РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика матеріалу дослідження
Дослідження РС проводилось в таких напрямках:
1. Ретроспективний аналіз РС за архівними матеріалами судово-медичної служби України (325 супровідних записок до ф. № 42). За 18 років (1987-2004 рр.) в Україні проведено 729.995 розтинів з приводу ненасильної раптової смерті, з них 521.520 осіб померло від хвороб системи кровообігу. При обробці матеріалу враховувались демографічна ситуація, географічне положення, ступінь індустріалізації, рівень забруднення атмосферного повітря в областях як основних чинників впливу на смертність населення України від хвороб системи кровообігу.
2. Проведено статистичний аналіз даних всіх протоколів розтину осіб, які раптово померли внаслідок ХСК, ГКН, інфаркту міокарда (ІМ), АКМП у м. Львові та Львівській області за 19 років (1984-2002 рр.). Визначали їх питому вагу та щорічну середню кількість випадків РС для порівняння цих показників за три періоди (1984-1986 рр. - 1-й період; 1997-1999рр. - 2-й період; 2000-2002 рр. - 3-й період) залежно від віку, статі та професії померлих. Означені періоди були обрані нами через те, що судово-медична документація за ці роки містила найбільш повну інформацію про вік, стать і професії померлих. Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою стандартних пакетів Microsoft Excel. Їх вірогідність при значенні показника р<0,05 визначали за допомогою критерія Ст'юдента. У сукупності об'єм матеріалу складав 3252 випадки.
3. Особисто проведено детальне гістологічне дослідження КА в 126 випадках РС осіб молодого віку (від 25 до 44 років) за три роки (2000-2002). Причиною смерті цих осіб була ГКН чи ГІХС. Вивчали: а) ступінь звуження просвіту коронарних судин; б) патогістологічні зміни в стінці артерій; в) структуру бляшок; г) наявність крововиливів; д) характер запальної інфільтрації оболонок стінки; е) наявність тромбів у просвіті артерії.
4. Для вивчення морфологічної картини змін у серцевому м'язі та судинах при АКМП досліджено 700 аутопсій (Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи (ЛОБСМЕ), 1991-2000 рр.). З метою визначення диференційно-діагностичного значення клініко-морфологічних ознак АКМП вивчено такі групи ознак: а) клінічні (катамнестичні); б) секційні (макроскопічні); в) патогістологічні (мікроскопічні).
5. Для виявлення можливих етіологічних чинників при РС в осіб молодого віку було особисто опрацьовано 76 спостережень (ЛОБСМЕ, 2003-2004 рр.). При вибірці матеріалу обмежувались тільки віком осіб (до 44 р.) та давністю настання смерті (не більше двох діб). Причиною смерті у цих випадках були: атеросклеротична хвороба серця (АХС) - 11 випадків; АКМП - 15; гостре отруєння етиловим алкоголем - 9; інші хвороби - 17; травми, небезпечні для життя в момент заподіяння, без ознак ХСК - 24 (контрольна група). У кожному спостереженні визначали ставлення особи до куріння, професію, стаж роботи в шкідливих умовах, вживання алкоголю, скарги на "здоров'я" за життя зі слів родичів, місце смерті, ступінь алкогольного сп'яніння, морфологічні зміни КА і серця. Вміст похідних етилового алкоголю в крові та сечі виявляли методом газової хроматографії. Ступінь сп'яніння встановлювали за орієнтованою шкалою функціональної оцінки різних концентрацій алкоголю в крові. Проводили гістологічне дослідження КА зазначених вище випадків, макроскопічну оцінку маси серця, товщини лівого і правого шлуночків серця.
Забір і обробку матеріалу проводили за вибраною схемою [92, 138] (рис. 2.1.). Вирізали блоки зі стандартних ділянок КА і міокарда нефіксованого серця. Блоки заливали в парафін. Зрізи з парафінових блоків фарбували гематоксиліном, еозином, способом Гейденгайна, за Массоном, резорцин-фуксином за Вейгертом, фукселіном за Хартом, за Маллорі і Оранжевим-Червоним-Голубим (в модифікації Д.Д. Зербіно, Л.Л. Лукасевич, 1983), альціановим синім на мукополісахариди [177].
вигляд спереду вигляд ззаду
Рис. 2.1 Судини серця:
1 - цибулина аорти (bulbus aortaе);
2 - пазухи аорти (sinus aortaе);
3 - права вінцева артерія (a. coronaria dextra) (ділянка забору);
3а - передсердно-шлуночкові гілки (rami atrioventruculares);
4 - гілка артеріального конуса (ramus coni arteriosi);
5 - гілка синусно-передсердного вузла (ramus nodi sinu-atrialis);
5а - передсерді гілки (rami atriales);
6 - права крайова гілка (ramus marginalis dexter);
7 - проміжна передсердна гілка (ramus atrialis intermedium);
8 - задня міжшлуночкова гілка (ramus interventricularis posterior);
9 - перегородкові між шлуночкові гілки (rami interventricularis septales);
10 - гілка передсердно-шлуночкового вузла (ramus nodi atrioventricularis);
11 - права задньобічна гілка (ramus posterolateralis dexter);
12 - ліва вінцева артерія (arteria coronaria sinistra) (ділянка забору);
13 - передня міжшлуночкова гілка (ramus interventricularis anterior);
14 - гілка артеріального конуса (ramus coni arteriosi);
15 - бічна гілка (ramus lateralis);
16 - міжшлункові перегородкові гілки (rami interventriculares septales);
17 - гілка, що огинає (ramus circulumflexus);
18 - анастоматична присередня гілка (ramus atrialis anastomoticus);
18а - передсердно-шлункові гілки (rami atrioventriculares);
19 - ліва крайова гілка (ramus maginalis sinister);
20 - проміжна передсердна гілка (ramus atrialis intermedius);
21 - задня гілка лівого шлуночка (ramus posterior venticuli sinistri);
22 - гілка синусно-передсердного вузла (ramus nodi sinu-atrialis).
Розтин трупів був проведений у морзі ЛОБСМЕ. Причина смерті визначалась на підставі даних зовнішнього і внутрішнього вивчення органів і тканин, даних хімічного і гістологічного досліджень.
2.2. Методи дослідження
Для вирішення поставлених за