РОЗДІЛ 2
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСТУПНОСТІ ЗМІСТУ ОСВІТИ У ДОПРОФЕСІЙНІЙ І
ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ В УМОВАХ КОМПЛЕКСУ
“ЛІЦЕЙ – ПЕДУНІВЕРСИТЕТ”
Здійснивши аналіз філософської, психологічної, педагогічної та спеціальної
літератури з проблеми дослідження, а також передового педагогічного
вітчизняного і зарубіжного досвіду, у результаті теоретичного і практичного
вивчення проблеми, визначивши основні досягнення і суперечності з даного
питання, об’єктивні методологічні, історичні, дидактичні та психологічні
передумови, що свідчать про ефективність упровадження наступності в
навчально-виховний процес, нами виділено низку суперечностей, що виникають у
процесі допрофесійної і професійної підготовки майбутніх учителів математики.
Це суперечності між:
зростаючими вимогами педагогічної освіти до професійної діяльності вчителів та
реальною практикою їхньої професійної підготовки;
рівнем зростання обсягу інформації в зв’язку зі змінами в галузі техніки,
виробництва, освіти, комунікацій та реальними можливостями засвоєння цих знань
учнями та студентами;
новими вимогами до математичної підготовки учителів математики в сучасних
соціально-економічних умовах і традиційним змістом навчання;
необхідністю забезпечення неперервного цілісного процесу математичної
підготовки в комплексі “ліцей – ПВНЗ” і дискретністю ступеневої системи
освіти;
актуальністю забезпечення наступності вивчення математичних дисциплін у ліцеях
і педуніверситетах і невизначеністю педагогічних умов її здійснення;
об’єктивною необхідністю раціонального, скоординованого вибору методів і
засобів діагностики, контролю й оцінювання знань, умінь і навичок учнів і
студентів в умовах комплексу “ліцей – педуніверситет” і реальним станом
розв’язання цієї проблеми.
Для того щоб сучасний учитель математики міг дати учням якісні знання з
математики, сприяти розвитку їхнього логічного мислення, наукового передбачення
і прогнозування, формувати в учнів нове економічне мислення, сприяти їхній
адаптації в самостійному житті, необхідно, перш за все, самому вчителю одержати
відповідну фахову підготовку. В професійній діяльності майбутнього вчителя
математики виключно важливе значення має його математична підготовка, оскільки
вміле навчання математики виступає могутнім чинником розвитку пізнавальних сил
і елементів творчості учнів і студентів.
Потребує вирішення проблема технології реалізації наступності в методах,
дидактичних прийомах, організаційних формах навчання в процесі розв’язування
завдань виховання, навчання і розвитку в системі ліцей-ВНЗ.
Необхідність розв’язання зазначених вище суперечностей дозволила виокремити та
сформулювати найсуттєвіші, на наш погляд, педагогічні умови забезпечення
наступності змісту освіти у допрофесійній і професійній підготовці майбутніх
учителів математики в умовах комплексу “ліцей – педагогічний університет”, а
саме:
узгодженість змісту навчального матеріалу з математичних дисциплін у
допрофесійній і професійній підготовці майбутніх учителів;
раціональний вибір і координація методик навчання математичних дисциплін у
ліцеях і педагогічних університетах;
використання сучасних інформаційних технологій навчання;
скоординованість методів і засобів діагностики, контролю та оцінювання знань,
умінь і навичок учнів ліцеїв та студентів математичних спеціальностей
педагогічних університетів.
Указані педагогічні умови нами враховані під час розробки моделі, а детальне їх
обґрунтування і організаційно-методичний контекст їх втілення наведено у
наступних підрозділах цього розділу.
2.1. Дидактична модель наступності допрофесійної і професійної підготовки
майбутніх учителів математики в умовах комплексу “ліцей-педагогічний
університет”
Моделювання в дидактиці використовується для оптимізації навчального матеріалу.
Моделями навчання називають абстраговане відображення педагогічних
закономірностей за допомогою їх опису мовою логіко-математичної символіки.
Модель дозволяє класифікувати поняття, знайти нові закони та теорії,
інтерпретувати отримані дані, розв’язати кількісні проблеми, перевірити
гіпотезу інноваційних технологій навчання [150, с. 79-82].
Поняття “модель” має багато змістовних значень: “матеріальний або умовно
уявлений об’єкт, який у процесі дослідження замінює об’єкт-оригінал так, що
його безпосереднє вивчення надає нових знань про об’єкт-оригінал” [44, с. 63].
“Штучно створений зразок у вигляді схеми, фізичних конструкцій, знакових форм
або формул, який подібно до досліджуваного об’єкта (або явища) відображає і
відтворює в простішому вигляді структуру, властивості, взаємозв’язки і
відношення між елементами цього об’єкта” [45, с. 22]. Умовно або практично
створена структура, яка відтворює частину дійсності в спрощеній і наочній
формі: “конкретний образ об’єкта, що вивчається, в якому відображаються реальні
і очікувані властивості, будова і т.д.” [170, с. 16]. “Педагогічна модель це
штучно створений зразок, спеціальна знаково-символічна форма для відображення і
відтворення в простішому вигляді структури багатофакторного явища,
безпосередній розгляд якої надає нові знання про об’єкт вивчення” [137, с. 52].
“Під моделлю потрібно розуміти об’єкт, який відповідає іншому об’єкту
(оригіналу), замінює його при пізнанні і надає про нього або про його частини
інформацію. Моделі зазвичай бувають у вигляді рисунків, креслень, схем,
таблиць, символів або описується у вигляді тексту” [131, с. 126].
Розробляючи модель, ми акцентували увагу на тому, що вона має відображати
психолого-педагогічні і методичні засади
- Київ+380960830922