РОЗДІЛ 2
Психологічні особливості впливу егоцентризму на розуміння навчального матеріалу учнями молодших класів
2.1. Принципи організації психологічного експерименту
Експериментальне дослідження особливостей взаємозв'язку егоцентризму особистості та розуміння в процесі текстової діяльності здійснювалося впродовж 2000-2004 рр. й містило в собі декілька етапів.
На першому діагностичному етапі (2000-01 рр.) основним завданням було виявлення суттєвих причин академічної неуспішності молодших школярів, визначення специфіки труднощів, пов'язаних із навчальною діяльністю. За допомогою розроблених індивідуальних карток особливостей розвитку фіксувалися результати спостереження, діагностики впродовж усього експерименту. Отже? головним завданням зазначеного етапу було з'ясування причин шкільної дезадаптації, надання психокорекційної та психоконсультативної допомоги учням, педагогам та батькам.
На другому етапі (2001-2002 рр.) реалізовувалася основна стратегія експериментального дослідження - розкриття механізму й перебігу розуміння навчального матеріалу, а також особливостей впливу егоцентризму на об'єктивність осягнення інформації в процесі текстової діяльності.
При використанні спеціально організованих засобів навчання визначалися причини труднощів, пов'язаних із розумінням текстової інформації, встановлювалися взаємозв'язки успішності засвоєння із особистісними властивостями молодшого школяра. Дослідження специфіки процесу розуміння здійснювалася за методом лонгітюдного аналізу й методу поперечних зрізів. Отримані експериментальні дані піддавалися статистичній обробці й психологічному аналізу.
На цьому етапі була розроблена цільова програма дослідження процесу розуміння навчального матеріалу учнями молодших класів, ролі егоцентризму у осягненні й тлумаченні текстової інформації. Зазначена програма містить спеціально розроблені задля вирішення завдань експерименту навчальні завдання. Тобто, учні розв'язували задачі, здійснювали самостійний пошук відповіді або обирали необхідну відповідь з декількох запропонованих, якщо цього вимагали умови, а також користувалися підказкою або уникали цього. Під час виконання завдань учням дозволялося й пропонувалося звертатися до чернеток з метою виконання обчислень, при необхідності малювати схеми. Такі записи надали можливість дослідити процес розуміння та його особливості в процесі розв'язання задач.
На основі одержаних даних визначалися напрямки діяльності й специфіка психологічної допомоги педагогам для підвищення рівня розуміння учнями навчального матеріалу і навчально-виховного процесу в цілому.
Завданням третього (заключного) етапу (2002-2003 рр.) експериментального дослідження було визначення особливостей працездатності, темпу діяльності, тривожності, успішності, а також впливу егоцентризму на прояв зазначених властивостей у молодших школярів в процесі розуміння тексту. Окрім цього, нами було розроблено низку рекомендацій, що увійшли у програму профілактики та корекції егоцентризму в процесі розуміння, інтерпретації тексту молодшими школярами.
Дослідження проводилося на базі ЗОШ № 1, № 4 і № 5 м. Умань. У ньому брали участь 100 учні 3-х класів (47 хлопчиків, 53 дівчинки).
Дослідження складалося з етапів, спрямованих на:
1) розкриття механізмів і перебігу розуміння навчального матеріалу;
2) визначення особливостей егоцентризму молодших школярів і його зв'язку з процесом розуміння тексту.
Традиційно розуміння розглядається як аналітико-синтетична діяльність, що спрямовується на розкриття суттєвого у предметах і явищах. Окрім цього, основними процедурами розуміння виступають розчленування розгорнутого мовленнєвого потоку на значущі одиниці й складання цілісної структури, виявлення смислу. Механізм, що забезпечує цей процес, - внутрішнє мовлення.
Імовірно, проблема розуміння тексту, його підтексту, сенсу, мотиву становить одну з найцікавіших й важливіших у психологічній герменевтиці та психології загалом.
Розуміння як пізнавальний процес і невід'ємна сторона процесу пізнання, на відміну від тлумачення суті цього процесу з боку деяких зарубіжних психологів як акту конструювання світу за допомогою апріорних форм свідомості, спрямовується на розкриття реально існуючих явищ об'єктивної дійсності у істотних зв'язках, на розкриття яких (умов і причин породження) і спрямовується розуміння. Як пізнавальний процес, процес розуміння відбувається за допомогою спеціальних розумових дій (зіставлення, порівнювання, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення), а відтак і не може розглядатися в якості самостійного, відірваного від мислення процесу, оскільки і є за своєю суттю процес мислення. Як активний, продуктивний і цілеспрямований процес розуміння зумовлюється з одного боку об'єктивним змістом того, що підлягає розумінню, з іншого - суб'єктивними чинниками, до яких належать, зокрема, мета, потреба, прагнення особистості до істини, пізнавальні інтереси, спрямування особистості до віднайдення істини, від її переконань, поглядів тощо. Такий пошук, підкреслює Г.С. Костюк, не може здійснюватися поза різноманітними переживаннями (почуттями) особистості (задоволення, незадоволення, упевненість, сумнів, досади, несподіваності), які не просто супроводжують процес розуміння, а й складають його невід'ємну складову, момент рушійної сили останнього.
Особистісною передумовою успішності розуміння є, за Г.С.Костюком, насамперед, життєвий досвід особистості, її індивідуальні риси (самостійність, критичність, гострота і швидкість мислення, наполегливість, сміливість, дерзання, віра у свої сили, почуття нового, вільність від лінощів, косності і рутини, вимогливість до свого розуміння тощо), усвідомлення особистістю свого власного мислення як передумова самоконтролю. В контексті розв'язання задач даного дослідження особливий інтерес становить положення вченого про роль у процесі розуміння чуттєвих образів, уявлення, яке, у свою чергу, в разі адекватного розуміння того чи іншого явища (ситуації), перетвор
- Київ+380960830922