РОЗДІЛ 2.
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених вагітних
Для вирішення поставлених задач комплексно обстежено 151 вагітну жінку, з яких
109 - з вродженими вадами серця і 42 здорових, у яких вагітність перебігала без
особливостей, що склали групу контролю. 36 (33,0%) хворих перебували в клініці
на обстеженні і лікуванні двічі. Перша госпіталізація була обумовлена
визначенням тактики ведення вагітності; повторно в більшості випадків (94,4%)
вагітні поступали для проведення пологів, ще 2 вагітні - в терміни 31 і 33
тижні (без погіршення стану) для отримання рекомендацій щодо розродження за
місцем проживання.
Вагітних з цукровим діабетом, декомпенсованими супутніми захворюваннями,
складними порушеннями серцевого ритму та провідності, гіпертонічною хворобою
II-III стадії, а також при виникненні акушерських ускладнень - загрози
переривання вагітності чи передчасних пологів в обстеження не включали.
В таблиці 2.1 наведені дані про розподіл вагітних за віком, з якої видно, що
більшість в обох групах складали жінки 20-29 років (68,8%).
Серед вагітних з вродженими вадами серця (ВВС) було 30 (27,5%) мешканок сіл, 39
(35,8%) – райцентрів, 23 (21,1%) – обласних центрів, 17 (15,6%) – м.Києва.
Серед здорових вагітних частіше в клініці були киянки, що становило 54,8% (23
вагітні). Це є цілком закономірно, бо при благоприємному перебігу вагітності і
необтяженому соматичному анамнезі, жінки, як правило, прагнуть народжувати
“вдома” за місцем проживання. Серед здорових вагітні з сільської місцевості
склали 3 (7,1%), з райцентрів було госпіталізовано 11 (26,2%) хворих, з
обласних центрів – 5 (11,9%).
Таблиця 2.1
Розподіл вагітних в різних вікових групах
Вік
Вагітні
Здорові
З вадами серця
До 20 років
5 (11,9%)
15 (13,8%)
20-24 років
18 (42,8%)
45 (41,3%)
25-29 років
12 (28,6%)
30 (27,5%)
30-34 років
6 (14,3%)
16 (14,7%)
35 років і більше
1 (2,4%)
3 (2,7%)
Аналіз соціального статусу показав, що серед вагітних з ВВС було 13 (11,9%)
тих, що навчалися, 44 (40,4%) службовців, 10 (9,2%) робочих і 42 (38,5%)
домашніх господарок. Ці показники серед здорових були, відповідно, 7 (16,7%),
18 (42,8%), 2 (4,8%) і 15 (35,7%) вагітних, тобто суттєво не відрязнялись від
хворих.
Аналіз характеру трудової діяльності дозволив встановити, що розумовою працею
займалися 45 (41,3%) хворих з ВВС і 20 (47,6%) здорових; фізичною працею – 13
(11,9%) і 4 (9,5%) вагітних, відповідно; важку фізичну роботу виконували 2
(1,8%) хворі з ВВС і жодної серед здорових. Ніде не працювали 49 (45,0%)
вагітних з ВВС і 17 (42,9%) здорових. Ці відмінності були невірогідними.
Через обмеження виконання трудової діяльності хворими з ВВС втрата
працездатності була розцінена як 2 група інвалідності у 6 (5,5%) і як 3 група
інвалідності у 7 (6,4%) хворих.
Звертає на себе увагу значний процент незаміжніх серед хворих з ВВС (22
вагітних - 20,2%), що в певній мірі впливає на психологічний статус цих жінок.
Серед здорових незаміжніми були 5 (11,9%) вагітних.
Ретельне вивчення клінічного перебігу захворювання, результати фунціональних
методів обстеження дали можливість встановити характер структурного ураження
серця. Як представлено в таблиці 2.2, серед обстежених хворих найбільш часто
зустрічалися септальні дефекти: зокрема дефект міжшлуночкової перетинки (ДМШП)
був діагностований у 25 (22,9%), дефект міжпередсердної перетинки (ДМПП) – у 24
(22,0%) хворих. Достатньо значний відсоток склали хворі з коарктацією аорти
(12,8%), дещо рідше (з однаковою частотою – 9,3%) були діагностовані
комбіновані аортальні вади серця (КАВ) і тетрада Фалло.
Таблиця 2.2
Характер і локалізація клапанного ураження серця у вагітних
Вид вади серця
n=109
КМВ
2
1,8%
КАВ
10
9,3%
ПАМВ
1
0,9%
Недостатність МК
1
0,9%
ДМШП
25
22,9%
ДМПП
24
22,0%
Коарктація аорти
14
12,8%
Тетрада Фалло
10
9,3%
Аномалія Ебштейна
5
4,6%
Стеноз легеневої артерії
4
3,7%
Відкрита артеріальна протока
3
2,7%
Аортальний стеноз
4
3,7%
Аортальна недостатність
1
0,9%
Коригована транспозиція магістральних артерій
3
2,7%
AV-комунікація
2
1,8%
Необхідно зазначити, що крім комбінованих вад, у 4 (3,7%) випадках зустрічався
аортальний стеноз і у 1 (0,9%) – аортальна недостатність. Ураження мітрального
клапану (МК) було встановлено у поодиноких випадках: у 2 (1,8%) вагітних у
вигляді комбінованої вади і у 1 (0,9%) – мітральної недостатності. Ще у 1
(0,9%) вагітної виявили поєднану аортально-мітральну ваду (ПАМВ).
Цілком закономірно, що більшість вагітних (86 хворих - 78,9%) знали про
існування вади з народження. Водночас, аналіз анамнестичних даних дозволив
встановити, що, не дивлячись на вроджений генез захворювання, 23 (21,1%)
пацієнтки дізнались про наявність у них вади серця значно пізніше в різні
періоди, що демонструє рисунок 2.1. Зокрема, під час теперешньої вагітності
діагноз вперше встановлено у 10 (9,2%) хворих; менше 1 року про захворвання
знали 2 (1,8%) пацієнтки, 1-5 років- 6 (5,5%) хворих, 6-10 років – 5 (4,6%)
вагітних (Рис.2.1).
Рис.2.1. Розподіл вагітних в залежності від строків відомостей
про ВВС ( %)
Хірургічне лікування було проведене 49 (44,9%) хворим з ВВС. Вони були
прооперовані в різні терміни захворювання, в середньому за 12,3±1,1 років до
вагітності.
На момент госпіталізації в клініку стан був розцінений як задовільний у 82
(75,2%) пацієнток, відносно задовільний – у 23 (21,1%) вагітних, середньої
важкості – у 4 (3,7%) хворих. Така оцінка загального стану була обумовлена, в
першу чергу, рівнем клінічної маніфестації серцевої недостатності (СН), яка
визначалася за класифікацією М.Д.Стражеска та
- Київ+380960830922