РОЗДІЛ 2
УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Ґрунтово-кліматичні умови
Дослідження проведено в агроценозі білоголової капусти на поливних землях дослідного господарства "Мерефа" і в лабораторії захисту рослин Інституту овочівництва і баштанництва УААН у 1993 - 2005 рр.
Дослідне господарство розташоване в 20 км на південь від м. Харків, у північно-східній частині Лісостепу України. Клімат - помірно-континентальний. Температура повітря в січні становить у середньому -4 - -6?С. Абсолютний мінімум температури сягає -41?С. Сніжний покрив тримається близько 70 діб. У зимовий період спостерігаються відлиги. Сума активних температур (понад +10?С) коливається від 2400 до 3000?С, період вегетації триває 115 - 170 діб [49].
Середньорічна кількість опадів коливається від 500 до 520 мм.
На ділянці, де проведено досліди, чорнозем є типовим середньо-міцним малогумусним, вилуженим, легкосуглинковим. Потужність гумусного шару однорідно-темного забарвлення становить 34 - 54 см, у тому числі перехідний шар 95 - 105 см. У шарі ґрунту 0 - 10 см вміст гумусу становить 4,2 - 4,8 %.
Ґрунт має помірну забезпеченість рухомих форм фосфору, азоту і калію.
Погодні умови вегетаційних періодів у роки проведення досліджень відрізнялися (Додаток А).
У 1993 році весна була холодною і затяжною. У першій і другій декадах квітня середньодобова температура повітря становила відповідно - 7,4 і 5,2?С і була нижчою від середньої багаторічної на 0,5 і 4,0?С. Сума опадів за цей період становила 223 мм, у третій декаді їх узагалі не було, а за середніми багаторічними даними за місяць випало 34,6 мм.
Перша декада травня була сухою і прохолодною. Посів капусти провели 4 травня, для сприяння отриманню дружних сходів у кінці декади провели полив. Погодні умови червня і липня характеризувалися помірною температурою і відносно рівномірним розподілом опадів у межах середньої багаторічної норми, що сприяло росту й розвитку рослин. Серпень був теплим і в першій декаді сухим, що викликало необхідність поливу. Унаслідок недостачі тепла розвиток окремих стадій комах проходив із запізненням на 2 - 3 тижні порівняно з багаторічними термінами.
З другої декади серпня і протягом вересня йшли дощі, що стримувало наростання чисельності капустяної попелиці. Збирання врожаю проведено у звичайні для зони строки - жовтні.
Вегетаційний період 1994 року характеризувався помірно-теплою, дощовою погодою в перші два місяці після посіву капусти і жаркою - в липні-вересні. Помірно-тепла погода і наявність опадів сприяли інтенсивному приросту вегетативної маси рослин капусти і нормальному утворенню головки. Так, за вегетаційний період випало 235 мм опадів, що було нижче від багаторічної норми - 334,4 мм. Для підтримання оптимальної вологості ґрунту в цей період було проведено 4 поливи, які сприяли росту й розвитку рослин.
1995 рік характеризувався сухою і прохолодною погодою на початку вегетаційного періоду і помірно теплою й вологою - в кінці .
Метеорологічні умови року були не дуже сприятливими для росту й формування урожаю капусти, кількість опадів у червні-липні була на 7,1 - 22,4 мм нижчою порівняно з середніми багаторічними показниками, що сприяло масовому розвитку хрестоцвітих блішок, капустяного й ріпного біланів, капустяної молі.
Вегетаційний період 1996 року характеризувався підвищеною температурою у квітні-травні, порівняно з багаторічними показниками - на 1,2 - 4,4?С.
Опади випадали рівномірно, для отримання урожаю капусти досить було проведення трьох поливів.
Весна 1997 року була ранньою й теплою. Середньодобова температура повітря була на рівні середньої багаторічної. Опадів випало 94,8 мм (при нормі 34,6 мм). Перші дві декади травня були сухими і теплими. З третьої декади травня і до кінця липня періодично йшли дощі, які часто мали затяжний характер, що заважало проведенню агротехнічних заходів щодо догляду за посівами. Помірна температура й висока вологість сприяли росту й розвитку рослин, а також розмноженню шкідників.
Літо 1998 року було жарким і помірно дощовим. За вегетаційний період випало лише 236 мм опадів (норма 334,4 мм), зокрема в червні - 12,5 мм, що набагато нижче за норму. Дефіцит вологи у ґрунті й висока температура повітря затримували розвиток рослин, але сприяли розвитку капустяної молі, капустяної попелиці.
Липень був вологим і жарким. Дощі у першій і третій декадах носили зливовий характер. За місяць випало 93,0 мм опадів (норма - 63 мм). Серпень і вересень були теплими й сухими, що викликало необхідність проведення поливу для сприяння росту й розвитку рослин.
У 1999 році за вегетаційний період випало 320,3 мм опадів при середній багаторічній нормі за цей період 334,4 мм. Розподілялися опади за місяцями украй нерівномірно. Травень був вологим і порівняно прохолодним. Дощі у другій декаді травня мали зливовий характер, і опадів випало у 2,3 разу більше від середньої багаторічної норми. Ущільнення ґрунту негативно позначилося на рості й розвитку рослин капусти в перший період. У червні і липні було тепло, іноді жарко, кількість опадів була незначною. Лише у третій декаді липня пройшли рясні дощі - 121,3 мм. Середньодобова температура за ці місяці становила 23 - 25?С. Така тепла погода до другої декади серпня сприяла масовому розвитку хрестоцвітих блішок, ріпного білана, капустяної попелиці.
Помірна температура, відсутність опадів у вересні і першій декаді жовтня сприяли більшій, порівняно з попередніми роками, чисельності шкідників, що пішли на зимівлю (лялечки капустяної совки, зимуючі яйця капустяної попелиці на кореневищах хрестоцвітих бур'янів, капусти).
2000 рік характеризувався помірно теплим і вологим вегетаційним періодом. Метеорологічні умови року були сприятливими для росту й формування урожаю капусти, а також для розвитку хрестоцвітих блішок, капустяного і ріпного біланів, капустяної молі.
У 2001 році середньодобова температура у квітні на 1,1?С перевищува