РОЗДІЛ 2. ВНУТРІШНЬОМОВНІ МЕХАНІЗМИ УТВОРЕННЯ ЛЕКСЕМ: ТАКСОНОМІЯ ЗАСОБІВ ДЕРИВАЦІЇ У ХАНМУННІЙ ЛЕКСИЦІ КОРЕЙСЬКОЇ МОВИ
2.1. Характеристика ханмунної лексики корейської мови зі структурно-типологічного боку
Питання структурно-типологічних особливостей ханмунного пласту лексики, яке ми маємо на меті розглянути у цьому підрозділі, належить до числа нерозв'язаних у сучасній кореїстиці. Китаїзми - це не просто лексика, що має генетичні зв'язки з китайською мовою, це ще й потужний ресурс для утворення термінології різноманітних галузей науки в корейській мові. До останнього часу проблемі вивчення китаїзмів приділялося недостатньо уваги як у корейській лінгвістичній традиції, так і у західному мовознавстві. Причина цього не в останню чергу криється у складності самого об'єкта дослідження. Утім, існують праці, дотичні до зазначеної проблематики або присвячені різним аспектам аналізу китаїзмів, що належать таким мовознавцям, як Лі Ік Соп, Сім Дже Гі, Ко Йонг Гин, Цой Ден Ху, І.Д.Скорбатюк [229; 230; 231; 223; 224; 203; 171; 144] тощо. Отже, ми маємо на меті розглянути китаїзми на наступних рівнях: 1) на лексичному - дати характеристику ханмунним словам; 2) на морфонологічному - описати звукову та складову структуру слова, дослідити співвідношення звука, складу і морфеми. На наш погляд, огляд цих рівнів буде достатнім для того, щоб висвітлити особливості ханмунного слова, зрозуміти природу китаїзмів, подати цілісну картину їхнього існування у корейській мові.
Лексичний склад корейської мови можна поділити на слова власне корейського походження (або автохтонну лексику), китаїзми (до яких ще застосовують терміни "ханмунна лексика" або "сино-корейська лексика") та іншомовні запозичення. Відсоткове співвідношення зазначених шарів лексики постійно змінюється. Так, згідно з дослідженнями мовознавця Кім Кванг Хе, проведеними на матеріалі "Великого словника корейської мови" 1961 р., на час виходу словника у світ воно становило відповідно 24,4%, 69,32% та 6,28%. На сьогодні відсоток китаїзмів у корейській мові становить, за деякими підрахунками, вже від 70% до 75% словникового складу мови [204, 106]. І це за умов, що статистика не враховує великої кількості ханмунних оказіоналізмів, що утворюються під час мовленнєвої діяльності носіїв мови і зазвичай не знаходять свого закріплення у лексикографічних джерелах. Постійне збільшення частки китаїзмів порівняно з іншими пластами лексики пояснюється її особливостями, які визначаються високим словотворчим потенціалом китайських (за своїм походженням) морфем. Згідно з дослідженнями корейського мовознавця Канг Шин Хана [202, 139-140], знання лише двох тисяч ієрогліфів дає можливість зрозуміти значення близько двадцяти тисяч ханмунних слів. Це відбувається завдяки тому, що більшість складних китаїзмів має прозору внутрішню форму. Окрім того, кількість сино-корейських слів у словнику збільшується за рахунок саме термінотворення, яке відбувається здебільшого на основі ханмунного лексичного матеріалу. Як влучно зазначив О.Холодович, основною причиною широкого застосування ханмунного лексичного матеріалу при карбуванні термінів є те, що ханмунний шар лексики відзначається точністю і стислістю форми, однозначністю та різноманіттям словотворчих типів, надзвичайно високою рухливістю і сполучуваністю лексичних елементів [167, 36]. Як бачимо, китаїзми становлять найширший пласт, і тенденція до зростання їхньої питомої ваги у корейському словнику зберігається.
Ханмунна лексика - результат багатовікової взаємодії корейської та китайської мов. Корея почала запозичувати китайську ідеографічну писемність десь на початку нашої ери, а разом з нею - і китайську лексику. Однак лексичне запозичення приходить у мову "не зовсім як повне, завершене, граматично оформлене слово, а тільки, так би мовити, як більш-менш "безформенний шматок" лексичного матеріалу, який отримує нову оформленість лише в системі і засобами іншої мови, мови-реципієнта" [146]. На ранніх етапах китайська лексика запозичувалася акцептно, тобто у такий спосіб, коли вона приходила до мови-реципієнта разом із граматичними та фонетичними особливостями мови-продуцента. Згодом китаїзми, що увійшли до словникового складу корейської мови, пристосувалися до норм мови-реципієнта [171, 7]. Така "кореїзація" китайської лексики призвела до того, що остання вже не сприймається носіями мови як запозичена. Адже такі слова, як ?? "лев", ?? "жирафа", ??? "тигр", незважаючи на те, що вони є китаїзмами, сприймаються носіями мови як автохтонна лексика.
За джерелом утворення (походження) китаїзми, що функціонують у корейській мові, можна класифікувати у наступний спосіб:
1) Китаїзми, що прийшли безпосередньо з китайської мови. Такі слова становлять значну частину ханмунного словника, але їхня кількість потребує уточнення. Втім, відомо, що ця категорія включає в себе однокомпонентні китаїзми, кількість яких, за деякими підрахунками, складає сто лексичних одиниць. Це такі загальновживані слова, як ?/? "гора", ?/? "книжка", ?/? "право, закон", ?/? "річка" тощо. На відміну від китайської, де ще й досі функціонує значна кількість однокомпонентних простих слів, кількість останніх у ханмунній лексиці обмежена, а китаїзми з огляду на їхній кількісний склад є переважно двокомпонентними. Решта однокомпонентних словотворчих елементів (моносилабів) мають статус кореневих морфем, які несуть у собі лексичне значення, і, сполучаючись із іншими кореневими морфемами, утворюють нові слова. На відміну від згаданих синтаксично вільних кореневих морфем (або однокомпонентних слів) такі елементи мають семантичні відповідники в автохтонній лексиці [220, 46-47]. До цієї ж категорії китаїзмів належать двокомпонентні слова, які не піддаються етимологізації, наприклад: ?? "лев", ?? "жирафа", ??? "тигр", ?? "жень-шень", ?? "гарбуз" тощо. Сюди ж входить частина загальновживаної лексики, історизмів та архаїзмів.
2) Китаїзми, що були утворені у корейській мові:
а) за словотворчими моделями китайської мови (зазвичай зрозумілі носіям
- Київ+380960830922