РОЗДІЛ 2
МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ТА МЕТОД РОЗРАХУНКУ ОКУПНОСТІ ОСНОВНИХ ВИДІВ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ ПОСЛУГ
2.1. Структура та потреби абонентського середовища
Для визначення залежності витрат на надання телекомунікаційних послуг та їх окупності умовно розподілимо абонентське середовище на декілька груп [103, 104].
До першої групи віднесемо абонентів житлових районів, до другої - абонентів, що є юридичними особами з кількістю телефонів до 15-ти. Це невеликі фірми, малі підприємства тощо. До третьої групи віднесемо абонентів - юридичні особи, що мають кількість телефонів більше 15-ти. Це середні та великі підприємства, фінансові установи, навчальні заклади тощо [104].
Визначимо перелік телекомунікаційних потреб кожної із зазначених абонентських груп [102 - 105].
Потреби першої групи:
а) телефонний зв'язок;
б) доступ до мережі Internet (комутований);
в) "місцевий Ethernet";
г) інші потреби.
Потреби другої групи [66, 75]:
а) телефонний зв'язок (пряме підключення, або за допомогою використання міні-АТС, здійснюється через аналогові або цифрові лінії ISDN BRI);
б) доступ до мережі Internet (виділена лінія);
в) інші потреби.
Потреби третьої групи [110 - 112]:
а) телефонний зв'язок (як правило, використовуючи відомчу АТС та ISDN РRI);
б) виділений швидкісний Internet (Real IP);
в) цифрові канали для виділених підрозділів та партнерів;
г) радіозв'язок малого радіусу дії типу DECT;
д) інші потреби.
Варто мати на увазі також, що телекомунікаційний попит абонентів будь-якої із зазначених груп відрізняється в залежності від величини та ступеня ділової активності населеного пункту в загальному [104, 105].
Розглянемо технологію та методику надання послуг абонентам [102, 103].
Для прикладу візьмемо один з мікрорайонів у м. Хмельницькому - житловий масив "Озерна". У цьому районі наявна АТС - квазіелектронна АТС типу "Квант". Проведені маркетингові дослідження визначили головну потребу абонентів, що вже мають телефони - якісний Інтернет по комутованому доступу. Можливими шляхами реалізації даного попиту є [101]:
1) заміна АТС на цифрову з наступною реалізацією комутованого доступу за швидкісними протоколами;
2) модернізація даної АТС із заміною механічної комутації на цифрову (у випадку механічних АТС типу АТС ДКС чи АТСКУ) або заміною керуючого комплексу, реалізація тонового набору та модернізація АК (у випадку квазіелектронних систем);
3) організація широкополосного доступу на базі технології xDSL шляхом дообладнання даної АТС концентраторами доступу (у цьому випадку якість комутації не впливатиме на швидкість доступу до Internet, так як відгалуження цифрового потоку здійснюється до комутаційного обладнання) [75].
Виходячи з коротких характеристик, викладених вище, можна зробити висновок, що співвідношення аналогових та цифрових закінчень, або так звана структура абонентської ємності станції, залежатиме від багатьох факторів, притаманних "абонентському середовищу". Тобто, чим точніше ми зможемо врахувати тяготіння того, чи іншого абонента до того, чи іншого виду послуг, тим точніше буде вибрана конфігурація станції, тим менші будуть фінансові втрати оператора за непродуктивного обладнання, і тим більші будуть прибутки оператора при максимальному задоволенні вимог споживачів.
Для визначення структури "абонентського середовища" необхідні такі дані [102, 103]:
- співвідношення юридичних та фізичних осіб;
- тип юридичної особи (приватний підприємець, мале підприємство, підприємство з розподіленою структурою, сфера діяльності юридичної особи тощо);
- "соціальний зріз" абонентів - фізичних осіб;
- тип АТС, в зоні якої знаходиться дане середовище абонентів, і де вже надаються послуги зв'язку;
- кількість користувачів Інтернету, розподіл за типом підключення: комутований доступ, виділена лінія, супутниковий Інтернет у випадку непочаткової телефонізації;
- наявність чи відсутність транспортного середовища передачі даних.
Інші фактори, на думку автора, впливають на кінцевий результат прийняття рішення несуттєво.
Врахування вищезгаданих факторів при визначенні типу, ємності та конфігурації комутаційного обладнання є визначальним в сучасних умовах розвитку телекомунікаційної структури тієї, чи іншої територіальної одиниці або держави в цілому [113, 114].
На прикладі це виглядає так, що змонтована цифрова АТС з цифровими абонентськими закінченнями ISDN BRI абсолютно незатребувана буде у спальному районі міста, в той час як у діловому районі з великою кількістю підприємств та офісів попит на даний вид послуг досить значний, або неврахування фактору потреби в послузі DSL при проектуванні мережі може призвести до додаткових витрат у майбутньому при задоволенні попиту абонентів [103].
В останні роки ситуація на ринку Internet-послуг дещо змінилася. Зокрема, якщо раніше ознакою якісного Internet була достатня кількість ліній, то на сьогодні вирішальне значення для абонентів має співвідношення ціни послуги до швидкості прийому інформації. Стрімкий розвиток технології ADSL та її модернізованих варіантів (ADSL2 та ADSL2+) спонукав багатьох операторів телефонного зв'язку (власників телефонних ліній - базису ADSL) до провайдерської діяльності, створивши потужну конкуренцію традиційним провайдерам Internet [104].
Технологія "домового езернету" передбачає різноманітні сервіси користувачів даної мережі : фільмотека, різноманітні аудіо та відеопрограми пізнавального, навчального та розважального плану, нові комп'ютерні ігри, можливість зв'язку, проведення ігор та обмін інформацією всередині мережі, швидкісний Internet тощо [77, 104].
Одним з найпоширеніших варіантів технічного вирішення організації даної послуги - підведення волоконно-оптичних ліній зв'язку ВОЛЗ [115] до будинків, де розташовується конвертор для переходу на 100 Мб розподільчу мережу, виконану кабелем типу "вита пара" [103].
Через комутатор відбувається та