РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МІСЦЕ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Оцінку різних агротехнологій за показниками біологічної активності ґрунту проводили в лабораторії екології ґрунтових мікроорганізмів (яка акредитована на право проведення досліджень із гігієнічного нормування та регламентації потенційно небезпечних факторів біологічного походження, в т.ч. мікроорганізмів ІІІ-ІV груп патогенності) Інституту агроекології УААН упродовж 2004-2006 рр. Аналізувались зразки ґрунтів, відібраних у тривалих дослідах наукових установ системи УААН, що входили до складу Науково-методичного центру УААН "Агроекологія": чорнозему типового (Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла), темно-сірого опідзоленого (Рівненської державної сільськогосподарської дослідної станції) та дерново-середньопідзолистого ґрунту (Чернігівського інституту агропромислового виробництва), а також ґрунти природних екосистем - перелогів. Це дало можливість виявити зміни та оцінити стан ґрунтів за тривалої їх сільськогосподарської експлуатації у різних природно-кліматичних зонах України - Чернігівському Поліссі, Західному та Правобережному Лісостепу.
Передумовою для дослідження обраних ґрунтів є те, що саме вони за площами у структурі орних ґрунтів України займають провідну частку. А саме: на чорноземні ґрунти припадає близько 61 %, сірі лісові - 21 % та на дернові - понад 8 % [47]. За оцінкою Ради з вивчення продуктивних сил України НАНУ за агроекологічним потенціалом (здатністю ґрунтів виконувати функцію сільськогосподарських угідь, створюючи оптимальні умови для росту і розвитку сільськогосподарських рослин, а також підтримувати екологічну рівновагу в агроландшафтах і природному середовищі) чорнозем типовий відноситься до зони економічно доцільного використання земель і характеризується задовільним станом; темно-сірий опідзолений та дерново-середньопідзолистий характеризуються погіршеним станом, і відносяться до зони екологічно адаптивного використання земель [16], що потребує більш ретельного вивчення, з метою збереження, охорони природних ресурсів та розробки науково обґрунтованих заходів, спрямованих на підвищення родючості земель та їх екологічно раціонального використання.
2.1 Ґрунтові умови місць проведення досліджень
Стаціонарний дослід Миронівського Інституту пшениці УААН ім. В.М. Ремесла (Київська обл., с. Центральне) був закладений у 1929 році. Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем типовий малогумусний слабовилугований середньо-суглинкового гранулометричного складу. Зразки ґрунту відбирали під буряками цукровими зерно-бурякової сівозміни з наступним чергуванням культур: конюшина-озима пшениця-буряки цукрові-ячмінь із підсівом конюшини. Агротехніка вирощування культури загальноприйнята для даної зони. Агрохімічна характеристика ґрунтів подана в табл. 2.1.
Агротехніка вирощування буряків цукрових загальноприйнята для зони Лісостепу. Зразки ґрунту відбирали на глибину орного шару 0-20 см. Повторення досліду триразове. Розмір посівної ділянки - 90 м?, облікової - 50 м?, розміщення ділянок систематичне.
Тривалий дослід Рівненської ДСГДС УААН розташований у зоні Західного Лісостепу (Рівненська обл., с. Шубків), був закладений у 1965 році. Зразки ґрунту відбирали під буряками цукровими 4-х пільної зерно-бурякової сівозміни з наступним чергуванням культур: багаторічні трави-озима пшениця- буряки цукрові-ячмінь із підсівом багаторічних трав.
У зоні Полісся дослідження проводили в тривалому досліді Чернігівського інституту АПВ УААН (Чернігівська обл., с. Прогрес), який був закладений у 1983 році. Агрохімічна характеристика орного шару (0-20 см) досліджуваних ґрунтів наведена в табл. 2.1, схема варіантів досліджень - в табл. 2.2.
Таблиця 2.1
Агрохімічна характеристика ґрунтів стаціонарних дослідів [74-76]
УстановаТип ґрунту
стаціонар-ного дослідуПоказникигумус,
%рНсол.азот, що легко гідро-лізується обмін-ний калій рухомий фосфор мг/кг ґрунтуМиронівський Інститут пшениці ім. В.М. Ремесла УААНчорнозем типовий за Тюрі-нимза Корнфіл-домза Масло-вою за Труогом 4,26,1146,0111,0158,5Чернігівський Інститут АПВ УААНдерново-середньо-
підзо-
листий 1,04,974,2за Кірсановим68,0170,0Рівненська ДСГДС УААНтемно-сірий опідзоле-ний1,85,8117,087,5235,0
Таблиця 2.2
Схема варіантів удобрення у тривалих дослідах [74 - 76]
Тип ґрунтуАгроекосистема (варіанти системи удобрення)без добрив
(контроль)мінеральна,
кг д.р./гаорганічна, т/гаоргано-мінеральнаЧорнозем типовий-N60P90K9015 т/гаN60P90K90
+ 15 т/гаТемно-сірий опідзолений-N120P120K120-N120P120K120 + 40 т/гаДерново-середньопідзолистий-N120P60K9040 т/гаN120P60K90 + 40 т/га
Зразки ґрунту відбирали під картоплею 8-ми пільної зерно-картопляної сівозміни із наступним чергуванням культур: люпин-озима пшениця-кукурудза (силос)-ячмінь з підсівом конюшини-конюшина-озиме жито-картопля-овес. Площа посівної ділянки - 102 м?, облікової - 60 м?, ділянки розміщені рандомізовано. Повторення - 4-х разове.
2.2 Погодно-кліматичні умови
Клімат зон Західного та Правобережного Лісостепу, Чернігівського Полісся помірно-теплий, м'який з достатнім зволоженням.
Середньобагаторічна сума опадів у зоні Західного Лісостепу - 670-680 мм, Правобережного - дещо менша, близько 600 мм. У зоні Західного Лісостепу, яка характеризується недостатньою зволоженістю ґрунту, в 2004 р. випало в 1,2 рази менше опадів від середньобагаторічної їх кількості. Весняний період 2005-2006 рр. був достатньо вологим, на відміну від 2004 р. (у якому випало удвічі менше опадів), хоча температура ґрунту у квітні цього року була дещо вищою. Температура ґрунту за роками практично не відрізнялася: в період активного росту й розвитку буряків цукрових (червень-липень) становила близько 20 ?С, після збору врожаю (жовтень) - 8,8-9,5 ?С. Проте за інтенсивністю опадів в осінній період 2005 та 2006 рр. були посушливим, особливо 2004 р., кол