Ви є тут

Організаційно-адаптивне управління навчально-виховним процесом у загальноосвітніх школах-інтернатах.

Автор: 
Токарук Людмила Степанівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U003571
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ
ОРГАНІЗАЦІЙНО-АДАПТИВНОГО УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИМ ПРОЦЕСОМ У
ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКОЛАХ-ІНТЕРНАТАХ
2.1. Критерії сформованості професійної компетентності керівників
загальноосвітніх шкіл-інтернатів до організаційно-адаптивного управління
навчально-виховним процесом
На сучасному етапі розвитку системи освіти в контексті реалізації
організаційно-адаптивного управління загальноосвітніми школами-інтернатами,
важливо приділяти увагу не тільки змінам змісту, форм і методів управління
школою, а й визначати шляхи підготовки її керівників до роботи в нових умовах.
Для визначення умов удосконалення підготовки керівників до
організаційно-адаптивного управління навчально-виховним процесом у
загальноосвітніх школах-інтернатах необхідно було здійснити педагогічний
експеримент готовності управлінців щодо означеного виду діяльності. Критерії
визначались у процесі експериментальної роботи, а саме констатувального
експерименту.
Експериментальним дослідженням було охоплено 418 працівників шкіл-інтернатів
(директори, заступники з навчальної та виховної роботи, психологи, юристи,
соціальні педагоги, педагоги-організатори, вчителі загальноосвітніх предметів)
міст Києва, Івано-Франківська, Надвірної, Снятина, Верховини, 217 вихованців
загальноосвітніх шкіл-інтернатів та 27 студентів факультету соціології та
психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
(спеціальність 8.000009 “Управління навчальним закладом”).
Програма констатувального експерименту включала три взаємопов’язані етапи і
була спрямована на реалізацію поставленої мети: визначення педагогічних умов
забезпечення організаційно-адаптивного управління загальноосвітніми
школами-інтернатами.
Перший етап – визначення рівня готовності випускників шкіл-інтернатів до
самостійного життя. Вивчалися уявлення вихованців про перспективи власного
життя, а також проблеми, що їх непокоїли напередодні закінчення школи. У ході
проведення першого етапу констатувального експерименту застосовувалась методика
соціологічного аналізу результатів інтерв’ювання вихованців шкіл-інтернатів, що
використовувалася авторами проекту “Трансформація державної системи інститутів
піклування про дитину в Україні” (див. Таблицю 2.1).
Таблиця 2.1.
Основні проблеми, що непокоять вихованців шкіл-інтернатів напередодні
закінчення інтернатного закладу
Відкриті запитання
Кількість згадувань
N=217
Початок нового життя
(морально не готові)
62
28
Самостійність (“Страх перед самостійнісю”, “з малих років звикли жити на всьому
готовому”)
41
19
Страх не вступити до інституту, подальше навчання
28
13
Вихід з інтернату (“там про тебе піклувалися”)
19
Спілкування з новими людьми
21
10
Де буду жити
32
15
Як буду жити одна
Розлука з друзями, однокласниками
Нема до кого звернутися по допомогу
11
Пошук роботи
25
11
Складання випускних іспитів
Де взяти гроші на прожиття
Чи виправдаються мої сподівання
Вихід на свободу
Армія
До якого навчального закладу вступити
Стаю дорослим – багато відповідлальності
17
Відмова від відповіді
0,5
Отримані результати анкетуання нашого дослідження та дослідження авторів
проекту є схожими і підтверджують низьку готовність випускників шкіл-інтернатів
до самостійного життя.
Другий етап – визначення якісного стану організаційно-адаптивного управління
навчально – виховним процесом у закладах інтернатного типу.
Третій етап – визначення критеріїв сформованості професійної компетентності
керівників загальноосвітніх шкіл-інтернатів до організаційно-адаптивного
управління навчально-виховним процесом.
На другому етапі констатувального експерименту вирішувалися такі завдання:
з’ясувати, чи розуміють управлінці важливість підготовки вихованців
школи-інтернату до самостійного життя;
виявити, чи орієнтуються управлінці в базових концепціях, якими повинні
володіти вихованці;
визначити, чи на практиці керівники закладів інтернатного типу застосовують
організацію навчально-виховного процесу спрямування на адаптацію вихованців до
реальних життєвих ситуацій.
Тому зазначимо, що реалізація наведених вище завдань констатувального
експерименту передбачала активне залучення управлінців до елементів
експериментально-дослідної роботи (спостереження, анкетування, моделювання).
На третьому етапі експерименту здійснювалася діагностика рівнів готовності
управлінців до організаційно-адаптивного управління навчально-виховним
процесом. На цьому етапі ставилися завдання-визначити критерії, показники та
рівні сформованості професійної компетентності керівників загальноосвітніх
шкіл-інтернатів до організаційно-адаптивного управління навчально-виховним
процесом.
З метою реалізації завдань другого етапу констатувального експерименту
проводилося інтерв’ювання та анкетування директорів, заступників з навчальної
та виховної роботи, психологів, юристів, соціальних педагогів,
педагогів-організаторів, учителів загальноосвітніх предметів, вихованців
загальноосвітніх шкіл-інтернатів, студентів факультету соціології та психології
Київського національного університету імені Тараса Шевченка (спеціальність
8.000009 “Управління навчальним закладом”).
Опитування проходило в письмовій формі за розробленими нами анкетами, що
охоплювали всі чотири критерії та п’ятий, спеціально розроблений для студентів
факультету соціології та психології, майбутніх керівників навчальних закладів
(див. Додаток З, И, К, Л, М).
Аналіз результатів анкетування директорів, заступників з навчальної та виховної
роботи, психологів,