РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТИ, МЕТОДИ ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Програма досліджень
Дослідження проводилися за трьома стратегічними напрямками:
дослідження екологічної толерантності Tritiсum aestivum L. до умов Українського
Полісся;
управління продуктивністю агроценозу пшениці ярої сорту Печерянка;
оцінка якості та відповідність екологічним параметрам відчуженої частини
продукції.
Для вивчення біологічних особливостей формування врожаю в ґрунтово-кліматичних
умовах Полісся були поставлені такі завдання:
1. Дослідження впливу агрометеорологічних чинників на ріст і розвиток рослин
пшениці ярої сорту Печерянка:
відносної вологості повітря;
температури повітря.
2. Дослідження впливу ґрунтово-фізичних факторів на ріст і розвиток пшениці
ярої сорту Печерянка:
щільності ґрунту;
температури поверхневого і орного шару ґрунту (0-20 см);
вологості ґрунту 0 ? 10 і 10 ? 20 см шарах.
3. Дослідження відповідності еколого-агрохімічних параметрів
дерново-підзолистого ґрунту вимогам росту та розвитку рослин пшениці ярої сорту
Печерянка:
реакції ґрунтового середовища (рН – сольове);
вмісту гумусу (%);
вмісту елементів живлення (азоту, що легко гідролізується, амонійного і
нітратного азоту, рухомого фосфору і обмінного калію);
4. Дослідження взаємозалежностей біологічних факторів ґрунту та онтогенезу
пшениці ярої сорту Печерянка:
діяльності целюлозоруйнівних мікроорганізмів;
діяльності еколого-трофічних груп мікроорганізмів;
наявності в ґрунті мікроорганізмів Azotobacter chroococcum;
5. Дослідження прийомів управління параметрами ґрунтової родючості на ріст і
розвиток пшениці ярої сорту Печерянка:
способів обробітку ґрунту (оранки, лемішного лущення, дискового і плоскорізного
обробітків);
норми мінеральних добрив (рекомендованої – N60P60K60 і половинної – N30P30K30).
6. Дослідження структури і продуктивності агроценозу пшениці ярої сорту
Печерянка:
біометричних показників рослин;
накопичення біомаси;
вмісту NPK в рослинах пшениці;
вмісту пігментів: хлорофілу та каротиноїдів у листках пшениці;
облік врожаю;
показників якості зерна.
7. Встановлення критеріїв оптимальності окремих факторів відносно характеристик
агроценозу пшениці ярої сорту Печерянка (висоти, густоти стеблостою і
врожайності).
2.2. Методика проведення досліджень
Польові і лабораторні дослідження закладалися і виконувалися з урахуванням всіх
вимог методики дослідної справи [71].
Визначення агрометеорологічних ресурсів агроценозу пшениці ярої сорту Печерянка
проводили за І.М. Астаповим:
температуру і вологість повітря вимірювали аспіраційними психрометрами МВ – 4 М
на висоті 0,5 м над рослинним покривом;
температуру поверхні ґрунту – строковими термометрами;
температуру орного шару ґрунту (0-20 см) – ртутними колінчастими термометрами
Савінова на глибинах 5, 10, 15 і 20 см.
Визначення агрофізичних показників проводили за загальноприйнятими методиками:
показники щільності ґрунту на глибині 0-10 та 10-20 см визначали за методикою
Н.А. Качинського в трикратній повторюваності [100];
вологість грунту ? термогравіметричним методом (ГОСТ 29268-89), а відбір
зразків здійснювали на всіх варіантах досліду в 0-10 і 10-20 см шарах ґрунту в
трикратній повторюваності.
Зразки грунту відбирали та готували до агрохімічних аналізів згідно з ГОСТ
28168-89. Визначення агрохімічних показників ґрунту проводили за стандартними
методиками [74]:
рН – сольової витяжки (обмінна кислотність) потенціометричним методом [75];
гумус за Тюріним в модифікації ЦІНАО [59];
азоту, що легко гідролізується ? за Корнфілдом;
азот нітратів з використанням іон селективних електродів [62, 94];
азот обмінного амонію колориметричним методом згідно [60];
обмінний калій та кислоторозчинний фосфор за Кірсановим в модифікації ЦІНАО
[58].
Мікробіологічні аналізи з визначення чисельності таксономічних і основних
еколого-трофічних груп ґрунтових мікроорганізмів проводилися за
загальноприйнятими методиками (Д.Г. Звягінцев, 1991; Г.Л. Селібер, 1962; ДСТУ
3750 – 98) [29, 73, 142, 207]:
загальну чисельність основних еколого-трофічних і еколого-таксономічних груп
ґрунтових мікроорганізмів визначали у певні фази розвитку і росту пшениці, а
саме – фаза кущіння, вихід у трубку і молочно-воскова стиглість.
Амоніфікувальні бактерії ураховували на м’ясопептонному агарі (МПА),
спороутворювальні бактерії на МПА з суслом після прогріву при 75єC протягом 20
хвилин, стрептоміцети і бактерії, що використовують мінеральний азот – на
крохмал-аміачному агарі (КАА), Azotobacter chroococcum – на безазотному
середовищі Ешбі за методом обростання грудочок ґрунту, мікроміцети на
середовищі Чапека, чисельність целюлозоруйнівних мікроорганізмів на середовищі
Гетчинсона.
спрямованість мікробіологічних процесів у ґрунті визначали за
К.І. Андреюк, Г.О. Іутинською [4].
токсичність ґрунту відібраних зразків визначали за методикою
А.М. Гродзинського [64, 65].
Визначення потенційної продуктивності агроценозу пшениці ярої на різних етапах
органогенезу проводили за Ф. М. Куперман [22]. У кожен строк відбору визначали
висоту, кількість рослин, стебел, у тому числі синхронно розвинутих,
продуктивних, число колосків у колосі, довжину колоса.
Для вивчення динаміки накопичення сухої речовини і основних елементів живлення
наземної маси пшениці ярої відбір зразків проводили з площі 0,25 м2 в двох
місцях кожної ділянки (два суміжних ряди довжиною 83 см) [27]. Відібрані
рослини в той же день мили, ділили на складові частини, визначали сиру і суху
масу. У висушених зразках, після подрібнення, визначали вміст гігроскопічної
вологи, загального азоту, фосфору і калію.
Вміст валового азоту, калію і фосфору в рослинах, після мокрого озолення,
визначали за методо
- Київ+380960830922