РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ ДО ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ МУЗИЧНОГО ТЕАТРУ
2.1. Діагностика стану підготовки учителів музики до естетичного виховання школярів засобами музично-театрального мистецтва
Мета цього етапу дослiдження полягає у визначеннi критерiїв підготовки майбутніх учителiв музики до естетичного виховання школярiв засобами музично-театрального мистецтва та вивченні її стану. У зв'язку з цим було здійснено констувальний експеримент, у якому брали участь 75 студентiв музично-педагогічних та педагогічних (спеціальність: Педагогіка і методика середньої освіти. Музика) факультетiв Кам'янець-Подiльського державного університету,Миколаївського державного університу ім. В.О.Сухомлинського, Мелітопольського державного педагогічного університету та Інституту мистецтв Національного педагогічного унiверситету ім. М.П.Драгоманова, професорсько-викладацький склад цих факультетiв та 30 вчителiв музики загальноосвітніх і музичних шкіл міста Кам'янець-Подiльського, смт. Вiнькiвцi та смт. Деражня Хмельницької областi загальною чисельністю 120 осiб. Такий вибiр респондентiв пояснювався прагненням охопити процесом дослiдження як ланку університетської підготовки фахiвцiв до здійснення мистецько-педагогiчної діяльності з естетичного виховання школярів засобами музично-театрального мистецтва, так i ланку практичної професійної роботи вчителiв музики у дослiджуванiй галузi.
Експеримент мiстив три етапи, в процесi яких розв'язувались такі завдання:
1/ Аналiз навчальних планів та програм педагогічних та музично-педагогічних факультетів ВНЗів зі спеціальності "Педагогіка i методика середньої освiти. Музика", практики викладання музично-фахових дисциплін, а також побажань студентiв і учителів щодо методичних коректив у викладаннi дисциплін.
2/ Визначення критерiїв та показників підготовки майбутніх учителiв музики до здійснення естетичного виховання школярiв засобами музично-театрального мистецтва, заснованих на вимогах щодо специфіки такого виду діяльності, а також на врахуванні чинних принципiв підготовки музично-педагогічних фахiвцiв.
3/ Визначення рiвнiв сформованості знань, умінь та навичок у студентiв педагогічних і музично-педагогiчних факультетiв в умовах сучасного стану підготовки майбутніх учителів музики до естетичного виховання школярiв засобами музично-театрального мистецтва.
Відповідно до поставлених завдань було розроблено хід констатуючого експерименту, що передбачав аналiз існуючих програм, навчальних планiв, анкетування, усне інтерв'ювання, виконання творчих завдань.
Внаслідок вивчення навчальних планів було визначено дисципліни, що об'єктивно можуть сприяти формуванню у майбутніх учителiв музики умінь та навичок у галузі керівництва естетичним вихованням школярiв засобами музично-театрального мистецтва. До таких предметiв належать: дисципліни музично-теоретичного циклу ("Методика музичного виховання", "Історія музики"), індивідуально-виконавськi дисципліни ("Диригування", "Вокал", "Основний музичний інструмент"), а також "Хоровий клас та практикум роботи з хором" та "Основи акторської майстерності". Нами було здійснено аналіз типових навчальних програм зазначених дисциплін, затверджених Міністерством освіти України, оскільки саме вони є уніфікованими та бралися за основу при розробці навчальних програм різними авторами у різних ВНЗ.
Під час розгляду навчальних програм цих дисциплін основна увага зверталася на вміст у них теоретичного та практичного матерiалу мистецько-педагогiчної та музично-театральної спрямованості, здатного сприяти повноцінній пiдготовцi студентiв до естетичного виховання школярiв засобами музично-театрального мистецтва.
Так, основним завданням курсу "Методика музичного виховання" є ознайомлення студентів з метою, завданнями та змiстом майбутньої діяльності вчителя музики у галузi виховання засобами музичного мистецтва, зокрема й такого його різновиду, як музичний театр, а також з методичним інструментарієм, здатним забезпечити його ефективний результат.
Цiнними для нашого дослідження є основнi положення педагогічної системи музичного виховання К.Орфа. Її вивчення є позитивним моментом з позиції досліджуваної проблематики, оскільки система пропагує тiсний взаємозв'язок елементарного музикування зі сценічною грою, знайомить iз методами активного музичного виховання та ставить їх у противагу пасивному сприйманню музики.
У роздiлі "Музична діяльність учнiв на уроцi музики" пропонується тема "Інсценізація пiснi", де студенти отримують доволi чіткі методичні вказівки стосовно здійснення механiзму "театралізації" образної тематики музичного твору.
Тема "Музично-ритмiчна діяльність" знайомить студентів з різноманітними музично-ритмiчними вправами, танцювальними рухами, хороводами тощо, що є також iстотним моментом у їх пiдготовцi до естетичного виховання школярiв засобами музично-театрального мистецтва в силу можливості потенційного використання цих елементiв художньої творчості у практиці шкільної музично-театральної діяльності.
Досить вагомим внеском у здійснення процесу підготовки студентiв до керівництва музично-сценiчною діяльністю школярiв є також вивчення інформативного матерiалу тем "Використання музичних ігор на уроцi музики" та "Використання міжпредметних зв'язкiв на уроцi музики". Майбутні учителі переконуються, що гра є важливим чинником розвитку творчої фантазії, її взаємозв'язку iз сюжетами казок, малюнками, рухами під музику, літературною творчістю. Специфіка використання міжпредметних зв'язкiв збагачує та інтенсифікує процеси мислення, вiдчуття, уявлення тощо. Вивчення такого матерiалу спричиняє глибоке усвідомлення студентами результативності використання мистецьких засобiв музичного театру у майбутнiй професiйнiй діяльності, а також уможливлює ознайомлення їх iз елементарними специфічними жанровими прийомами постановки музично-театрального твору.
Варто вiдзначити