РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих
Проведено скрінінгове обстеження 194 жінок віком 44-54 років у періоді перименопаузи з ГХ та КС. Критерії відбору жінок у дослідження представлені у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Критерії відбору жінок у дослідження
Критерії включення
у дослідженняКритерії виключення з дослідження1. перименопаузальний період -фізіологічна перименопауза1. наявність ІХС, інфаркт міокарду та інсульт в анамнезі2. ГХ ІІ стадії без асоційованих клінічних станів2. органічні ураження клапанів серця3. КС середнього та важкого ступеню3. тяжкі порушення ритму та проводимості серця4. наявність епізодичних підйомів АТ на тлі проявів КС за даними офісних вимірів4. серцева недостатність III-IY ф.к.5. не приймали антигіпертензивні препарати5. виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки6. з неконтрольованою АГ на тлі антигіпертензивних препаратів без іАПФ6. хронічні захворювання органів дихання7. хронічні захворювання нирок8. гінекологічні захворювання9. симптоматичні артеріальні гіпертензії
Всі пацієнтки були обстежені гінекологом, мали інтактну матку та яєчники. Групи дослідження жінок з ГХ склали пацієнтки, переважно, які отримували антигіпертензивну терапію (бета-блокатори, діуретики, антагоністи кальцію тривалої дії, окрім іАПФ), але мали неконтрольовану АГ на тлі лікування, інші - взагалі не лікувалися.
За критеріями відбору у дослідження включено 116 пацієнток; 78 жінок виключено з дослідження за невідповідністю обраним критеріям за результатами обстеження. До І групи дослідження включено 61 хвору з ГХ II стадії і КС середнього та важкого ступеню, яких потім за програмою лікування було розподілено на І-А (30 жінок) і І-Б групу дослідження (31 жінка). Розподіл хворих у групи з різними варіантами лікування проводився методом простої рандомізації. У ІІ групу дослідження включено 20 хворих з ГХ II стадії з фізіологічним перебігом перименопаузи без проявів КС - 1-а контрольна група порівнняння щодо особливостей перебігу ГХ у сполученні з КС. У ІІІ групу дослідження включено 35 "нормотензивних" жінок з епізодичними підйомами АТ на тлі проявів КС середнього та важкого ступеню, які знаходилися на диспансерному обліку з діагнозом нейроциркуляторної дистонії за гіпертензивним типом. 20 практично здорових жінок з фізіологічним перебігом перименопаузи склали 2-гу контрольну групу порівняння щодо якості життя. Середній вік хворих І групи дослідження становив 48,6±2,2 років, ІІ - 49,4±2,4 років, ІІІ - 48,8±2,4 роки, контрольної - 49,3±1,7 років, тобто групи дослідження були відповідні за віком (рис.2.1., 2.2, 2.3.,2.4.).
Як видно з рис. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, більше половини пацієнток груп дослідження (відповідно 52,5% І, 65% ІІ, 57,1% ІІІ і 70% контрольної) знаходились у віковій категорії 49-52 роки, відповідно 47,5%, 35%, 42,9% і 30% жінок були віком від 44 до 48 років, що підтверджує статистичні дані про перименопаузальний вік жінок в Україні. Звертало увагу, що у групах дослідження з наявністю КС, кількість жінок віком молодше 48 років була вищою (47,5% у І групі і 42,9% - у ІІІ), ніж у групах без проявів КС (35% жінок в ІІ групі, 30% - в контрольній).
У всіх пацієнток І та ІІ груп дослідження за результатами клінічних і параклінічних досліджень було діагностовано ГХ II стадії за ознаками ураження органів-мішеней, відповідно до Рекомендацій УТК з АГ 2004р. та наказу №436 Міністерства охорони здоров'я України від 03.07.2006р. [131,132]. "Нормотензивні" жінки ІІІ групи, у яких відмічали епізодичні підйоми АТ на тлі КС середнього та важкого ступеню, знаходились на диспансерному обліку з діагнозом нейроциркуляторної дистонії за гіпертензивним типом відповідно критеріям В.І. Маколкіна і С.А. Аббакумова [196] та наказу №436 МОЗ України [132].
За даними анамнезу хвороби виявлено, що тривалість ГХ у обстежених хворих І групи дослідження становила 15,8±3,8 років, ІІ групи - 14,1±3,3 років. Пацієнтки ІІІ групи відмічали епізоди підвищення АТ протягом 2,1±0,8 років. Детальний аналіз тривалості ГХ у обстежених жінок представлений на рис.2.5, 2.6.
Як видно на рис.2.5, 2.6, у 31,1% жінок І та 40% ІІ груп тривалість ГХ була 10-15 років, у 47,4 % пацієнток І та 35% ІІ груп тривалість ГХ була 15-20 років. Тривалість хвороби до 10 років зареєстрована у 14,8% і 20% жінок І та ІІ груп, а більше 20 років - у 6,7% хворих І групи і у 5% пацієнток ІІ групи. Згідно з анамнестичними даними, постійно отримували антигіпертензивне лікування лише 37,7% пацієнток І групи і 35% - ІІ групи дослідження, епізодично вживали антигіпертензивні засоби відповідно 42,6% і 40% пацієнток цих груп, близько третини жінок приймали тільки симптоматичну терапію (анальгетики, спазмолітики, та ін.) - 19,7% у І та 25% - у ІІ групах. Всі пацієнтки знаходились у перименопаузі, тобто мали прояви перших клімактеричних симптомів, коливання менструального циклу, або відсутність менструацій протягом 2-11 місяців. Діагноз КС та періоду перименопаузи у обстежених хворих був встановлений на підставі загальноприйнятих критеріїв [16,37].
Детальний аналіз тривалості перименопаузи у пацієнток у групах дослідження представлений на рис. 2.7.
Як видно на рис.2.7, пременопаузу діагностували у 13 жінок (21,3%) у І групі, у 5 жінок (25%) в ІІ групі дослідження і 10 пацієнток (28,6%) у ІІІ групі; ранню постменопаузу (3-11 місяців) - відповідно у 48 (78,7%) жінок І групи, у 15 (75%) жінок ІІ групи, у 25 (71,4%) хворих ІІІ групи дослідження.
Тривалість КС у групах дослідження складала: у І - 1,05±0,63 років, у ІІІ - 1,2±0,6 років.
З анамнезу хвороби пацієнток ІІІ групи дослідження було встановлено, що періодичні підйоми АТ у більшості випадків (68,6%) передували появі типових ознак КС, у 22,8% вони співпадали із початком КС, а у 8,6% їх почали відмічати пізніше, аніж перші прояви КС.
При вивч