розділ II). Також передбачається зміцнення співпраці військових формувань з Парламентом і посилення парламентського контролю, підвищення ролі цивільних осіб у прийнятті рішень у сфері безпеки (Ціль ІІ.А.2), боротьба з корупцією, відмиванням грошей і незаконною економічною діяльністю, в тому числі за безпосередньої діяльності правоохоронних органів (Ціль І.1.А.8).
Цільовий план Україна-НАТО на 2003 рік [12], розроблений у рамках Плану дій Україна-НАТО, мав за мету зміцнення цивільного контролю над Збройними Силами України та сферою безпеки в цілому (Ціль І.1.А.7). Підписання вказаного документу сприяло прийняттю Закону України "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави" [3], а також підготовці цивільних службовців для правоохоронних органів.
Цільовий план Україна-НАТО на 2004 рік [13] продовжив відпрацювання питань демократичного цивільного контролю над правоохоронними органами. Обсяг конкретних зобов'язань України за цим Планом розширився, порівняно з попереднім. Зокрема, було визначено зобов'язання щодо вдосконалення механізмів цивільного контролю у сфері діяльності правоохоронних органів (Ціль І.1.А.2).
Цільовий план Україна-НАТО на 2005 рік передбачав запровадження більш ефективного здійснення демократичного цивільного контролю над правоохоронними органами держави. В ньому зазначалася необхідність збільшення частки цивільних працівників у центральних органах виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями.
Цільовий план Україна-НАТО на 2006 рік визначив розроблення плану підготовки цивільних працівників, у тому числі шляхом їх навчання за кордоном.
Цивільний контроль за діяльністю міліції - це велика за обсягом проблема, проте у ній з кожним роком помітнішим стає прогрес, частково завдяки стимулу, яким для України, як і для багатьох країн, є підготовка до вступу в НАТО.
Узагальнення вказаних нормативно-правових актів робить можливим виокремлення головних законодавчо встановлених принципів діяльності правоохоронних органів, що разом із показниками ефективності виконання зазначеними органами їх функціональних обов'язків є водночас об'єктами, а стан їх дотримання - критеріями демократичного цивільного контролю.
Загальні положення Конституції та базових Законів України з питань демократичного цивільного контролю за діяльністю міліції та велика кількість спеціалізованих законів та інших нормативних актів передбачають побудову в Україні демократичного цивільного контролю над правоохоронними органами на основі універсальних демократичних принципів: верховенства права, поваги до прав людини і громадянина, демократичної підзвітності, прозорості, деполітизації і деідеологізації контролю.
Відповідно до Закону України "Про міліцію" [4] принцип відповідності діяльності принципам верховенства права та законності передбачено ст. 3 ("законність є одним з принципів, на яких має базуватися діяльність міліції"), ст. 5 ("міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності до закону; жодні виняткові обставини або вказівки посадових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції") та ст. 18 ("працівникам міліції забороняється займатись будь-якими видами підприємницької діяльності").
Принцип поваги до прав і свобод людини та громадянина відображено в ст. 2 ("до основних завдань міліції відносить забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод та законних інтересів") та ст. 5 ("міліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне ставлення, захищає права людини, незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань").
Принцип позапартійності та деполітизації передбачено ст. 3 ("забороняється у підрозділах міліції діяльність політичних партій, рухів та інших громадських об'єднань, що мають політичну мету; при виконанні службових обов'язків працівники міліції незалежні від впливу будь-яких політичних, громадських об'єднань") та ст. 18 ("працівники міліції не можуть бути членами політичних партій, рухів та інших громадських об'єднань, які мають політичну мету").
Принцип демократичної підзвітності відображається в ст. 25 ("контроль за діяльністю міліції здійснюють Кабінет Міністрів України і в межах своєї компетенції відповідні ради") та ст. 7 ("заступник міністра внутрішніх справ України - начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, начальники головних управлінь, управлінь МВС в областях, містах та начальники їх міських і районних відділів (управлінь) один раз на рік звітують перед відповідними радами про стан боротьби із злочинністю та охорони громадського порядку; керівник місцевої міліції у встановлені відповідною радою строки звітує перед нею про стан охорони громадського порядку та громадської безпеки на відповідній території").
Принцип прозорості діяльності передбачено ст. 3 ("діяльність міліції є гласною; вона інформує органи влади та управління, трудові колективи, громадські організації, населення та засоби масової інформації про свою діяльність, стан громадського порядку та заходи з його зміцнення; за погодженням з міліцією, засоби масової інформації можуть акредитувати своїх журналістів при її органах; не підлягають розголошенню відомості, що становлять державну або службову таємницю").
Необхідно зауважити, що цивільний контроль за діяльністю міліції має бути демократичним, тобто він повинен здійснюватися на основі Конституції органами, що були обрані за волевиявленням народу. Використовуючи словосполучення "демократичний цивільний контроль", необхідно мати на увазі, що, передусім, йдеться про політичне управління (керівництво) та контроль у правоохоронній сфері з боку демократичних, легітимних органів влади (Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, центральні т
- Київ+380960830922