РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Робота виконана в лабораторії ветеринарної гігієни та санітарії молока (дозвіл на роботу із збудниками ІІ-IV груп патогенності від 9.07.03 р.) Тернопільської дослідної станції Інституту ветеринарної медицини УААН (атестат акредитації № РX-158/03, чинний до 4 вересня 2006 р) та господарствах Тернопільської області в період з 2003 до 2006 рр.
Основним завданням досліджень було встановити норматив титру БГКП у свіжонадоєному молоці, як одного із показників його безпеки та удосконалити існуючі засоби їх контролю. Визначити рівень санітарної показовості титру БГКП для оцінки ефективності санобробки доїльних апаратів, молочного посуду і охолодження молока. Розробити нові препарати для профілактики та лікування сухості, тріщин та ран шкіри дійок вимені корів з метою підвищення якості та безпеки молока.
Комплексна робота складалася з: вивчення поширення БГКП в середовищі тваринницьких приміщень, визначення основних джерел надходження бактерій групи кишкових паличок у молоко в процесі його одержання та первинної обробки; удосконалення умов його зберігання; розробки препарату для санації шкіри дійок вимені корів з метою усунення обсіменіння молока її мікрофлорою, зокрема умовно-патогенною, та профілактики маститу.
Схема проведених досліджень за темою дисертації наведена на рис. 2.1.
Як видно зі схеми, робота складалася з основних трьох блоків досліджень. Перший блок охоплював комплекс досліджень на наявність бактерій групи кишкових паличок у таких об'єктах: асептично надоєне молоко здорових і хворих на мастит корів, шкіра дійок вимені корів, доїльне обладнання та молочний посуд різного санітарного стану, об'єкти середовища корівника, корми, повітря, вода.
Рис. 2.1. Схема проведених досліджень за темою дисертації
Результати виконання програми першого блоку дали можливість визначити основні джерела надходження БГКП у молоко в процесі його одержання та первинної обробки.
Розробка схем ідентифікації, лабораторних методів і засобів дослідження БГКП - це зміст другого блоку.
Третій блок - удосконалення системи санітарно-гігієнічних заходів для виробництва молока гарантованої безпеки. Цей блок охоплює вивчення динаміки надходження БГКП у молоко в процесі його одержання, визначення нормативу титру БГКП у збірному свіжонадоєному молоці, і можливість сформулювати заходи щодо одержання безпечного молока.
Зоогігієнічні методи. Проби кормів (сіно, сінаж, зелена маса різнотрав'я) та підстилки (солома) відбирали в кількості 5-10 г у стерильні поліетиленові пакети. У лабораторії їх подрібнювали і робили наважки в кількості 1 г, які поміщали в стерильну колбу з 10 см3 ізотонічного розчину натрію хлориду. Протягом 30 хв вміст колби струшували, після чого висівали на живильні середовища.
Вміст прямої кишки корів у кількості 0,5 г за допомогою стерильної трубки, прикріпленої до шприца, ємністю 10 см3, відбирали в стерильні пробірки, які містили по 5 см3 фосфатно-буферного розчину з рН - 7,4-7,6. Із зависі готували ряд серійних десятикратних розведень. Здійснювали висіви всіх розведень по 0,1 см3 на агар Ендо та по 1 см3 у МПА для визначення кількості мікроорганізмів.
Вода на молочних фермах, які були обстежені, подавалася централізовано з артезіанських свердловин. Централізована система постачання води включала в себе: джерело води (артезіанська свердловина), насосну станцію, водонапірну башту та водопровідну мережу. Було досліджено 5 молочних ферм. Проби відбирали з кранів у молочних блоках у стерильні колби через 10 хв стікання води. Мікробіологічне дослідження проводили відповідно до загальноприйнятих вимог [43, 148].
Дослідження мікроклімату приміщення проводили згідно із загальноприйнятими методами [9]. Вологість у приміщенні корівника визначали за допомогою аспіраційного психрометра Асмана, швидкість руху повітря - за допомогою кулькового кататермометра. Дослідження мікрофлори повітря проводили за методом В.Ф. Матусевича (седиментаційний метод) [9]. Відбір проб повітря проводили в різних точках корівника, розставляючи відкриті на 5 хв бактеріологічні чашки з середовищем Ендо та МПА з 5 % крові великої рогатої худоби. Інкубацію проводили при 30 0С протягом 24 год. Дослідження проводили під час доїння корів у приміщеннях протягом року. Вміст аміаку в повітрі корівника визначали за допомогою універсального газоаналізатора УГ-2 та індикаторних трубок для визначення аміаку, через які пропускали 200 см3 повітря протягом 120 с. Вміст вуглекислого газу в повітрі визначали за методом Прохорова [9].
Мікробіологічні методи. Відбір проб молока, секрету з молочної залози при маститах, змиви зі шкіри вимені корів, з молочного обладнання і посуду, з об'єктів корівника, доставку їх у лабораторію проводили згідно з існуючими методичними рекомендаціями [140, 141, 142], мікробіологічний аналіз проводили, керуючись ГОСТом 9225-84 [48].
Відбір проб молока, змивів з молочного посуду і доїльних апаратів, проводили згідно з загальноприйнятими вимогами [191]. Дослідження корів на наявність маститу проводили за методичними рекомендаціями [140].
З проб молока, змивів готували ряд серійних десятикратних розведень згідно з ДСТУ IDF 122С:2003 [71]. Як розчинник для розведень використовували пептонно-сольовий розчин. Кількість мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів визначали згідно з ГОСТом 10444.15-94 [46] та ДСТУ IDF 100В:2003 [70]. По 0,1 см3 кожного з розведень висівали на середовище Ендо, для визначення кількості грам-негативних паличок, зокрема БГКП, та середовище МПА з 5 % крові великої рогатої худоби, з якого виділяли ізольовані колонії за принципом "усе підряд" в кількості 30-35 з однієї проби та проводили їх мікроскопію. Кокові форми бактерій досліджували на здатність продукувати каталазу з метою ідентифікації до родів. Негативна