РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Бібліографічний та бібліометричний метод
Інформаційний пошук був проведений з використанням сучасних бібліографічних баз даних, в тому числі електронних (Medline, HINARI, Ovid, EMBASE, Encarta Medica). Інформаційні запроси формувалися із використанням основних операндів булевої логіки (AND, OR, XOR, XNOR) за нижчепойменованими ключовими словами: "вода питна", "мінералізація", "здоров'я населення", "жорсткість", "кальцій", "магній", "калій", "натрій", "фтор", "мікроелементи", "оцінка ризику" ("potable water", "mineralization", "community health", "hardness", "calcium", "magnesium", "potassium", "sodium", "fluorine", "tracer elements", "risk assessment" (англ.); eau potable, minйralisation, santй public, cruditй, calcium, magnйsium, potassium, sodium, fluor, microйlйments, estimation d'un risque (франц.); GenuЯwasser, Mineralisierung, Gesundneit, Kalzium, Magnesium, Kalium, Natrium, Fluor, Spurenelemente, Risikobeurteilung (нім.)).
Для підвищення рівня релевантності та пертинентності інформаційного пошуку використовували MESH (Medical Subject Headings) тезаурус за бібліографічними групами: Drinking, Fresh Water та Risk Assessment. Для поліпшення процесу цитування та виключення посилань, що не відповідали стратегії при роботі з іншомовними інформаційними джерелами пошуку використовувалося спеціалізоване програмне забезпечення End Note 7.0.
Глибина пошуку була прийнята за 5 років. Бібліометричний аналіз проводився для виявлення сучасних тенденцій у розвитку проблеми вивчення впливу сольового складу питних вод на здоров'я населення. Відобрані джерела сортувалися за бібліографічними групами, країною та роком публікації.
2.2 Методи хімічного аналізу питних води.
Відбирання, консервація, зберігання та транспортування проб питної води проводилося відповідно до вимог ГОСТ 4979-49 та ГОСТ 24481-80. Визначалися такі показники сольового складу: загальна мінералізація, загальна жорсткість, загальна лужність, вміст натрію, калію, кальцію, магнію, сульфатів, хлоридів, заліза, кобальта, нікеля, міді, цинку, фтору, хрому, нітратів, свинцю. Визначення більшої частини мінеральних речовин проводили методами об'ємного та колориметричного аналізу, визначення вмісту свинцю - методом атомносорбційного аналізу у сертифікованій лабораторії обласної санітарно-епідеміологічної служби.
Протягом всього часу досліджень було виконано аналіз 2630 проб питної води з усіх районів Одеської області, з них 1980 - з джерел децентралізованого водопостачання.
Після одержання результатів за декількома показниками розраховували інтегральні індекси якості питної води, що дорівнювали сумам відношень фактичних концентрацій окремих сольових компонент до ГДК цих компонент. Критерієм якості води при використанні інтегрального індексу було виконання умов рівняння:
(ф-ла 2.1)
де: Сфi; і ГДКi - фактична концентрація у воді та ГДК для i-го компонента
Відповідно до вимог ГОСТу 2874-82 сума відношень наведених концентрацій розраховувалася тільки для хімічних сполук з однаковими лімітуючими показниками шкідливості: органолептичним та санітарно-токсикологічним. Одержані результати підлягали ранжіюванню та статистичному аналізу.
2.3 Оцінка надходження основних ессенціальних мінеральних речовин з питною водою
Роль водного фактора за основними ессенціальними мінеральними речовинами визначали шляхом розрахунку загальної макро- та мікроелементної цінності раціонів, та оцінки середньодобового надходження мінеральних речовин з питною водою. При цьому обсяг споживання питної води приймався на рівні 3 л на добу.
Оцінку фактичного харчування населення проводили розрахунковим методом [147]. Дані про якісний склад добових раціонів збирали методом анкетування за тиждень.
Мікронутрієнтний склад кожного продукту, згідно меню-розкладки розраховували за пропорцією, користуючись таблицями хімічного складу харчових продуктів [148]. Кількість ессенціальних мінеральних речовин, яка надходила в організм за рахунок водного фактора визначали у процентному форматі, за формулою:
(ф-ла. 2.2)
де а - добове надходження мінеральної речовини з питною водою
b - добове надходження мінеральної речовини з продуктами харчування
2.4 Дослідження здоров'я населення
Захворюваність населення вивчалася за матеріалами статистичної звітності обласного інформаційного центру управління охорони здоров'я за період 1994-2005 рр.. Смертність за окремими нозоформами в районах Одеської області оцінювалася за матеріалами демографічного відділу обласного управління статистики за період 1994-2005 рр. (форма С-8).
Додатково проводився аналіз первинної медичної документації (ф. 31/о, ф. 28) в лікувально-профілактичних закладах, що обслуговували населення, обраних для поглибленого аналізу захворюваності селищ. При оцінці екстенсивних та інтенсивних показників використовували ранжіювання за окремими районами та населеними пунктами. При цьому визначали середній сумарний ранг за окремими показниками, використовуючи формулу:
, де ki - відповідний ранг за і-м показником (ф-ла 2.3)
Епідеміологічний метод застосовувався для вивчення закономірностей виникнення та поширення неінфекційної патології серед населення в залежності від сольового складу питних вод. Для виключення впливу інших значущих факторів населення міст та селищ обраних для поглибленого дослідження підлягало попередній стратифікації за віком, професійними анамнезом, стилем життя, анамнезом перенесених захворювань.
Фізичний розвиток дітей та підлітків оцінювали на підставі визначення антропометричних (довжина та маса тіла, обвід грудної клітки) та фізіометричних показників (життєва ємність легень) з їх подальшою оцінкою за шкалами регресії [146]. Загальна кількість обстежених дітей у віці 12-14 років склала 240 осіб.
Оцінку біологічного віку дорослих проводили розрахунковим методом за Войтенко В.П [149].