РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЕВРИСТИЧНОЇ БЕСІДИ ЗА ПЕВНИХ УМОВ ЇЇ ПРОВЕДЕННЯ
2.1. Загальні питання організації та проведення експериментальної роботи
Основним методом перевірки висунутої гіпотези і дослідження ефективності запропонованої моделі організації евристичної бесіди на уроках був обраний психолого-педагогічний експеримент, який проводився в умовах звичайного нав-чального процесу в середніх школах м. Рівного протягом 2001 - 2006 років. Про-грама експериментальної роботи містила три етапи: пілотний (I), констатуючий (II) та формуючий (III).
Пілотний експеримент проводився протягом 2001 року за допомогою розроблених нами опитувальників із закритою формою відповідей. Його метою було: з'ясувати рівень обізнаності вчителів та учнів з евристичної бесіди; виявити думки вчителів про дидактичні можливості евристичної бесіди; визначити уявлення вчителів про умови проведення бесід, які найбільше сприяють розвиткові школяра як суб'єкта учіння та діалогічної взаємодії. На даному етапі експериментальної роботи брали участь 638 школярів та 294 вчителів ЗОШ № 5, 7, 13, 15, "Центр надії" м. Рівного.
Контингент вчителів ми поділили на три умовні групи:
І. Вчителі спеціальних предметів природничого циклу, в реалізації змісту яких передбачено використання евристичних бесід в ході лабораторних занять та лабораторних практикумів (група СП) (вибіркова сукупність - 94 особи).
ІІ. Вчителі предметів гуманітарного циклу (ГЦ) (вибіркова сукупність - 113 осіб).
ІІІ. Вчителі інших дисциплін за програмою середньої школи (ІД) (вибіркова сукупність - 87 осіб).
Бесіди, інтерв'ю та анкетування вчителів (див. Додатки Б, Б.1, Б.2, Б.3, Б.4, Б.5, Б.6) було спрямовано на з'ясування трьох важливих, на нашу думку, моментів: рівня обізнаності з евристичними формами навчальної діяльності, зокрема з евристичними бесідами; думки про дидактичні можливості евристичних форм роботи в процесі навчання школярів різних вікових груп; ставлення різних груп вчителів до евристичних бесід. Отримані дані представлені в таблиці Б.1 додатку Б в узагальненому вигляді.
Як свідчать наведені дані, обізнаність усіх груп вчителів шкіл з технологією проведення евристичної бесіди не є достатньою: майже дві третини вчителів гума-нітарного циклу та третина педагогів природничого циклу відчувають складнощі у визначенні її суті та змісту, розуміють їх звужено. Але, як це не парадоксально, саме вчителі природничого циклу мають більший досвід використання евристичних бесід, ніж вчителі предметів гуманітарного циклу. Вдалося з'ясувати ще одне протиріччя: незважаючи на те, що 31,83% вчителів гуманітарних дисциплін використовували евристичні бесіди в своїй роботі, розуміння ними сутності цих форм в 75% випадків невірне, а 91,8% вчителів вказаної групи відчули недостатність знань з методики їх застосування. Взагалі, переважна більшість вчителів усіх виділених нами умовних груп оцінює свої знання з теорії та методики застосування евристичних форм роботи як недостатні. Це, зрозуміло, є серйозною перепоною для використання евристичної бесіди в навчальному процесі.
Отримані нами дані також свідчать, що в цілому емпірично побудована вчителями середніх шкіл ієрархія дидактичних можливостей евристичної бесіди як форми навчальної діяльності школярів на перші місця в більшості висуває можливості підвищення ефективності процесу засвоєння знань, активізацію пізнавальної діяльності. Серед різних варіантів ставлення вчителів середніх шкіл до евристичної бесіди ми чітко простежуємо переважаюче позитивне ставлення, що в більшості випадків поєднується з усвідомленням недостатньої обізнаності з методи-кою організації навчальної роботи школярів за такої форми роботи. При цьому, одна третина вчителів, що мають певний досвід організації евристичних бесід, відзначають їх високу ефективність в реалізації цілей та завдань своїх навчальних дисциплін. 95,7% вчителів іноземної мови та 92,1% - світової літератури - зазначи-ли на недостатньому рівні використання евристичних форм роботи на цих уроках та висловили побажання щодо проходження ознайомлюваного та активного навчання по впровадженню евристичної бесіди в старших класах сучасної школи. Це побажання співпадає з нашими концептуальними уявленнями щодо організації навчання із використанням евристичної бесіди на уроках в старших класах. Зокрема, сформульовані нами принципи організації евристичної бесіди передбачають, що процес проведення бесіди - відкритий, безкінечний, він може мати продовження через будь-які проміжки часу, протікати в іншому просторі і за інших умов. Тому саме евристичні бесіди будуть сприяти прилученню школярів до загальнолюдських діалогів, які відбуваються в світовій культурі. Ми вважаємо, що лінгвокраїнознав-чий матеріал, який використовується в старших класах на заняттях іноземної мови, та художні твори зарубіжної літератури створюють найбільші можливості для озна-йомлення учнів із здобутками світової культури. Діалоги, що розпочалися в процесі евристичної бесіди на уроках іноземної мови та світової літератури, будуть мати своє продовження і після закінчення школярами школи, допоможуть старшокласникам включитися у Великий Діалог націй, народностей, культур, в Діалог людства.
Вивчення практики застосування евристичних форм роботи було б далеко не повним, якби ми не звернули увагу на іншу, велику за кількістю групу учасників бесіди - учнів. Саме на них спрямована дія евристичних бесід і саме вони є одночасно і об'єктами, і суб'єктами її впливу. Позиція суб'єкту впливу і обумовлює цінність вивчення досвіду участі школяра в евристичній бесіді, характер ставлення до неї. Опитуванням було охоплено 638 школярів м. Рівного старшого шкільного віку, які мали на цей час досвід участі в евристичних бесідах. Анкета містила блоки оцінки дидактичних можливостей до евристичних бесід та ставлення до них.
В ході опитування школярі назвали ряд предметів, у викладанні яких мала місце евристична бесіда. До цього переліку було включено українську
- Київ+380960830922