Ви є тут

Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України: історія створення, становлення та розвитку

Автор: 
Чувікіна Наталія Валеріївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U002364
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ПЕРЕДІСТОРІЯ АКАДЕМІЧНОГО БОТАНІЧНОГО САДУ В КИЄВІ
2.1. Ботанічні сади як центри збереження біологічного різноманіття, інтродукції рослин, просвітницької діяльності
Потреба людства у збагаченні рослинних ресурсів, у впровадженні чужоземних рослин, у викладанні ботаніки й популяризації рослинного світу серед населення вже здавна покликала до життя спеціальні науково-дослідні та широко доступні для публіки заклади - ботанічні сади [27].
Більшість промислових культур помірної зони не є аборигенними. На протязі століть людство змінило первинні ареали тисяч видів рослин, і не останню роль в цьому відіграли ботанічні сади, найдавнішим завданням яких є створення живих колекцій рослин і показ різноманітності рослинного світу широким прошаркам населення [14].
Біологічні ресурси Землі є життєво-необхідними для економічного та соціального розвитку людства. Біологічне розмаїття є світовим надбанням величезної цінності для нинішнього та прийдешніх поколінь. Загрозливими темпами продовжується зникнення видів, викликане діяльністю людини.
Усвідомлення світовою громадськістю небезпеки подальшої втрати біорозмаїття та необхідність застосування дійових заходів щодо його збереження мали наслідком схвалення Конференцією ООН з довкілля та розвитку (Ріо-де-Жанейро, червень 1992) Конвенції про біологічне розмаїття, яка набула сили у грудні 1993 р. Україна брала активну участь у цій конференції. У 1994 р. Верховна Рада України ратифікувала Конвенцію, а в травні 1995 р. Конвенція вступила в дію на території України. Відповідно до цього, Україна поклала на себе серйозні зобов'язання щодо збереження біорозмаїття, яке становить абсолютну вартість не лише для українського народу, а й для Європи та всього світу. Разом з тим з'явилися нові унікальні можливості розв'язання національних екологічних проблем у відповідності з міжнародними вимогами та нормативами [64].
Найнеобхіднішим фактором існування людини є рослини, оскільки вони створюють потрібне для неї природне середовище і забезпечують усі суто біологічні та більшість технічних і соціальних потреб.
Інтродукція, якою традиційно займаються ботанічні сади і дендропарки - один з ефективних методів збереження біологічного розмаїття рослин. В окремих випадках вирощування рідкісних і зникаючих видів може бути єдиною можливістю їх врятування. Відомо близько десяти видів, що вже зникли в природі, але збереглися в колекціях ботанічних садів (Franklinia alatamaha, Sophora toromiro, Ginkgo biloba та ін.) [168]. Інтродукція, як процес введення широкого асортименту рослин в культуру, відіграє надзвичайно важливу роль в науковому і економічному розвитку суспільства, бо майже всі сільськогосподарські культури, на яких базується аграрний потенціал України, є інтродуцентами.
Ботанічні сади були піонерами по впровадженню в культуру чаю, цитрусових, винограду та багатьох декоративних, технічних, кормових і харчових рослин.
У колекціях ботанічних садів та дендропарків зібрано велику кількість видів рослин - цінний генофонд вихідного матеріалу для селекції, гібридизації, розмноження з метою збагачення асортименту декоративних, плодових, пряноароматичних, кормових рослин [165].
Популяційний генофонд природної флори можна зберегти лише в заповідних екосистемах шляхом природоохоронного ведення господарства. Ботанічні сади здійснюють помітну роботу в цьому напрямку.
Основним напрямком досліджень ботанічних садів у плані збереження видової різноманітності рослин є охорона рідкісних, зникаючих видів або тих, що знаходяться під загрозою зникнення, особливо реліктових ендемічних видів. Практично в усіх регіональних ботанічних садах створені ділянки "Рідкісні та зникаючі рослини". Дослідженнями вчених ботанічних садів доведено, що охорона рідкісних і зникаючих видів ex situ вдало доповнює заповідний режим. Руйнує природні популяції рослин переважно людина з її супермогутнім знаряддям виробництва, людина і повинна потурбуватись про те, щоб жоден вид рослин не зник на планеті - в цьому головне завдання ботанічних садів.
В останні роки ботанічні сади України беруть участь в виконанні Державної науково-технічної програми Комітету науки і технологій "Охорона рослинного і тваринного світу". Виконуються проекти по охороні видової різноманітності рослин з урахуванням охорони видів в заповідниках, заказниках, а також в ботанічних садах.
В Україні катастрофічно швидко зникають місцеві сорти культурних рослин. Проте раніше ніхто не займався їх виявленням і збереженням. Ботанічні сади беруть ці сорти на облік, створюють інформаційну базу даних про найцінніші зразки яблуні, груші, айви звичайної, кизилу, вишні, ірги, горобини [163]. Деякі з них мають певний інтерес для селекційної роботи вже зараз, інші - в майбутньому.
Головним завданням науково-дослідної роботи ботанічних садів і дендропарків України є біологічне збереження різноманітності рослин і, передусім, тих видів, які знаходяться під загрозою.
Ботанічні сади - це традиційні навчальні центри. Одним із їх завдань є поширення знань про рослинний світ і методи раціонального використання рослин. Унікальні колекції ботанічних садів служать не лише для проведення різнопланових науково-дослідних робіт, але мають величезні можливості для навчально-просвітницької та естетично-виховної роботи.
Величезна роль ботанічних садів і у формуванні екологічної свідомості населення. Вони організовують екскурсії, виставки, лекції, консультації. Особливо важлива робота з молоддю - школярами і студентами.
Більшість ботанічних садів світу проводить таку роботу. Подібними питаннями займається і НБС ім. М.М. Гришка НАН України.
Сучасні діти, які виросли в світі телевізійної реклами та комп'ютерних ігор, не завжди сприймають красу природи, рослини часто знають лише по підручниках, а більшість рослинних ароматів асоціюється у них лише з жуйкою. При перенасиченні шкільної програми термінами діти не завжди засвоюють їх, і часто не розуміють навіть