РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРЕДМЕТІВ ГУМАНІТАРНОГО ЦИКЛУ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ВНЗ. 110
2.1. Діагностика стану сформованості громадянської
компетентності майбутніх учителів. 111
2.2. Зміст і реалізація педагогічної технології з формування громадянської компетентності майбутніх учителів-гуманітаріїв. 136
2.3. Результати дослідно-експериментальної роботи. 159
Висновки до другого розділу 175
ВИСНОВКИ 178
БІБЛІОГРАФІЯ 184
ДОДАТКИ 204
ВСТУП
Включення України у загальносвітові політичні, соціально-економічні і культурні процеси, залучення її до європейської інтеграції, зокрема в освіті, визначають питання громадянського виховання важливим аспектом державної освітньої політики, а також педагогічної теорії і практики.
Розбудова в сучасній Україні правової, демократичної, соціально-орієнтованої держави та створення громадянського суспільства органічно пов'язані з удосконаленням системи громадянської освіти, із формуванням у молоді високих громадянських якостей, демократичної культури, умінь по-новому підходити до вирішення питань політики, економіки, до визначення свого місця і міри відповідальності в сучасному суспільстві. Тому одним із основних принципів державної політики в галузі освіти в Законах України "Про освіту" та "Про вищу освіту" визначено виховання громадянськості й любові до Вітчизни як важливих якостей майбутніх громадян. У "Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності" необхідність розбудови в Україні системи громадянської освіти зумовлюється потребою розвитку "державотворчих процесів на засадах гуманізму, демократії, соціальної справедливості, що мають забезпечити всім громадянам рівні стартові можливості для розвитку й застосування їхніх потенційних здібностей, досягнення суб'єктивно привабливих, і, водночас, соціально значущих цілей як умови реалізації найголовнішої соціально-психологічної потреби особистості - потреби в самовизначенні і самоствердженні"[131, 6].
Оскільки мета громадянської освіти передбачає формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, що має культурологічні засади і є фундаментальною духовно-моральною якістю, світоглядною й психологічною характеристикою особистості [131], учитель як суб'єкт і організатор процесу громадянського виховання повинен володіти відповідним рівнем громадянської компетентності, що визначає його громадянську зрілість і професійну готовність.
Як свідчать результати наукових досліджень Л. Буєвої, С. Іконнікової, Т. Мироненко, Р. Хмелюк та ін., лише громадянсько зрілий учитель спроможний сформувати особистість, у якій би органічно поєднувалися "високі моральні чесноти, громадянська зрілість, патріотизм, професійна компетентність, самоактивність, творчі начала, почуття обов'язку й відповідальності перед суспільством, Батьківщиною"[284, 1]. Ефективне громадянське виховання можливе лише за умов спеціальної професійної підготовки вчителів, їхньої соціокультурної та професійної компетентності, здатності як організувати виховний вплив на учня соціальних інституцій, так і реалізувати в навчально-виховному процесі педагогічні технології формування в дітей громадянської самосвідомості, активізації їхньої соціальної активності.
Педагогічний досвід засвідчує, що реалізація системи громадянського виховання не може здійснюватися лише засобами одного предмета чи навчального курсу. Тому "весь освітній процес у закладах освіти має бути насичений різними аспектами громадянського виховання, однак особлива роль тут належить предметам соціально-гуманітарного циклу, а саме: історії, географії, природознавству, суспільствознавству, літературі, як українській, так і світовій" [131, 7].
Оскільки процес громадянського виховання особистості здебільшого зумовлюється як виховною роботою, так і змістовими характеристиками предметів гуманітарного циклу, особливого значення набуває професійна підготовка майбутніх учителів цих навчальних дисциплін до організації громадянської освіти, що передбачає сформованість у них громадянської компетентності. У державних документах, зокрема постанові Кабінету Міністрів України № 1719 від 13 грудня 2006 р. визначено, що до гуманітарних наук належить філософія, історія і філологія[ 88 ]. Тому під майбутніми вчителями предметів гуманітарного циклу ми розуміємо насамперед майбутніх учителів історії, української та зарубіжної літератури, української та іноземної мови.
Вивчення й узагальнення результатів наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених, а також особливостей організації громадянської освіти та процесу формування громадянської компетентності в майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу (далі - майбутніх учителів ПГЦ) дозволяють виокремити ряд суперечностей які потребують розв'язання на рівні теорії й практики та в сукупності визначають актуальність нашого дослідження:
- між сучасними суспільними та професійними вимогами до рівня громадянської компетентності майбутніх вчителів гуманітарних дисциплін та рівнем сформованості цієї якості у випускників педагогічних ВНЗ;
- між потребами в науковому обґрунтуванні змісту і сутності громадянської компетентності майбутнього вчителя предметів гуманітарного циклу та сучасним рівнем наукових знань у цій царині;
- між реальним та бажаним рівнем наукового та навчально-методичного забезпечення процесу