Адміністративна відповідальність за правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення

РОЗДІЛ 2
СКЛАД АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ЩО ПОСЯГАЮТЬ НА ЗДІЙСНЕННЯ НАРОДНОГО
ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ ТА ВСТАНОВЛЕНИЙ ПОРЯДОК ЙОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
2.1. Об’єкт і об’єктивна сторона адміністративних правопорушень, що посягають
на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його
забезпечення
З наукових позицій загальної теорії правопорушення безпосереднім предметом
юридичного аналізу правопорушення є його склад, тобто певна виділена структура
правопорушення, яка фіксується за допомогою правових визначень у різних галузях
права і в понятійному апараті наук, які досліджують ці галузі [116, с. 72].
Склад адміністративного правопорушення є юридичною підставою реальної
адміністративної відповідальності. Відсутність хоча б одного елементу складу
правопорушення означає, що адміністративна відповідальність не може наступити
при інших умовах чи на інших підставах. Склад проступку – це логічна
конструкція, правове поняття про правопорушення. Воно відображає істотні ознаки
певних протиправних діянь (дії чи бездіяльності). Перелік ознак є необхідною і
достатньою підставою для кваліфікації діяння як адміністративного
правопорушення. Діяння тільки тоді визнається адміністративним деліктом, коли
воно містить усі його ознаки у своїй сукупності. Відсутність хоча б однієї з
них означає відсутність складу в цілому. Як зазначає В.А. Печеніцин: “тільки за
допомогою аналізу елементів складу адміністративного правопорушення вчинене
протиправне діяння можливо визначити як проступок, тобто явище реальної
дійсності, яке викликає зміни в суспільних відносинах і яке виступає у всій
різноманітності своїх об’єктивних і суб’єктивних ознак, істотних і неістотних
для різних питань адміністративної відповідальності” [117, с. 6].
Елементами складу адміністративного правопорушення є:
об’єкт;
об’єктивна сторона;
суб’єкт;
суб’єктивна сторона.
Актуальною, стосовно досліджуваних правопорушень, є думка А. П. Клюшніченка про
те, що визначити конкретний склад адміністративного проступку важче, ніж
конкретний склад злочину. Як зазначає автор, річ у тому, що переважно склад
адміністративного правопорушення можливо уяснити тільки на основі сукупності
правових актів, а не одного із них [118, с. 6].
Під складом адміністративного правопорушення, що посягає на здійснення
народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, слід
розуміти сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, які утворюють і
характеризують, згідно з чинним законодавством, суспільно-шкідливе діяння як
певний вид адміністративного проступку, який посягає на виборчі права
громадян.
Щодо об’єкту адміністративного проступку, то за загальним правилом це суспільні
відносини, які врегульовані правовими нормами і охороняються адміністративними
санкціями. При посяганні на суспільні відносини, які не регламентовані нормами
права, взагалі не можна вести мову про об’єкт правопорушення, оскільки тут буде
лише аморальна поведінка, але аж ніяк не протиправне діяння. Тому, об’єктом
правопорушення може бути тільки таке відношення, яке має правову оболонку [119,
с. 75].
Оскільки проблема об’єкта адміністративних правопорушень, що посягають на
здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення в
науковій літературі не розроблялась, ми спробуємо виокремити об’єкти цих
правопорушень, виходячи із загальних уявлень про об’єкт адміністративного
правопорушення.
Загальноприйнятою є класифікація об’єктів адміністративних деліктів залежно від
ступеня їх узагальнення, тобто: загальний, родовий, видовий і безпосередній
об’єкт адміністративного правопорушення.
Загальним об’єктом адміністративного правопорушення, що посягає на виборчі
права громадян слід вважати сукупність усіх суспільних відносин, які
охороняються адміністративно-деліктним законодавством.
Родовим об’єктом адміністративних правопорушень є однорідна група суспільних
відносин, які складають невід’ємну і самостійну частину загального об’єкта.
Щодо критеріїв класифікації родових об’єктів проступків в науці
адміністративного права виділяють:
- сферу суспільної діяльності, де складаються суспільні відносини;
- зміст суспільних відносин, які охороняються заходами адміністративної
відповідальності;
- галузь права, якою регулюються суспільні відносини.
Загальноприйнятою є думка, що всі склади адміністративних правопорушень, які
закріплені в Особливій частині КУпАП, об’єднані в певні глави за ознакою
родового об’єкта. Виходячи з цього, відповідно до глави 15-А КУпАП
“Адміністративна відповідальність за правопорушення, що посягають на здійснення
народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення”, родовим
об’єктом адміністративних правопорушень, що посягають на виборчі права
громадян, слід вважати суспільні відносини у сфері здійснення народного
волевиявлення та встановленого порядку його забезпечення.
Видовий об’єкт адміністративного правопорушення – різновид родового об’єкта,
відособлена група суспільних відносин, спільна для ряду проступків [120, с.
49].
Слід звернути увагу на те, що визначення видового об’єкта адміністративного
делікту має конкретну практичну спрямованість. Воно необхідно для правильної
кваліфікації адміністративних проступків, оскільки в цьому випадку враховуються
особливості об’єкта певного виду проступків.
Видові об’єкти адміністративних правопорушень, що посягають на здійснення
народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, на нашу
думку, можна поділити на 3 групи:
1. Суспільні відносини у сфері організації і проведення виборів.
2. Суспільні відносини у сфері проведення передвиборної агітації.
3. Су