Розділ II Закону України "Про судоустрій України") [81]. Основні положення цієї глави нормативно деталізовані в інших розділах закону про судоустрій України та в поточному законодавстві.
Зокрема, Закон визначає основними засадами організації системи судів загальної юрисдикції в Україні принципи територіальності та спеціалізації. Ці принципи знайшли своє об'єктивне відображення в системі судів загальної юрисдикції. Відповідно до частини 2 ст. 18 Закону України "Про судоустрій України", її складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди; 3) вищі спеціалізовані суди; 4) Верховний Суд України [81].
Згідно зі ст. 81 Конституції Чеської Республіки судова влада здійснюється незалежними судами [205, с.12]. Так, правосуддя в Чехії здійснюють два види судів: Конституційний Суд та інші суди (надалі умовно називатимемо їх Загальний суд). Більш детально цей поділ виявляється у законодавчому регулюванні, яке встановлює певні особливості у правовому статусі Конституційного та Загального суду, а також суддів цих судів.
Згідно зі ст. 91 Конституції в Чехії визначена така система загального суду: Верховний суд, Верховний адміністративний суд, вищі суди, крайові суди та окружні суди [205, с.13]. Хоч Конституцією прямо не закріплюється спеціалізація Загального суду, але його систему можна умовно поділити на два різновиди юрисдикції (судочинства): загальну та адміністративну [141].
Основним завданням судів загальної юрисдикції в Чеській Республіці є: 1) забезпечення встановленим законом способом охорони права та законних інтересів; 2) вирішення питання про наявність вини у вчиненні злочину та накладення покарання за його вчинення [205, с.13]. Для виконання цих завдань суди загальної юрисдикції Чеської Республіки здійснюють такі форми судочинства: цивільне судочинство, в якому вирішуються спори між фізичними, юридичними особами, а також державою щодо прав, свобод і обов'язків, які випливають із цивільно-правових, трудових, сімейних та господарських відносин. У рамках цивільного судочинства здійснюється розгляд цивільних, господарських, трудових, сімейних та інших справ [166]; кримінальне судочинство, яким забезпечується охорона суспільства через вирішення справ щодо винуватості особи у вчиненні злочину і встановлені міри покарання за вчинення злочину [183; 164].
Попри диференціацію системи судів загальної юрисдикції, для них властивий і процес інтеграції, що визначається принципом єдності системи судів загальної юрисдикції. Так, П.Карпечкін визначає, що реалізація цього принципу забезпечується єдиними засадами організації та діяльності судів; єдиним статусом суддів; обов'язковістю для всіх судів правил судочинства, визначених законом; забезпеченням Верховним Судом України однакового застосування законів судами загальної юрисдикції; обов'язковістю виконання на території України судових рішень; єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів; фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України; вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського самоврядування [35, с.123-124]. Поряд з цим, він зауважує, що єдність судової системи також забезпечується шляхом аналізу та узагальнення судової практики (уніфікацією судової практики), єдністю функцій судів загальної юрисдикції, наявністю єдиної системи забезпечення судів загальної юрисдикції, єдиними гарантіями судів і суддів, єдиною юридичною відповідальністю всіх суддів судів загальної юрисдикції.
В основу побудови системи судів загальної юрисдикції як України, так і Чеської Республіки покладено принцип їхньої спеціалізації.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про судоустрій України", у системі судів загальної юрисдикції утворюються загальні та спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій усіх рівнів [81]. В Україні діють дві системи спеціалізованих судових установ. До них відносяться система господарського та адміністративного суду.
На відміну від української моделі в Чеській Республіці діє лише одна система спеціалізованого судочинства. Це адміністративний суд. Суди адміністративної юрисдикції займають у системі Загального суду Чеської Республіки специфічне місце. Так, вони відрізняються від інших судів своєю структурою, окремим предметом відання та порядком перегляду своїх рішень [138, с.24-27; 139].
Разом з тим система адміністративного суду Чеської Республіки не повністю відокремлена від системи судів загальної юрисдикції [161, с.150-155]. Вона складається із двох інстанцій, які очолюються Верховним адміністративним судом, котрий не підпорядкований Верховному судові Чеської Республіки. Адміністративні суди першої ланки входять до судів краю (середня ланка судів загальної юрисдикції). Адміністративним судом другої ланки є Верховний адміністративний суд. У судах краю створюються спеціалізовані адміністративні сенати для розгляду справ, що відносяться до компетенції адміністративного суду. Крім сенатів, адміністративні справи у суді краю можуть розглядатись також адміністративними суддями одноособово. Суд краю в межах адміністративного судочинства є судом першої інстанції. Необхідно зазначити, що адміністративні сенати та адміністративні судді у межах здійснення адміністративного судочинства є підзвітними лише Верховному адміністративному судові [208, с.25]. Голові суду краю вони підпорядковуються лише в організаційних питаннях роботи суду краю. Верховний адміністративний суд є судом касаційної інстанції. Таким чином, нижня ланка адміністративного судочинства побудована на базі системи судів загальної юрисдикції Крім того, в адміністративному судочинстві відсутня апеляційна інстанція [160, с.417-420].
Система адміністративного судочинства Чеської Республіки, зокрема її нижня ланка, могла б стати прикладом для організації адміністративного судочинства в Україні до сформування незалежної системи адміністративних судів.
Місцевими загальними судами в Україні є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів. Місцевими господарським
- Київ+380960830922