднього власника). При цьому важливим є забезпечення дотримання встановленого земельно-правового порядку щодо переходу права власності на земельну ділянку.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідної роботи відділу земельного, аграрного та екологічного права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України "Проблеми систематизації екологічного законодавства України" (№ державної реєстрації РК 0105V000749).
Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у розробці теоретичних основ щодо визначення правової природи виникнення права приватної власності на землю і у поглибленні теорії земельного права науковими знаннями про земельно-правовий порядок набуття права приватної власності на землю, у всебічній теоретичній розробці даної теми в умовах проведення в країні земельної й аграрної реформ, обґрунтування пропозицій, спрямованих на вдосконалення порядку набуття права приватної власності на землю.
При написанні дисертації увага була зосереджена на виконанні таких основних завдань: 1) провести всебічний історіографічний аналіз літератури за темою дослідження; 2) дослідити поняття земельно-правового порядку набуття права приватної власності на землю; 3) визначити місце земельно-правового порядку набуття прав на землю в системі земельно-процесуальних норм; 4) проаналізувати чинне законодавство, що становить сучасну нормативно-правову базу забезпечення порядку набуття права приватної власності на землю; 5) визначити перспективи і окреслити шляхи вдосконалення законодавства України про земельно-правовий порядок набуття права приватної власності на землю; 6) дослідити порядок придбання та передачі земельних ділянок громадянам і юридичним особам і запропонувати шляхи вдосконалення цього механізму; 7) проаналізувати права та обов'язки сторін в процесі набуття права приватної власності на землю; 8) визначити підстави та умови юридичної відповідальності за порушення порядку набуття права приватної власності на землю; 8) зробити висновки з проблеми дослідження та внести конкретні пропозиції щодо механізму набуття права приватної власності на землю.
Об'єкт дослідження складають правовідносини у сфері земельно-правового порядку набуття права приватної власності на землю.
Предметом дослідження є нормативно-правові акти та інші правові документи, які регулюють земельно-правовий порядок набуття права приватної власності на землю, теоретичні наукові праці та інші правові дослідження даної проблеми, практика застосування законодавства щодо механізму набуття права власності на землю в Україні. Проблемні питання земельно-правового порядку набуття права приватної власності на землю розкриваються, виходячи з положень теорії земельного права та сучасної системи нормативно-правових актів України.
Методи дослідження. Методологічну основу