Розділ 2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал дослідження
Робота базується на вивченні імуногенетичної характеристики 1512 осіб, з них
донорів Донецької обласної станції переливання крові 1225. Серед донорського
контингенту виділена група імунізованих ССА донорів (дослідна група – 603
особи) та контрольна (622 неімунізовані особи) (таблиця 2.1).Серед цих же 1512
осіб 61 немовля хворе на стафілококовий сепсис, 122 їхніх батьків та 104
здорових дітей контрольної групи(таблиця 2.3). В усіх групах досліджувались
еритроцитарні та лейкоцитарні антигени крові,
Таблиця 2.1
Матеріал дисертації
№пп
Методи дослідження
(реакції in vitro)
Донори (n=1225)
Імунізовані
(n=603)
Не імунізовані
(n =622)
Визначення антигенів АВ0
603
622
Rh(D)- належність
603
622
MN
370
345
Lewis
245
182
Kell
265
193
HLA-A
603
622
HLA-B
603
622
HLA-C
603
622
HLA-DR
131
86
До донації крові і імунізації допускались особи, що пройшли клініко-лабораторне
обстеження відповідно до нормативних документів, що регламентують обстеження
донорів на етапах відбору і донації крові, яка бралась методом плазмаферезу.
Переважну більшість донорів складали чоловіки. За віком і статтю донори
розподілялись так, як показано в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Розподіл донорів за віком і статтю
Імунізовані донори
(n=603)
Неімунізовані донори
(n=622)
Вік (років)
Осіб
Стать
Осіб
Вік (років)
Осіб
Стать Стать Стать Стать
Осіб
18-25
39
28
18-25
107
Ч Ч
59
11
48
26-35
174
102
26-35
185
104
72
81
36-45
234
169
36-45
217
131
65
86
46-55
11
53
46-55
78
42
58
36
56-60
45
26
56-60
35
20
19
15
Як видно із даних таблиці 2.2, серед імунізованих донорів кількість молодих
осіб віком 18-25 років незначна і включає в себе 39 осіб – чоловіків 28, жінок
– 11. Це пояснюється тим, що в соціальному плані особи являються переважно
студентами, які не завжди можуть з’являтись за графіком донації плазми, а також
не дають згоду на імунізацію з наступними частими сеансами плазмаферезу.
Найстарша група (56-60 років) є також малочисленою – це кадрові імунні донори,
які почали здавати кров кілька років тому і на часі продовжують знаходитись у
лавах донорів.
Відносно цієї вікової групи серед неімунізованих донорів аналогічна
характеристика – це кадрові донори з великим донорським стажем.
В групі неімунізованих донорів значно більше молодих людей, так званих разових
донорів, які здавали кров виїзним бригадам.
Вікові колективи 26-35 років та 36-45 років в обох групах дослідження суттєво
не відрізняються за чисельністю. У всіх колективах чисельно переважають
чоловіки.
Для дослідження питання схильності до захворювань, індукованих стафілококом,
організмів з різними еритроцитарними та лейкоцитарними групами крові вибрано
групу новонароджених (61 дитина), які перехворіли на стафілококовий сепсис і
під час захворювання в комплексному лікуванні отримали імуноглобулін
антистафілококовий людини. Частоту антигенів крові вивчали у них в порівнянні з
аналогічним розподілом серед трьох груп контролю:
Об’єм досліджень представлено в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Матеріал дослідження немовлят із стафілококовим сепсисом
Антигени крові
Досліджува-на група (n=61)
Контрольні групи
Здорові діти
(n=104)
Батьки хворих дітей
Донори (n=622)
матері
(n=61)
батьки
(n=61)
AB0
61
104
61
61
622
Rh-належність (Д)
61
104
61
61
622
Rh-фенотип (5 антигенів)
61
104
61
61
622
HLA антигени
61
104
61
61
622
2.2. Методи дослідження
1. Групи крові ізосерогічної системи АВ0 встановлювали методом
ізогемаглютинації прямим і зворотнім способом на площині, керуючись вказівками
інструкції „Визначення груп крові за системами АВ0, Резус та імунних антитіл”
МОЗ України №164 від 05.07.1999 року [48].
В якості реагентів були використані алоімунні сироватки виробництва Донецької
обласної станції переливання крові (далі Донецька ОСПК), рідкі діагностичні
моноклональні реагенти анти-А, анти-В і анти-АВ виробництва асоціації „Ридан”
(Київ) та НТК „Тест” (Харків) для прямого способу.
В зворотному варіанті використовувався набір тест-еритроцитів виробництва
Донецької ОСПК, за допомогою якого визначали специфічність ізогемаглютининів.
2. Резус-належність та фенотип резус (за необхідністю) визначали в пробірках
методом конглютинації з доданням 10% розчину желатину та рідких діагностичних
реагентів анти-Д СУПЕР, анти-С СУПЕР виробництва асоціації „Ридан” (Київ) та
НТК „Тест” (Харків), а також імунних сироваток антирезус анти-Е, анти-с,
анти-е, виготовлених Донецькою ОСПК [48].
3. Антигени ізосерологічної системи Lewis визначали методом аглютинації в
мікропробірках з попередньотрипсинованими еритроцитами сироватками анти-Le
виробництва Санкт-Петербурзького науково-дослідного інституту вакцин та
сироваток [66].
4. Антигени MN, ізосерологічної системи МNSs, визначали методом аглютинації на
площині імунними сироватками анти-М і анти-N виробництва Санкт-Петербурзького
науково-дослідного інституту вакцин та сироваток [66].
5. Антиген К (КЕLL-1) визначали імунною сироваткою анти-К виробництва фірми
„Діатест” (Харків, Україна) [66].
6. Лейкоцитарні антигени системи НLА локуси А та В визначали
мікролімфоцитотоксичним методом з використанням панелей №-29, 30, 31, 32
гістотипуючих сироваток, вироблених у АТ „Гісанс” Санкт-Петербург, Росія. У
зазначені панелі включались 62 специфічності локусів А, В, Сw, DR [60].
Лімфоцити для проведення гістотипування виділяли шляхом центрифугування на
верографіноваму інгредієнті
- Київ+380960830922